WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Еволюція теоретичних поглядів на податкову систему - Реферат

Еволюція теоретичних поглядів на податкову систему - Реферат

Реферат на тему:

Еволюція теоретичних поглядів на податкову систему

Ретроспективний аналіз різних наукових теорій і концепцій оподаткування, дослідження соціально-економічної природи елементів системи оподаткування та практичних засад реалізації податкової політики дають підстави говорити про тривалу та багатоступінчату еволюцію теоретичних поглядів на податкову систему в рамках різних наукових напрямків та шкіл.

Загальновизнано, що податкові фінанси є найважливішим атрибутом державного фінансового господарства. У своєму розвитку вони пройшли два найважливіші етапи. Перший етап характеризується безсистемним використанням перерозподільчих податкових відносин для задоволення потреб державної казни. Другий етап набирає більш системних ознак і поділяється на два періоди: ХVI-XVIII ст. – розвиток теорій оподаткування у складі політичної економії; XIX ст. – до сьогоднішнього дня – податки розглядаються як вихідна база для формування державних фінансів, виконуючи при цьому як роль засобу фіску, так функцію фінансового важеля.

Епоха середньовіччя вирізняється поверхневим характером і різнобічністю економічних поглядів щодо сутності податків – від повного їх заперечення до абсолютного сприйняття. Наукові дослідження зводилися до окремих прикладних аспектів зміни форм і методів оподаткування і не охоплювали глибинних об'єктивних засад функціонування податкових платежів.

Вагомий внесок у розвиток теорії оподаткування внесла класична політична економія, яка дала науково обґрунтовану характеристику податків, а її родоначальник – А.Сміт вважається фундатором також і наукової теорії податків. Справедливість розподілу фіскального тягаря на основі принципу платоспроможності досліджували послідовники А.Сміта – А.Вагнер, Ж.Сісмонді тощо.

Зароджена на рубежі XIX-XX ст. нова течія в економічній теорії – маржиналізм дещо звузила об'єкт податкових досліджень. Останній зводився до суб'єктивно-психологічних концепцій. Разом з тим напрацювання маржиналістів були використані у дослідженнях Дж.Мілля, А.Маршалла (розглядали проблеми горизонтальної й вертикальної справедливості оподаткування), а також стали однією з передумов формування "шведської школи". Представниками останньої – К.Вікселем та Е.Ліндалем вперше було досліджено взаємозв'язок податкового навантаження із обсягом бюджетних видатків.

Загострення економічних суперечностей, яке вилилося у кризі 1929-1933 рр. підірвало маржиналістський постулат про саморегулюючий механізм ринкового середовища. Виникла об'єктивна потреба у державному втручанні в економічну систему. Дж. Кейнс розробив принципово нову теорію податків, яка спрямовувалася на державне регулювання економіки: "вбудовані механізми гнучкості" амортизують кризові явища в суспільстві та рівномірно розподіляють податковий тягар залежно від отриманих доходів.

В середині 70-х років ХХ ст. виявилися суперечності кейнсіанських та інституціоналістських методів дослідження теорії податків і форм державного втручання. Передусім кейнсіанці, розглядаючи регулюючі властивості податків та, на вимогу часу, обстоюючи прогресію в оподаткуванні, а інколи й підвищення податків, не дали відповіді на питання про ступінь прогресії та максимальний верхній рівень ставок. За логікою над окресленою проблемою повинні були працювати економісти, що в основі своїх поглядів мали індивідуалістські переконання.

Тому подальший пошук оптимального оподаткування знайшов своє втілення у податковій теорії неоконсерваторів та неоконсерваторів, які виступили за скорочення податкового навантаження на бізнес шляхом встановлення теоретично обґрунтованих податкових ставок. В цьому аспекті потрібно згадати М.Фрідмана, який виступив за обмеження державного втручання в економіку лише грошовою системою і вважав можливості податкового регулювання економіки обмеженими. Цими своїми висновками він опосередковано виступив за скорочення податкового тягаря.

На сьогодні кейнсіанські та неокласичні теорії оподаткування органічно переплелися та взаємно доповнюють одна одну. В сучасному розумінні податки – це обов'язкові платежі до бюджету, що використовуються на фінансове забезпечення функцій і завдань держави. Суспільне призначення носіїв фіскальної суті виражається в єдності фіскальної та регулюючої функцій. Роль останньої особливо активізується в економіці добробуту і полягає у впливі через окремі елементи податку на розміщення матеріальних, трудових, фінансових ресурсів; перерозподіл багатства між галузями економіки, регіонами країни, соціальними групами населення; суспільний вибір громадян у демократичному суспільстві.

Податкова система кожної країни ґрунтується на вихідних засадах оподаткування, які вперше були сформульовані А.Смітом, удосконалені А.Вагнером, кейнсіанською та неокласичною школами та адаптовані до вимог сучасності. Функціонування податкової системи України має додатково враховувати особливості квазіринкового середовища та, виходячи з еволюції теоретичних поглядів на оподаткування, базуватися на засадах: стабільності податкового законодавства, правового регламентування взаємовідносин платників податків і держави, рівномірного розподілу податкового тягаря між окремими категоріями платників, пропорційної відповідності сплачених податків доходам платників, зручності справляння податків для їх платників, недискримінації, мінімізації витрат на адміністрування податків, нейтральності податкової системи до різних сфер економічної діяльності, доступності й відкритості податкової інформації, дотримання податкової таємниці.

Loading...

 
 

Цікаве