WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” - Дипломна робота

Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” - Дипломна робота

  • витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

  • витрати матеріально-сировинних ресурсів на весь випуск продукції;

  • коефіцієнт використання матеріально-сировинних ресурсів

(цей коефіцієнт визначається для кожного виду ресурсів);

  • процент (питома вага) відходів;

  • використання виробничих відходів у процесі виробництва для виготовлення із них можливої для суспільства продукції.

При визначенні показників результативності витрат матеріально-сировинних ресурсів необхідно враховувати не тільки кількість сировини і виготовленої продукції, але і якість.

Аналіз використання матеріальних ресурсів проводиться при допомозі наступних прийомів: порівняння, визначення абсолютних та відносних відхилень, ланцюгових підстановок. Методика аналізу повинна охопити використання матеріально-сировинних ресурсів на всіх етапах:

  • розрахунок потреби;

  • використання для виробництва продукції;

  • зберігання і прогнозування залишків ТМЦ.

Показники, що характеризують використання матеріально-сировинних ресурсів визначаються в натуральному і грошовому виразі. До них відносяться:

  • витрати матеріально-сировинних ресурсів на одиницю продукції (питомі витрати);

  • потреби в матеріальних ресурсах на всю програму;

  • запаси ресурсів на початок розрахункового періоду;

  • потреба в матеріальних ресурсах з врахуванням наявних запасів.

Порівняння фактичних показників з нормативними характеризують рівень використання ресурсів і забезпечення ресурсами програми. При прогнозуванні запасів ТМЦ необхідно враховувати денне використання кожного із виду ресурсів і середню тривалість інтервалів між черговими поставками.

Використання матеріальних ресурсів характеризується такими показниками як матеріаломісткість і матеріаловіддача. Матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню товарної продукції та розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції:

 (К * Нn * Цn)

Мм = ---------------------------- , (3.1)

 (К * Цm)

де Мм-матеріаломісткість продукції (грн.);

К-обсяг випуску продукції (в одиницях);

Нn- норма витрачання n-матеріалу на одиницю продукції (у натуральних вимірниках)

Цn-ціна одиниці n-виду матеріалу за період, що його аналізують (грн.)

Цm-відпускна ціна одиниці продукції(грн.)

Матеріаловіддача продукції (зворотний показник до показника матеріаломісткості) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат:

 (К * Цm)

Мв = ---------------------------- , (3.2)

 (К * Нn * Цn)

де Мв-матеріаловіддача продукції (грн)

Ознайомившись з фінансовою звітністю підприємства ВАТ "Володимир – Волинський хлібозавод" за 2003 – 2005 р.р., зокрема формою №1 Баланс, можна проаналізувати наявність виробничих запасів на підприємстві на початок і кінець звітного періоду. Найбільший показник виробничих запасів спостерігається на кінець звітного періоду 2004 року. Це пояснюється збільшенням випуску продукції на підприємстві та будівництвом закритої стоянки для автомобілів, яке підприємство здійснює власною будівельною бригадою. Також підприємством було розпочато добудову головного корпусу виробничого цеху. Останнє спричинило значний ріст оборотних активів у балансі підприємства. Дані балансу підприємства відображені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1.Аналіз виробничих запасів за 2003-2005 роки

Таблиця 3.2

Аналіз ефективності використання виробничих запасів на

ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" на протязі 2005 року

Показники

На початок року

Абсолютне відхилення

% виконання

планове

фактичне

Борошно в/г

100 т.

108 т.

-8 т.

108

Дріжджі

45 т.

40т.

+5

88,8

Сіль

35 т.

30 т.

+5

85,7

Цукор

55 т.

53,5 т.

+1,5

97,3

Олія

12 т.

11,8 т.

+0,2

98,3

На основі проведеного економічного аналізу можна зробити наступні висновки, що такі види сировини як : дріжджі, сіль, цукор і олія фактично не були повністю використані у виробничому процесі у порівнянні з планом. А саме: дріжджі використані на 88,8 %, сіль – 85,7%, цукор – 97,3%, олія – 98,3%. Пояснення цьому – необхідність мати запас сировини для виробничого процесу.

Проаналізувавши використання борошна в/г робимо висновок, що цей виробничий запас був фактично використаний з абсолютним відхиленням – 8 т., тобто відсоток використання 108 %, що перевищує плановий розрахунок на 8 %. Даний факт можна пояснити тим, що на протязі року була поставка неякісного борошна, яке не відповідало нормам технологічного процесу виробництва, що спричинило наднормове його використання.

На основі даних таблиці аналізу ефективності використання виробничих запасів за 2005 рік побудуємо діаграму, яка графічно відображає технологічний процес використання виробничих запасів на підприємстві ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод".

Рисунок 3.2Аналіз ефективності використання виробничих запасів у виробничому процесі за 2005 рік на

ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод"

Рисунок 3.3. Структура виробничих запасів (рахунок 20) на

ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод"

Отже, проаналізувавши структуру виробничих запасів підприємства ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод" можна зробити висновок, що сировина і матеріали (субрахунок 201) є головною складовою частиною виробничих запасів підприємства, яка становить 75% всієї структури. А такі складові, як паливо (субрахунок 203), тара й тарні матеріали (субрахунок 204), запасні частини (субрахунок 207) та МШП (рахунок 22) становлять другу частину виробничих запасів підприємства. У процентному виразі це виглядає так :

  • Паливо – 10 %

  • Тара й тарні матеріали – 2,5 %

  • Запасні частини – 10 %

  • МШП – 2,5 %

3.4. Інвентаризація виробничих запасів на ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод"

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності про запаси на підприємствах усіх форм власності періодично проводиться інвентаризація майна.

Порядок проведення інвентаризації регулюється Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94р. за № 202/412.

При проведенні інвентаризації перевіряється реальність вартості зарахованих на баланс товарно-матеріальних цінностей.

Для проведення інвентаризації на підприємствах розпорядчим документом керівника створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія, до складу якої включаються досвідчені працівники. Очолює комісію керівник підприємства, його заступник або представник керівника (Додаток Т).

За наслідками інвентаризації робоча інвентаризаційна комісія складає протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації і висновків щодо них.

При проведенні інвентаризації інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені в строк покупцями відвантажені товари і цінності та ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці).

Дозволяється складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказується найменування заділу, стадія або ступінь їх готовності, кількість або обсяг робіт. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робочих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей або в окремих описах.

В інвентаризаційних описах товарно-матеріальних цінностей зазначається їх назва і первісна вартість. Товарно-матеріальні цінності інвентаризуються за місцем їх знаходження і матеріально відповідальними особами (Додаток Т).

Loading...

 
 

Цікаве