WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення і розвитку в Україні - Реферат

Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення і розвитку в Україні - Реферат

Реферат на тему:

Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення і розвитку в Україні

Вступ

  1. Сутність та форми прибуткового оподаткування юридичних осіб.

  2. Платники і ставки податку на прибуток. Об'єкт оподаткування.

  3. Валові доходи та їх корегування.

  4. Зміст і склад валових витрат.

  5. Амортизація та її вплив на об'єкт оподаткування.

  6. Механізм розрахунку та порядок сплати податку на прибуток.

  7. Проблеми становлення і розвитку в Україні.

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

У світовій практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.

Підприємство є платником податку на прибуток, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.

Об'єкт оподаткуванняподатку на прибуток визначається як різниця між валовим доходом, скоригованим у звітному податковому періоді, валовими витратами та нарахованими за правилами податкового обліку амортизаційними відрахуваннями.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку на придбання або виготовлення товарів, робіт, послуг.

  1. Сутність та форми прибуткового оподаткування юридичних осіб.

У світовій практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.

Підприємство є платником податку на прибуток, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.

Етапи розвитку прибуткового оподаткування юридичних осіб:

  1. 1991 р. – закон СРСР "Про податок з підприємств і організацій". Об'єкт оподаткування – балансовий прибуток підприємства. Максимальна ставка податку – 35 %.

  2. З 1 січня 1992 р. – закон України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій". В об'єкт оподаткування крім прибутку були включені затрати на оплату праці. Ставка податку – 18%.

  3. З 1 січня 1995 р. - закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Об'єкт оподаткування балансовий прибуток підприємства. Ставка податку – 30 %.

  4. З 1 липня 1997 р. - закон України "Про внесення змін до закону України про оподаткування прибутку підприємств". Згідно з яким суттєво змінились методичні основи оподаткування прибутку, які вимагають введення спеціального податкового обліку. Після введення даного закону об'єктом оподаткування виступають розрахунковий прибуток. Основою для визначення якого є валові надходження і витрати, які підприємство понесло не за конкретно реалізовану продукцію, а за певний період часу.

  1. Платники і ставки податку на прибуток. Об'єкт оподаткування.

Згідно із законом платниками податку з прибутку є:

  1. резиденти України — суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші установи, підприємства та організації, у тому числі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, які здійснюють свою діяльність, що спрямована на отримання прибутку як у межах України, та і поза її митною територією;

  2. фізичні і юридичні особи — нерезиденти України, у тому числі їхні постійні представництва, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують представницькі функції іноземних засновників;

  3. філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої ніж такий платник податку територіальної громади.

Ставки податку:

  1. прибуток платників податку включає підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи – 25%;

  2. доходи нерезидентів – 15%;

  3. доход від страхової діяльності резидентів:

а) дохід за договорами довгострокового страхування життя та пенсійного страхування – 0%;

б) доход від інших видів страхування – 3%.

Об'єкт оподаткуванняподатку на прибуток визначається як різниця між валовим доходом, скоригованим у звітному податковому періоді, валовими витратами та нарахованими за правилами податкового обліку амортизаційними відрахуваннями.

П = ВД – ВВ - А

  1. Валові доходи та їх корегування.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України так і за її межами.

До валових доходів відносять:

  1. загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг.

  2. доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг.

  3. доходи від спільної діяльності.

  4. доходи з інших джерел у вигляді:

а) сум безповоротної фінансової допомоги або вартості товарів безоплатно наданих платнику податку.

б) сума поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець планового періоду.

в) сума штрафів чи пені, одержаних за рішенням відповідних державних органів та суду.

г) сума дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

До валових доходів не відносять:

    1. сума податку на додану вартість за винятком випадків, коли підприємство продавець не є платником податку на додану вартість.

    2. сума коштів або вартість майна отримані за рішенням суду як компенсація збитків понесених платником в результаті порушення його прав та інтересів.

    3. сума надмірно сплачених податків та зборів, що повертаються з бюджетів.

    4. прямі інвестиції або реінвестиції у корпоративні права імітовані платником.

    5. сума одержаного емісійного доходу.

    6. кошти, що надходять у вигляді міжнародно-технічної допомоги.

    7. інші надходження визначені законодавством.

Скоригована величина валового доходу – це величина, що визначається як різниця між загальною сумою валового доходу від усіх видів діяльності, в тому числі прибутку звільненого від оподаткування, і сумою коригувань.

  1. Зміст і склад валових витрат.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку на придбання або виготовлення товарів, робіт, послуг.

До складу валових витрат включаються:

  1. суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва та продажем робіт, продукції, послуг.

  2. сума внесених (нарахованих) до бюджету податків та зборів.

  3. суми безнадійної заборгованості.

  4. суми витрат на оплату праці, в тому числі суми нарахувань до соціальних фондів.

Не включаються до складу валових витрат:

  1. сплачений податок на прибуток.

  2. податок на додану вартість.

  3. податок на доходи фізичних осіб.

  4. вартість торгових патентів.

  5. сума штрафів та пені за рішенням відповідних державних органів та суду.

  6. виплата дивідендів.

  7. інші потреби не пов'язані з веденням державної діяльності.

Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, НЗВ та залишках ГП. Вартість запасів оплачених але не отриманих платником податку до приросту запасів не включають.

Вартість запасів оплачених але не відвантажених платником податку до убутку запасів не включається.

Якщо вартість запасів на кінець періоду перевищує їх вартість на початок періоду різниця включається до складу валових доходів, якщо навпаки – до валових витрат.

  1. Амортизація та її вплив на об'єкт оподаткування.

Під терміном " амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, що призводить до зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Перелік витрат, які підлягають амортизації і не підлягають нарахуванню за методом податкової амортизації, визначено у ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.1997 р. за № 283/97 – ВР.

Основні фонди (ОФ) – це матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 грн., що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу його валових витрат і не підлягають амортизації.

Loading...

 
 

Цікаве