WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Iсторiя розвитку аудиту в свiтi та характеристика тенденцiй, що впливають на нього - Реферат

Iсторiя розвитку аудиту в свiтi та характеристика тенденцiй, що впливають на нього - Реферат

Реферат

на тему:

Iсторiя розвитку аудиту в свiтi та характеристика тенденцiй, що впливають на нього.

В економічній лiтературi висловлюються рiзнi думки щодо історії виникнення аудиту в свiтi. Слово "аудит" походить вiд латинського слова "audio" (вiн слухає, вiдповiдно "auditor"— той, хто слухає).

Однi автори стверджують, що започаткування професії аудитора сягають давнiх часiв. Ще в Стародавньому Єгиптi (близько 2600 рокiв до н.е.) iснували чиновники, якi поєднували функцiї облiку та контролю. В Римськiй iмперiї (1-2-ге ст. до н.е.) функцiї контролю здiйснювали спецiальнi службовцi, так звані куратори. Водночас з ними дiяли прокуратори — намiсники провiнцiй, фiнансовi чиновники з забезпечення державних доходiв, а квестори займалися фiнансовими та судовими справами.

Iншi дослiдники доводять коренi iснування аудиту в Стародавнiй Греції. В той перiод, особлива увага придiлялася контролю збереження власностi, зокрема майна. Крадiжку греки розглядали як матерiальну шкоду. Нестача цiнностей покривалася матеріально вiдповiдальною особою або його поручителями, причому якщо нестача кваліфiкувалася як розкрадання, то вiдшкодування її вiдбувалося у десятикратному розмiрi. Афiни мали спецiальних чиновникiв i контролерiв, до обов'язкiв яких належало складання звiтiв про доходи i витрати держави та їх контроль.

В Iталiї аудит поширився після падiння Римської iмперiї. Купцi Флоренцiї, Генуї та Венецiї використовували працю аудиторiв для перевiрки платоспроможностi капiтанiв торгових кораблiв, якi перевозили товари в iншi країни Європи. В той час метою контролю було попередження помилок в облiкових книгах.

Наступною вiхою в розвитку аудиту став перiод розквiту iталiйських мiст-держав. Тут мало мiсце паралельне спiвiснування контролю на приватному та державному рiвнях.

У перiод середньовiччя разом із розвитком суспiльно-економiчних вiдносин удосконалювався облiк i контроль господарської дiяльностi, з'явилися спецiальнi трактати про контроль облiкових записiв і звiтностi. В цих трактатах наголошувалося на необхiдностi пiддавати ретельнiй перевiрцi звiти; регулярно проводити iнвентаризацію залишкiв цiнностей, дебiторської заборгованостi, пiдтверджувати правильність цiн та iн.

Значним поштовхом у розвитку фiнансово-господарського контролю в свiтi, а отже, i професiї аудитора, було зародження капiталiстичного способу виробництва. Починаючи з середини ХIХ ст., коли капiталiстичний тип виробництва почав домiнувати у країнах Європи і Пiвнiчної Америки, реальнi власники пiдприємств (акцiонери, пайовики, засновники) майже повнiстю перестали брати участь в управлiннi, яке було передано найманим працiвникам — професiйним менеджерам. Вiдразу почалися конфлiкти iнтересiв: власники прагнули не тiльки зберегти, а й примножити власнiсть, а менеджери намагалися самi перейти до категорiї власникiв, часто використовуючи наданi їм можливостi на шкоду своїм роботодавцям.

Звичайно, у цьому конфлiктi власники мали законне право вимагати вiд менеджерiв продуктивної працi та сумлiнного виконання обов'язкiв, але реально контролювати їх не могли. Тому виникла iдея запрошувати висококвалiфiкованих i незалежних працiвникiв (насамперед бухгалтерiв), котрi могли б надавати об'єктивну iнформацiю про реальне збереження активiв підприємства, величину прибутку тощо.

Отже, аудитори стали iнструментом реалiзацiї контролю власника за діяльністю найманого персоналу, результати якої знаходили формальне вираження у показниках публічної фiнансової звітності.

Різні примітивні форми контролю iснували i за первіснообщинного, рабовласницького та феодального ладу. гюду. Історiя ж виникнення аудиту пов'язана лише з розвитком капiталiзму та ринкових вiдносин.

Вiдокремлення власникiв вiд безпосереднього управлiння власнiстю стало важливою передумовою розвитку аудиту і створення інститутiв професiйних бухгалтерiв та аудиторiв.

Бiльшiстъ вчених свiту визнають, що офiцiйною датою виникнення незалежного аудиту в сучасному його значеннi є 23 жовтня 1854 р. Саме тодi Спiлцi бухгалтерiв Единбургу був наданий статус королiвської, її членам присвоєно звання "привiлейованих бухгалтерiв". Спiлка бухгалтерiв Единбургу налiчувала 180 членiв, Iнститут бухгалтерiв та експертiв Глазго — 144, а Спiлка бухгалтерiв Абердiно — 224.

Шотландська бухгалтерська практика стала широко популярною у свiтi, і вже до початку ХХ ст. було створено 12 органiзацiй професiйних бухгалтерiв: 1854 р. — Спiлка бухгалтерiв Единбургу, 1855 р. — Iнститут бухгалтерiв та експертiв Глазго, 1867 р. — Спiлка бухгалтерiв Абердiно, 1870 р. — Iнститут привiлейованих бухгалтерiв Англiї та Уельсу, 1880р. — iнститут привiлейованих бухгалтерiв Канади, 1886 р. — iнститут привiлейованих бухгалтерiв Австралiї, 1887 р. — Спiлка бухгалтерiв Австралії, 1887 р. — Американський iнститут дипломованих громадських бухгалтерiв, 1888 р. — Iнститут привiлейованих бухгалтерiв Ірландії, 1891 р. — Привiлейована асоцiацiя дипломованих бухгалтерiв Англії, 1894 р. — Спiлка бухгалтерiв Нової Зеландiї, 1895 р. — Інститут реєстрованих бухгалтерiв Голландії. Сьогоднішні такi органiзацiї дiють практично в усiх країнах з ринковою економiкою.

Iснування певних тенденцiй глобалiзацiї бiзнесу, концентрацiї iнтелектуальних ресурсiв у процесi розподiлу праці стрiмке зростання iнформацiйної складової систем управлiння стало значним поштовхом у подальшому розвитку аудиту на вищому рiвнi.

Останнi десятирiччя ХХ ст. характеризуються розвитком мiжнародної торгiвлi, збiльшенням iнвестицiйних потокiв i глобалiзацiєю економiчних процесiв. Глобалiзацiя розвивається пiд впливом сукупностi об'єктивних полiтичних, економiчних і соцiальних факторiв, серед яких можна видiлити:

— геополiтичнi та геоекономiчнi трансформацiї, пов'язанi з розпадом соцiалiстичної системи господарювання, появою групи "пострадянських" незалежних держав. Внаслiдок цього значно посилилася полiтична і ринкова унiфiкацiя сучасного свiту;

— науково-технологiчнi досягнення, зокрема в галузi новiтнiх iнформацiйно-комунiкацiйних систем;

— поглиблення вагомих проблем як економiчного, так i екологiчного характеру.

Глобальний характер сучасного бiзнесу, збiльшення кiлькостi суб'єктiв пiдприємництва й ускладнення їхнiх органiзацiйних структур приводить до посилення ролi стратегічного менеджменту, спрямованого насамперед на вибiр оптимального шляху пiдприємства на основi аналiзу зовнiшнього та внутрiшнього середовища.

Сучаснi пiдприємства пiдтримують дiловi зв'язки з багатьма партнерами, орiєнтуються на численних конкурентiв, враховують i передбачають рiзноманiтнi вимоги споживачiв, суспiльних органiзацiй, держави тощо.

Цi фактори визначають необхiднiсть глибокого аналiзу зовнiшнього середовища. Релевантне зовнiшнє середовище фiрми дуже широке, оскiльки в нього входять соцiальнi й економiчнi фактори, проте ключовий аспект зовнiшнього оточення фірми — це галузь (або галузi), в якiй вона веде конкурентну боротьбу.

Потреба досягнення конкурентних переваг i прагнення посiсти позицiю лiдера у галузi эмушує великi компанiї використовувати послуги не тiльки власних спецiалiстiв, а й зовнiшнiх експертiв — аудиторiв.

Необхiднiсть залучення незалежних аудиторiв для здiйснення перевiрок та експертиз системи управлiння виникла, передусiм у тих компанiях, якi мали фiлiї, дочiрнi пiдприємства, а також диверсифiковану структуру (рiзнi види дiяльностi). Налагодження ефективного контролю у таких компанiях виявилося досить складною справою. Тому динамiчний розвиток аудиторської дiяльностi значною мiрою вiдбувається завдяки глобалiзації, розширенню та диверсифiкації транснацiональних i нацiональних компанiй у процесi еволюцiї ринкових економiчних вiдносин.

Якщо на перших етапах розвитку ринкової економiки у країнах Захiдної Європи, Пiвнiчної Америки та iнших регiонiв планети активно вiдбувалися процеси концентрацiї капiталу, засобiв працi, трудових ресурсiв (переважно виробничого кадрового потенцiалу), то у ХХ ст. паралельно з названими процесами спостерiгалася значна концентрацiя iнтелектуальних ресурсiв. У галузi бiзнес-консалтингу й аудиту ця тенденцiя знайшла вiдображення у створеннi транснацiональних бухгалтерських (аудиторських) фiрм — КПМГ, Прайс Уотерхаус Куперс, Ернст&Янг, Делойт&Туш та iн.; потужних наукових центрiв при унiверситетах тощо. Використання значного iнтелектуального потенцiалу провiдних аудиторських фiрм свiту дало змогу багатьом компанiям вирiшувати складнi проблеми, пов'язанi з фiнансами, облiком, податками та iнвестицiями, якi досить важко було би розв'язати власними силами.

Loading...

 
 

Цікаве