WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Шпаргалки по бухобліку - Реферат

Шпаргалки по бухобліку - Реферат

Форми визначаються змістом даних, розмішених в документах та способом їх оприлюднення (ручного, механізованого, автоматизованого).

За розробку типових форм бухгалтерських документів відповідає держкомітет статистики України. Ним розроблені типові форми документів, що застосовуються в усіх галузях народного господарства.

До первинних даних про господарські факти належать ознаки і показники, які є змістом бух. документів і називаються реквізитами.

Реквізити – це найважливіші відомості про певні господарські факти, явища і процеси, які характеризують певний її бік (властивість).

У положенні про документи та про документообіг відмічено про основні реквізити, обов'язкові для всіх документів:

1. назва документа (форми)

2. код форми

3. дата складання

4. зміст господарської операції

5. вимірники господарської операції

6. Найменування посадових осіб, які відповідають за виконання господарської операції, правильність її оформлення, особисті підписи та іх розшифрування.

У деяких випадках в конкретних документах можуть бути наведені додаткові реквізити;

- номер документа;

- назва та адреса під-ва;

- підстава для здійснення операції тощо.

Первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо по закінченню операції.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, видачу їх у встановлений термін для відображення у бух обліку, достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

27. Зберігання бухгалтерських документів.

У кожній бухгалтерії документи з моменту їх складання або одержання до повного використання і передачі до архіву проходять обробку, передаються з одного робочого місця на інше, тобто, проходять певний шлях.

На окремих робочих місцях бух. документи можуть затримуватись до кількох днів, що потребую організацію контролю за їх збереження.

Для забезпечення своєчасного і правильного обліку господарських фактів на під-стві необхідно формувати си-му складання і опрацювання документів, яка б сприяла максимальному прискоренню їх руху. Цього можна досягти за допомогою документообороту і чіткої організації архівів.

Документооборот – це встановлений порядок і термін руху документів у процесі їх використання згідно з методом бух обліку від моменту складання або отримання до моменту передачі в архів.

Документи, на підставі яких роблять записи в облікових реєстрах, називають використаними. Їх зберігають у поточному архіві не більше 1 року, після чого передають за актом на постійне зберігання до архіву під-ства. Протягом місяця документи, які оброблені, зберігають в окремих папках або інших засобах діловодства. В кінці місяця документи формують в окремі папки за ознаками архівного діловодства. На обкладинці зазначають назву справи, її номер, рік, місяць, шифр синтетичного рахунку та кі-сть документів.

Документи підбирають за певними ознаками групування (прибуткові, видаткові, балансові звіти, послідовність здійснених операцій тощо). Усі прийняті для зберігання справи реєструють в архіві. Документи, передані з поточного архіву до постійного, зберігають за такими принципами:

-з а роками і місяцями;

- у межах року і місяців;

- залежно від ха-ру і змісту;

- у хронологічному, предметному і кореспондентському порядку.

Термін зберігання документів у постійному архіві під-ства встановлює головне архівне управління для кожного виду документа. Після закінчення терміну зберігання документи знищують, про що складають відповідний акт. Знищують способом передачі документів організації вторинної сировини.

28. Поняття та класифікація інвентаризації.

Інвентаризація – це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру та оцінки залишків господарських засобів та їх порівняння з даними бух обліку.

Інвентаризація дає можливість узгоджувати дані обліку з фактичними даними стану майна підприємства та джерел його формування.

Залежно від повноти охоплення об'єкта, інвентаризацію поділяють на:

- повну;

- часткову.

Повна інвентаризація – охоплює всі без винятку об'єкти господарювання, що належать під-ству. Її проводять перед складанням річного звіту.

Часткова інвентаризація – охоплює окремі види господарських фактів. Наприклад: гроші в касі, матеріальні цінності на складі, тощо.

Різновидом часткової інвентаризації є вибіркова.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником.

Проведення її є обов'язковим у наступних випадках:

1) при передачі майна державного під-ва в оренду чи його приватизації.

2) перед складанням річної фінансової звітності.

3) при зміні матеріально- відповідальних осіб на день прийому-передачі справ.

4) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих органів.

5) у разі пожежі або стихійного лиха.

6) при передачі під-в та їх структурних підрозділів у межах одного органу до сфери управління якого належать ці під-ва.

7) у разі ліквідації під-ства (крайній випадок).

Відповідальність за організацію інвентаризацію несе керівник під-ства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кі-сть і терміни проведення.

29. Завдання і терміни проведення інвентаризації.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю об'ктів на під-стві.

Основні завдання інвентаризації:

1) виявлення фактичної наявності основних засобів матеріальних цінностей, бланків суворої звітності, грошових коштів у касі та на рахунках.

2) виявлення матеріальних цінностей, що не використовуються.

3) дотримання умов зберігання матеріальних цінностей і грошових коштів, дотримання правил їх експлуатації.

4) перевірка реальної вартості матеріальних цінностей, що знаходяться на обліку, сум дебіторської та кредиторської заборгованості в т. ч. тих, за чкими минув термін позовної звітності.

Під-ства зобов'язані проводити інвентаризацію:

- будівельних споруд та інших нерухомих об'єктів – не рідше 1 разу на 3 роки;

- музейних цінностей – відповідно до строків, встановлених міністерством культури;

- бібліотечних фондів – 1 раз на 5 років;

Інших основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів – не менше 1 разу на рік.

Не менше 1 разу на рік, але не пізніше 1 жовтня проводять інвентаризацію:

- готової продукції;

- сировини;

- пального;

- інших матеріалів;

- корнів, куражу;

- незавершеного ви-цтва і напівфабрикатів власного ви-цтва.

Не менше 1 разу на рік, але не пізніше 1 грудня проводять інвентаризацію капітальних робіт і капітальних ремонтів.

Не менше 2 разів на рік проводять інвентаризацію розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Не менше 1 разу на квартал проводять інвентаризацію;

- біологічних активів (живі організми: свині, кури, бджоли, кролі...);

- продуктів харчування і спирту;

- грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої звітності;

Розрахунків платежів до бюджету.

Не менше 1 разу на місяць проводять інвентаризацію розрахунків у порядку планових платежів та розрахунків з депонентами.

30. Умови і порядок проведення інвентаризації.

Для проведення інвентаризації створюється відповідна комісія на основі наказу керівника під-ства. До складу комісії входять: представник бухгалтерії (переважно, гол. бух) та інші особи, що здійснюють перевірку.

Інвентаризація забезп. наступними документами:

1) наказ керівника про створення постійно діючої комісії;

2) наказ про проведення інвентаризації;

3) інвентаризаційний опис;

4) порівняльна відомість результатів інвентаризації;

5) акт інвентаризації;

6) протокол засідання інвентаризаційної комісії;

7) наказ про затвердження протоколу.

До початку проведення перевірки в присутності комісії матеріально-нотаріальна особа складає звіт про останні проведені операції і разом з описом документів здає до бухгалтерії.

Матеріально-відповідальні особи подають комісії розписку з підтвердженням передачі всіх прибуткових і видаткових документів до бухгалтерії та підтверджує, що всі матеріальні цінності, довірені на зберігання, знаходяться в приміщенні складу або в інших місцях.

Під час інвентаризації операції з об'єктами, як правило, не здійснюються. Дані, отримані при перевірці, записують до інвентаризаційного опису. Дані опису зіставляють з обліковими даними. Цей процес називається збіркою фактичних і облікових записів.

Результати збірки заносяться у порівняльну відомість.

В результаті збірки можуть бути виявлені наступні факти:

А) спів падання фактичного і бух-го залишку об'єктів;

Б) фактичний залишок менше бух-го – нестача;

В) фактиний залишок більше бух-го – надлишок.

Виявлені надлишки оприбутковують, виявлені нестачі – списують:

- в межах природного збитку – на витрати;

- понад межі природного збитку – на втрати (збитки).

31. Поняття та класифікація облікових регістрів.

Облікові регістри – це носії інф-ції спеціального формату і будови, призначені для реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними документами.

Loading...

 
 

Цікаве