WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Уцінка товарно-матеріальних цінностей та порядок її проведення - Реферат

Уцінка товарно-матеріальних цінностей та порядок її проведення - Реферат

Реферат на тему:

Уцінка товарно-матеріальних цінностей та порядок її проведення

В нинішніх умовах господарювання асортимент товарів у роздрібній мережі може налічувати декілька тисяч найменувань, а тому важко спрогнозувати рівень реалізації конкретного товару. Відповідно виникають ситуації, коли товар залежується, а тому підприємство змушене знижувати на нього ціну з метою відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням такого товару. Зниження ціни на товари в роздрібній торгівлі здійснюється шляхом проведення уцінки відповідно до норм Положення про порядок уцінки [2]. Вчасне виявлення товарів, що підлягають уцінці, а також її проведення та відображення в обліку в сьогоднішніх умовах є важливим аспектом діяльності підприємств, особливо підприємств роздрібної торгівлі.

Під час проведення даного дослідження основним завданням було поставлено дослідити порядок проведення уцінки та процес відображення результатів уцінки в обліку.

Уцінка запасів відбувається шляхом зменшення первісної вартості, а тому спочатку потрібно дослідити, що формує первісну вартість запасів. Відповідно до норм П(С)БО 9 "Запаси" [1] встановлено, що запаси зараховують на баланс за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів є їхня вартість, за якою вони вперше беруться на облік, і формується залежно від способу їх надходження на підприємство.

Так, первісною вартістю запасів, придбаних за плату є їхня собівартість, яка складається з фактичних витрат, пов'язаних з їх придбанням і доведенням їх до стану, придатного для використання із запланованою метою. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, є їхня виробнича собівартість, що, крім прямих витрат на їх виробництво, включає також змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

У бухгалтерському обліку та звітності запаси відображають за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації [3]. Чиста вартість реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

За чистою вартістю реалізації запаси відображають у разі, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації (сума уцінки), списується на витрати звітного періоду.

Уцінку товарно-матеріальних цінностей слід проводити, якщо:

1. реальна ціна запасів знизилася;

2. запаси зіпсувалися, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Також виробничим та торговельним підприємствам рекомендується проводити за рішенням керівника уцінку:

- продукції, якщо вона не користується попитом у споживачів (лежить на полиці більше 3-х місяців);

- товарів або продукції, які частково втратили свою первісну якість (внаслідок тривалого зберігання, пошкодження тощо);

- надлишкових цінностей, тобто запасів, які більше 3-х місяців не використовують для виробництва продукції (через відсутність попиту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

Не підлягають уцінці товари, продукція і надлишкові цінності, які оформлені в заставу, знаходяться в резерві, перебувають на відповідальному зберіганні, а також технічно складні товари, на які немає виробничого паспорта.

Уцінка товарів на виробничих і торговельних підприємствах і в організаціях проводиться за даними інвентаризації. Під час проведення уцінки підприємству доцільно керуватися Положенням про уцінку. Для більш ефективного і чіткого проведення уцінки, її необхідно здійснювати у певній послідовності та в декілька етапів. Уцінка товарів та інших матеріальних цінностей проводиться у три етапи [5]:

1. На цьому етапі необхідно виявити і задокументувати обсяги запасів, які необхідно буде уцінити. Для цього слід здійснити вибіркову інвентаризацію запасів. До інвентаризаційної комісії бажано включити бухгалтера, економіста по цінах, товарознавця, технолога та інших фахівців, які орієнтуються в цінах на запаси, що інвентаризуються, в кон'юнктурі ринку тощо. За результатами інвентаризації складають опис-акт уцінки товарів у двох примірниках.

2. На другому етапі комісія має визначити розмір уцінки за кожним видом запасів. При цьому необхідно враховувати ступінь втрати запасами своїх споживчих властивостей, наповнення ринку цими запасами та інші фактори. Після того, як суму уцінки буде визначено і комісія зазначить її в описі-акті, ці документи передають на розгляд і затвердження керівнику підприємства, який має їх розглянути та затвердити протягом двох днів після отримання. Після затвердження керівником один примірник опису-акта передають до бухгалтерії підприємства, а другий - матеріально відповідальній особі. Уцінені товари підлягають перемаркуванню шляхом перекреслення старої ціни та запису нової на кожній одиниці товару і завіряння підписом голови комісії з уцінки.

3. Відображення суми уцінки в бухгалтерському обліку відбувається шляхом здійснення записів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки. Уцінка запасів, проведена за рішенням платника податку згідно з правилами бухгалтерського обліку, з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів і валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

На торговельних підприємствах, де облік ведеться за цінами продажу, суми уцінки в межах торгової націнки відображаються за дебетом рахунку 285 "Торгова націнка" та кредитом рахунку 282 "Товари в торгівлі". Уцінка понад межі торгової націнки відображається за дебетом рахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" і кредитом рахунку 282 "Товари в торгівлі". Таким чином, якщо відбувається уцінка товарів, що обліковуються за цінами продажу, спочатку списується сума уцінки в межах торгової націнки. При її перевищенні залишок суми відображається у складі витрат. На складах, де облік товарів відбувається за цінами придбання, для обліку суми уцінки застосовується рахунок 946 "Втрати від знецінення запасів" та рахунок 281 "Товари на складі" [4]. В кінці звітного періоду дебетовий оборот рахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" списується на зменшення фінансового результату.

Використання уцінки в нинішніх ринкових умовах є одним з основних методів, що дає можливість підприємству прискорити реалізацію продукції, що не користується попитом, а відповідно відшкодувати витрати, пов'язані з її придбанням у повному обсязі (за умови, що уцінка здійснена в межах торгової націнки) чи частково (уцінка здійснена понад рівень торгової націнки). Уцінка є поняттям, що подібне до знижки, оскільки в обох випадках відбувається зниження ціни. Але якщо знижка - це в першу чергу маркетинговий інструмент, спрямований на стимулювання збуту товарів, то уцінка – це вимушений захід підприємства, спрямований на відшкодування понесених витрат.

Література:

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246

  2. Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого спільним наказом Мінекономіки, Мінфіну України від 15.12.99 р. № 149/300.

  3. Валентинова Т. Уцінка ТМЦ: облік і документальне оформлення // Все про бухгалтерський облік. – 2007. – №47. – С.15-16

  4. Переверзєва О. Уцінка товару та її вплив на бухгалтерський та податковий облік // Головбух. – 2006. - №21. – С.13-16

  5. Самарченко О. Через уцінку до звичайної ціни // Бухгалтерія. – 2007. - №17. – С.51-53.

Loading...

 
 

Цікаве