WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік і аудит витрат на виробництво продукції - Дипломна робота

Облік і аудит витрат на виробництво продукції - Дипломна робота

продуктів визначається з урахуванням собівартості одиниці основного продукту, що змінюється із збільшенням або зменшенням вартості одержаних побічних продуктів.
Сума економії обчислюється за формулою:
Евпк = (Сі-Со)хТі.. . (14)
де Евпк - сума економії від поліпшення використання попутних компонентів у мінеральній сировині,
Сі і Со - собівартість однієї тонни видобутку руди (у перерахунку на вміст основної речовини) у планованому і базовому роках;
Ті - обсяг виробництва основного продукту в планованому році.
Розрахунок зміни витрат у зв'язку зі змінами коефіцієнта погашення витрат на гірничо-підготовчі роботи, витрат на рекультивацію землі здійснюється на основі передбачених у плані обсягів гірничо-підготовчих робіт, добутку руди тощо.
Економія (або підвищення) витрат визначаються в такій послідовності:
а) визначається розмір погашення витрат на гірничопідготовчі роботи (на одну тонну руди) шляхом ділення витрат, що підлягають погашенню в планованому (базовому) році, на кількість видобутку руди у тому ж році;
б) економія (або підвищення) витрат визначається за формулою:
Ев=(Зі-Зо)хКі. (15)
де Ев - економія (або підвищення) витрат у зв'язку зі змінами коефіцієнта погашення витрат на гірничо-підготовчі роботи;
Зі і Зо - розмір погашення, витрат на гірничо-підготовчі роботи на одну тонну руди в планованому і базовому роках;
Кі - кількість видобутку руди у планованому році. Розрахунок здійснюється окремо для підземного й відкритого способів добування руди.
У розрахунках за напрямом "Зміна способів добування й збагачення мінеральної сировини" економія від збільшення питомої ваги добування мінеральної сировини прогресивними способами визначається на основі даних про середню собівартість видобутку однієї тонни руди підземним і відкритим способами добування та кількості руди, видобутої кожним із способів у загальному обсязі виробництва базового і планованого років.
Середня собівартість видобутку у базовому та планованому роках визначається за формулами:
де Соср і Сіср - середня собівартість видобутку однієї тонни руди у базовому і планованому роках;
Соп і Сіп - собівартість однієї тонни видобутку підземним і відкритим способами у базовому році;
Коп і Коп - кількість видобутку руди відповідно підземним і відкритим способами у базовому і планованому роках.
Економія від збільшення питомої ваги, добування корисних копалин прогресивними способами визначається за формулою:
Епс=(Сіф-Соф)хКі. (18)
де Епс - економія від збільшення питомої ваги добування корисних копалин прогресивними способами;
Соф і Сіф - середня собівартість видобутку в планованому і базовому роках;
Кі = (Кіп+Ків)- загальна кількість видобутку руди в планованому році (підземним і відкритим способами).
Дані щодо економії, пов'язані з впливом окремих факторів, узагальнюються у зведеному розрахунку змін собівартості продукції за техніко-економічними факторами.
Під час зведення розрахунку особлива увага звертається на взаємозв'язок і взаємовідповідність окремих розрахунків з тим, щоб не допустити повторного врахування впливу тих же технічних, технологічних або організаційних змін у виробництві на собівартість товарної продукції.
Наведені вище способи розрахунку впливу техніко-економічних факторів на планову собівартість продукції застосовуються також під час аналізу фактичної собівартості продукції. Такий аналіз рекомендується проводити систематично, вивчаючи вплив окремих факторів на собівартість, доцільність і динаміку окремих видів витрат, а також собівартість окремих видів продукції. У період, що передує розробці плану, і після закінчення господарського року повинен проводитися комплексний аналіз з урахуванням всієї сукупності витрат на виробництво.
Для аналізу використовуються дані звітності бухгалтерського обліку, технічна і нормативна документація, аналітичні групування витрат (за етапами виробничого процесу і за техніко-економічними факторами). Для виявлення причин відхилень від плану і можливостей зменшення витрат використовуються також матеріали спостережень на робочих місцях, ви-біркових перевірок, обстежень роботи окремих структурних підрозділів підприємства.
Особлива увага під час аналізу впливу окремих факторів на собівартість продукції приділяється визначенню фактичної ефективності заходів підвищення технічного рівня й удосконалення організації виробництва. Результати аналізу використовуються в оперативному управлінні виробництвом і під час складання планів на наступні періоди.
3. Аудит витрат на виробнициво
3.1. Аудит непрямих витрат
До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включають до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.
Підвищення технічного обпадання підприємства новими машинами і механізмами, супроводжується розширенням об'єму робіт, які пов'язані з монтажем і утриманням обладнання в пригодному стані, що викликає збільшення витрат на утримання і експлуатацію обладнання і збільшення питомої ваги цих витрат в собівартості продукції.
До таких витрат відноситься: витрати на утримання і поточний ремонт виробничого обладнання; амортизація основних засобів, інструментів і пристосувань, витрати на виробничі відрядження робітників для виконання монтажних і ремонтних робіт; витрати по внутрішньовиробничому переміщенню вантажів, знос МШП, інші витрати.
Аудитор повинен перевірити правильність ведення синтетичного обліку вище згаданих витрат, який ведеться на активному рахунку 24 "Витрати по утриманню і експлуатацію машин і обладнання". Аналітичний облік ведеться в розрізі структурних підрозділів, статей і витрат.
Аудитор повинен перевірити правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку. По дебету рахунку 24 відображаються затрати у кореспонденції з рахунками 05,06,07,08,12, 70, 69 і т. п. По кредиту рахунку 24 списуються затрати на рахунку 20 "Основне виробництво", і "Допоміжне виробництво" і інші розприділюються між окремими видами продукції, замовленнями і видами послуг.
Непрямі витрати займають значну питому вагу у собівартості продукції. Аудит витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню доцільно розпочати з перевірки правильності і обгрунтованості складених на підприємстві кошторисів витрат. В процесі аудиту фактичні комплексні витрати в першу чергу порівнюють із затвердженими кошторисами, як по окремих статтях, так і в цілому. При виявленніфактів необгрунтованого завищення кошторисів витрат їх необхідно скоректувати з фактичними сумами витрат. Аудитору необхідно вивчати причини економії і перевитрат по кожній статті витрат. Досліджуючи фактичні витрати по
Loading...

 
 

Цікаве