WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит обліку запасів - Реферат

Аудит обліку запасів - Реферат

Реферат на тему:

Аудит обліку запасів

Аудиторська перевірка операцій з матеріальними цінностями включає дослідження стану складського господарства та збереження матеріальних цінностей, нормування витрачання, оприбуткування, правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві, перевірка операцій з МШП. Основна мета перевірки - встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку.

На більшості підприємств обсяг операцій з матеріальними цінностями буває досить значним, тому їх перевірка є трудомістким процесом. Під час аудиторської перевірки операцій з матеріальним цінностями потрібно керуватись чинними нормативними та законодавчими документами, а саме:

- Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

- Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

- Інструкцією "Про застосування планів рахунків бухгалтерського обліку...", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р.

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20 жовтня 1996 р.

- Інструкцією "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами № 268 від 5 грудня 1997 р., № 115 від 26 травня 2000 р.).

- Порядком проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей зі змінами і доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р.

- Інструкцією "Про норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", затвердженою Департаментом автомобільного транспорту України № 179 від 3 травня 1995 р.

- Положенням про граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві, галузеві технічні норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції.

- "Положенням про документи та документообіг у бухгалтерському обліку", затвердженим Міністерством фінансів України. - "Інструкцією про порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ та їх відпуск", затвердженим Міністерством фінансів України. Джерелами інформації для аудиторської перевірки матеріальних цінностей на підприємстві є:

- Доручення - документ, який видає підприємство лише власним працівникам на одержання товарно-матеріальних цінностей, де мають бути перелічені всі цінності, які потрібно отримати.

Прибутковий ордер, оформлення якого здійснюється матеріально відповідальною особою для оприбуткування всіх матеріалів, що надійшли на склад підприємства. Акт про прийняття матеріалів, який складають на матеріали, які надходять без супровідних документів для оприбуткування.

-Лімітно-забірна картка - оформляється зі складу на виробництво, виписується на кожний вид запасів і в кінці місяця на підставі лімітно-забірних карток підраховується кількість та сума відпущених матеріалів за місяць.

-Накладна-вимога - накладна на відпуск матеріалів на сторону. Складається у разі відпуску цінностей зі складу, при внутрішньому переміщенні та надходженні на склад матеріалів від розбору тимчасових споруд, від ліквідації основних засобів.

- Картка обліку матеріалів, в якій ведеться кількісно-сортовий облік матеріалів на складі.

- Товарно-транспортна накладна - супровідний матеріали документ, на основі якого здійснюється їх оприбуткування.

- Акт-вимога на зміну (додатковий відпуск) - документ, що оформляється під час відпуску цінностей, потреба в яких виникає разово.

- Відомість обліку залишків матеріалів на складах, яка складається на основі карток складського обліку і заповнюється матеріально-відповідальними особами.

- Картка обліку МШП - відомість обліку видачі спецодягу, взуття, акт на списання МШП,

- Вивчення складу і структури матеріальних цінностей, ознайомлення з умовами їх зберігання.

- Підтвердження правильності оцінки запасів та відображення операції за їх надходженням та використанням в обліку.

- Оцінка системи внутрішнього контролю за використанням сировини і матеріалів у виробництві.

- Підтвердження достовірності визначення та відображення зносу МШП.

- Оцінка якості проведення інвентаризації матеріальних цінностей.

- Підтвердження достовірності оформлення та відображення на рахунках типових господарських операцій.

Послідовність аудиту матеріальних цінностей:

Завдання аудитора полягає в тому, щоб виявити та попередити появу порушень.

Основну роль в аудиті матеріальних цінностей відіграє інвентаризація

Присутність аудитора під час інвентаризації необхідна. У його функції входить:

- присутність під час інвентаризації, якщо запаси матеріальних цінностей дуже великі та якщо аудитор з недовірою ставиться до очікуваних результатів;

- спостереження за виконанням процедур та ідентифікація з метою визначення ступеня відповідності їх законодавчим актам;

- перевірка правильності підрахунку на основі випадкової вибірки;

- вивчення обгрунтованості віднесення операцій до певного звітного періоду;

- отримання пояснень з приводу значних невідповідностей матеріальних цінностей даним бухгалтерських записів;

- перевірка правильності оцінки фактичного обсягу запасів. Аудиторські процедури поділяються на ті, що проводяться:

- до інвентаризації;

- під час інвентаризації;

- після інвентаризації.

До проведення інвентаризації потрібно впевнитись у тому, що на підприємстві чітко організовані складське господарство та контрольно-пропускна система.

Необхідно здійснити процедури перевірки таких фактів:

- як здійснюється охорона об'єкта;

- чи укладені та правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність з працівниками, яким передано матеріальні цінності на зберігання;

- чи створені матеріально відповідальній особі умови для забезпечення збереженості матеріальних цінностей, чи є в наявності складські приміщення, шафи, сейфи;

- чи є в наявності вимірювальні пристрої;

- чи існує контроль за порядком вивезення матеріальних цінностей з території підприємства;

- чи призначена керівництвом підприємства постійно діюча комісія для перевірки матеріальних запасів.

Для отримання впевненості в тому, що операції за рухом матеріальних цінностей (МЦ), які були проведені до інвентаризації, обліковані правильно, аудитор знімає копії останніх документів за надходженням та вибуттям цінностей.

Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спостерігаючи за її роботою, повинен стежити за правильністю виконання процедур.

Члени інвентаризаційної комісії перераховують цінності та складають інвентаризаційні описи.

Аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи її дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу звертають на дорогоцінні, застарілі та пошкодженні матеріали. Здійснюючи інвентаризацію, слід звертати увагу на номери, марки, назви. Іноді під час порівняння номерів та марок, указаних у паспортах та даних прибуткових документів, виявляється заміна нового автомобільного двигуна вже використовуваним або дорогого - дешевшим. Аудитор мусить звертати увагу на перевірку подій після дати складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду.

У цьому разі аудитор повинен виконати такі процедури: відібрати операції з відпуску матеріалів, обліковані на початку звітного періоду для вибіркового тестування та порівняти їх з накладними та рахунками, потім впевнитись, чи серед облікованих операцій немає таких, які виходячи з даних відвантаження в первинних документах стосувалися звітного періоду.

Після закінчення інвентаризації важливо, щоб аудитор зняв копію інвентаризаційної відомості.

Результати інвентаризації порівнюють з даними бухгалтерського обліку. З практики відомо, якщо інвентаризація проводилась якісно, виявляється не менше 5-10 відхилень звітної кількості від фактичної, у разі широкої номенклатури - до 50-80 відхилень.

Рух матеріальних цінностей аналізується в тих випадках, коли є дані про те, що на підприємстві (у клієнта) всі операції документуються. Перевіряючи рух МЦ, потрібно виявити підробки в документах за операціями з витрачання товарів, у тому числі необґрунтоване підвищення цін.

Важливий спосіб бухгалтерської перевірки - порівняння даних прибутково-видаткових документів з даними інших документів, які фіксують ці самі операції, але в інших аспектах. Його застосовують тоді, коли є підозра, що під час здійснення деяких операцій були допущені помилки, а документально ці операції зафіксовано правильно.

Використовуються також такі прийоми і способи, як зіставлення даних, що відображають надходження та витрачання матеріальних цінностей, з даними документів, якими оформлені інші операції, обумовлені першою операцією; даних про переміщення МЦ - з даними про тару, в якій вони перевозились; даних бухгалтерського обліку - з даними оперативного обліку; перевірка фактичного виконання робіт у натуральних показниках, оплачених за грошовими документами; перевірка об'єктивної можливості виконання операцій, відображених у документах.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовується для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використовують. За документами оперативної звітності можна визначити справжній характер та обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не може бути достовірною інформацією для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок дослідження.

Стандарт 9 "Запаси" пропонує шість можливих методів оцінки вибуття матеріальних цінностей:

- метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- метод середньозваженої собівартості;

- метод ФІФО;

- метод ЛІФО;

- метод нормативних затрат;

- метод вартостей реалізації (ціни продажу).

Для одиниць запасів, які мають однакове призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Отже, підприємство може обрати, наприклад, для дорогих товарів метод ідентифікованої собівартості, а для решти товарів - метод середньозваженої собівартості. Інакше кажучи, на підприємстві можуть одночасно застосовуватись для різних товарів різні методи. Але, обираючи методи обліку запасів, слід пам'ятати, що зміна облікової політики має бути обґрунтованою і можлива лише у тому разі, коли така зміна буде найбільш повно і достовірно відображати специфіку діяльності підприємства. Неефективна облікова політика щодо оцінки матеріальних цінностей може призвести до сплати великих сум податків та погіршення фінансового стану підприємства.

Значення правильного вибору методу оцінки матеріальних цінностей полягає в тому, що перекручення цього показника впливає на величину ліквідності.

Найпоширенішими методами порушень є такі:

- відкриття кількох карток складського обліку на одні й ті самі види МЦ та списання тих, які є найбільш вигідними в певній угоді;

- недотримання послідовності застосування вибраного методу оцінки;

- списання фактично неіснуючих на складі матеріальних цінностей один раз протягом періоду, що перевіряється. На накладних відсутні дані відпуску цінностей.

Loading...

 
 

Цікаве