WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і оподаткування діяльності суб’єкта малого підприємництва (ТОВ „Совпак-Сервіс”) - Курсова робота

Облік і оподаткування діяльності суб’єкта малого підприємництва (ТОВ „Совпак-Сервіс”) - Курсова робота

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів, бюджетних організацій та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, виходячи з оподатковуваного обороту за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно.

Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а саме одним із видів універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність стабільність бюджетних надходжень. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг мас наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, відсутнім є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на податок.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання обігових коштів підприємств.

Об'єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, це та її частина яка створюється саме на цьому етапі виробництва. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший — від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру; другий — скласти величини заробітної плати, прибутку, непрямих податків і амортизації. Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва і реалізації.

З 1 жовтня 1997 року в Україні був введений в дію новий Закон щодо ПДВ, який досить суттєво змінив механізм стягнення податку, що діяв раніше. Розглянемо основні елементи ПДВ.

Платниками податку на додану вартість є як юридичні особи (резиденти та нерезиденти, суб'єкти підприємницької діяльності діяльності та особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності), так і фізичні особи, які зобов'язані здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України та отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання або споживання на митній території України.

При цьому особа є платником ПДВ, якщо обсяг здійснюваних нею оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) досягнув протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку не пізніше двадцяти календарних днів після закінчення місяця, в якому був досягнутий зазначений обсяг оподатковуваних операцій. Це положення не розповсюджується на осіб, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти. Крім того, виключені з числа платників фізичні особи, що здійснюють торгівлю за готівкові кошти на умовах сплати ринкового збору.

Податок на додану вартість становить 20% бази оподаткування та додасться до ціни товарів (робіт, послуг). Крім того, існує нульова ставка ПДВ, введення якої передбачає створення пільгових умов для деяких видів товарів.

Платниками податку з доходів фізичних осіб в Україні виступають громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають і не мають постійного місця проживання в Україні.

До громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, відносяться громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів в календарному році.

Об'єктом оподаткування у громадян, які постійно проживають в Україні, виступає сукупний доход за календарний рік (який складається з місячних сукупних неоподаткованих доходів), які отримані із різних джерел як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, виступає доход, отриманий із джерела в Україні При визначенні сукупного оподаткованого доходу враховуються доходи, які отримані як в натуральній формі, так і в грошовій національній або іноземній валюті/формі.

В Україні прибуткове оподаткування доходів громадян проводиться по складній прогресії, відповідно до якої доход поділяється на частини, для кожної з яких встановлюється податкова ставка. При цьому більш високою ставкою оподатковується на весь доход, а лише кожна наступна частина доходу.

Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи нараховується за ставкой 15%

Нарахування, утримання і перерахування в бюджет ПДФО проводиться підприємствами, організаціями всіх форм власності і також фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять виплати доходів.

Законом передбачено також певний порядок сплати (утримання) податку:

- якщо дохід нараховується та виплачується, ПДФО підлягає сплаті до бюджету під час виплати доходу;

  • якщо дохід нараховується, але не виплачується, податок підлягає сплаті до бюжету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду;

  • якщо нарахований дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою із каси – податок сплачується до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Єдиний податок для субєктів малого бізнесу запроваджено з 19 вересня 1999 р. Указом Президента України від 28.06.99 № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва".

Платниками податку є субєкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми влвсності, в яких за рік середньооблікова чисельність парцюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;

Об'єктом оподаткування є обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.грн.

Дія цього Закону не поширюється:

  • на субєктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального торгового патенту;

  • довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

  • субєкти підприємницької діяльності, які проводять свою діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів;

  • субєкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належиь юредичним осбам – засновникам та учасникам цих субєктів, що не є субєктами малого підприємництва, перевищує 25%

Ставка для юридичних осіб – субєктів підприємницької діяльності:

  • 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ згідно з Законом України "Про податок на додану вартість";

  • 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, у разі включення ПДВ до сплати єдиного податку

Строки сплати:

- юридичні особи щомісячно перераховують суми єдиного податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, у якому одержано виручку

Субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обовязкових платежів):

  • податок на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб;

  • плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів;

  • збору на обовязкове соціальне страхування;

  • комунального податку;

  • збору на видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг;

  • внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів, плати за патенти згідно з Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"

Фіксований сільськогосподарський податок введено до складу податкової системи Україн Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок " від 17 грудня 1998р. № 320-XIV (із змінами та доповненнями) з 1 січна 1999 року зі встановлення податкових канікул до 2001 року. Основною метою цого впровадження було створення умов для накопичення фінансових ресурсів для розвитку аграрного сектору економіки його субєктами.

Loading...

 
 

Цікаве