WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Удосконалення організаційно-економічного механізму оплати праці на державному Коломийському “Ветсанзаводі” - Дипломна робота

Удосконалення організаційно-економічного механізму оплати праці на державному Коломийському “Ветсанзаводі” - Дипломна робота

Під час 2003-2004 років сума матеріальної допомоги збільшилась з 1700 грн. на 20 % і становила 2040 грн., а в 2005 році зросла ще на 6,9 % і становила

1900 грн. В загальному за 2003-2005 роки виплата матеріальної допомоги зросла на 118,8 %. Виплата премій протягом 2003—2005 років зменшилась на 12,5 % і становила 4900 грн., а в 2005 році зменшилась ще на 28,6 % відносно 2004 року. В загальному за 2003-2005 роки виплата премій скоротилась на 37,5 % . В додатку Д наглядно можна простежити динаміку складу ФОП.

За формулами (2.4.13-2.4.15) розрахуємо показники, які характеризують вплив заробітної плати на продуктивність праці. Результати, отримані на основі вихідних даних таблиці 3.4.3, зведемо в таблицю 3.4.4.(Темпи росту продуктивності праці візьмемо з таблиці 3.3.6)

Таблиця 3.4.3—Вихідні дані для розрахунку показників, які характеризують вплив загальної заробітної плати на продуктивність праці

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Середня заробітна плата

4473,18

4307,23

4291,84

Темпи росту середньої зарплати

---

96,29

99,64

Темпи приросту середньої заробітної плати, %

---

-3,71

-0,35

Продуктивності праці, грн./чол.

763,64

1040,32

1055,04

Темпи росту продуктивності праці

---

136,23

101,41

Темпи приросту продуктивності праці,%

---

36,23

11,41

Таблиця 3.4.4—Показники, які характеризують вплив заробітної плати на продуктивність праці

Показники

2004 рік

2005 рік

Коефіцієнт випередження

1,41

1,02

Коефіцієнт порівняння

0,71

0,98

Коефіцієнт еластичності

-0,1

-0,003

Відповідно до таблиці 3.4.4, можна сказати, що за 2003—2004 роки зростання продуктивності праці випереджає зростання середньої заробітної плати на 1,41, а в 2005 році порівняно з 2004 роком—на 1,02. Коефіцієнт порівняння свідчить про те, що протягом 2003—2004 років темпи росту середньої заробітної плати на 71% відстають від темпів росту середньої продуктивності, а в 2005 році порівняно з 2004 роком—на 98%

відстають.Коефіцієнт еластичності показує, що в 2004 році при зростанні продуктивності праці на 1% середня заробітна плата зменшилась на 10%, а в 2005 році порівняно з 2004 роком—знизилась на 0,3 %.

Отже, основною причиною спадання середньої заробітної плати стало підвищення кожного року чисельності, а також неможливість збільшення ФОП.

Тобто для заводу є дуже позитивно, що зменшення середньої заробітної не спричинило зниження продуктивності праці. Але ріст продуктивності праці відбувся за рахунок збільшення чисельності. А причиною збільшення чисельності стало зниження трудових витрат, про що свідчить зниження коефіцієнту трудових витрат.

Отже, перед заводом постала проблема раціонального використання трудових ресурсів, яку можна вирішити шляхом покращення трудової дисципліни, нормування праці і підвищення рівня кваліфікації працівників.

3.5 Кореляційно-регресивний аналіз ФОП

Для визначення степеня впливу окремих факторів на фонд оплати праці використовуємо кореляційно-регресивний аналіз. В якості показника візьмемо у (фонд оплати праці, грн.). Виберемо незалежні змінні :

Х1- ФОП основних і допоміжних робітників, грн.;

Х2- частка робітників в структурі ССЧ, %;

Х3- коефіцієнт незапланованих втрат робочого часу, %;

Х4- середньоспискова чисельність, чоловік;

Х5-середній тарифний розряд робітників;

Х6- виробіток одного працівника, грн./чол.

Вихідні дані та результати розрахунку приведені в додатку Е.

З метою вивчення однорідності взятої для аналізу інформації дослідимо статистичні характеристики незалежних факторів . Для оцінки тісноти зв'язку між фондом оплати праці та відібраними для аналізу факторами розглянемо значення коефіцієнтів часткової кореляції (таблиця 2 Е). Дані таблиці показу-ють, що досліджувана функція має достатньо тісний зв'язок з вибраними факторами, тому що їхні RЧ більші 0,44 і досягають 0,81, окрім х3 та х5. Їхні RЧ становлять відповідно 0,11 та –0,17. Але найбільші значення відповідають х1, х4, х6 та х2, при яких RЧ дорівнює відповідно 0,82, 0,81, 0,77 та 0,77. Найменше значення даного коефіцієнту є при х3 (0,11). Отже, при подальшому аналізі слід очікувати в моделі зміни ФОП за наявності всіх незалежних змінних. Зокрема, х1 (ФОП основних і допоміжних робітників) на 82 % зале-жить від у (загального фонду оплати праці), а х4 (середньоспискова чисель-ність) на 81% залежить від у. Відповідно коефіцієнт незапланованих втрат лише на 11 % залежить від фонду оплати праці, а середній тарифний розряд—на 17%.

Частка робітників в структурі ССЧ на 77% залежить від ФОП, а виробіток одного працівника також на 77% залежить від загального фонду оплати праці.

Коефіцієнти парної кореляції (таблиця 2Е) характеризують залежність між самими незалежними змінними. Наприклад, х1 (ФОП основних і допоміжних робітників) на 76 % залежить від х6 (виробітка одного працівника). Х2 (частка робітників у структурі ССЧ) на 86 % залежить від х4 (ССЧ), а ССЧ на 75 % залежить від виробітка одного працівника. Всі решта незалежні змінні не сильно залежать одна від одної.

Використовуючи методику регресійного аналізувиберемо рівняння регресії, яке найбільш достовірно описує економічне явище, яке вивчається. Ті фактори, між якими RП (коефіцієнти парної кореляції) будуть більшими за 0,8, не будуть входити урівняння регресії. З таблиці 2Е бачимо, що в модель ввійдуть всі фактори.

Отже, модель зміни фонду оплати праці можна описати наступним рівнянням :

У= 16927,25895+0,506541557х1+199,0983329х2+4361,942024х3+ +223,2114742х4-17,3713123х5+0,846975082х6. (2.4.24)

Дане рівняння регресії означає, що при збільшенні ФОП основних і допоміжних робітників на 1 % фонд оплати праці зросте на 0,51 грн., а збільшення частки робітників на 1 % спричинить збільшення ФОП на 199,1грн. При збільшенні ССЧ на 1 % ФОП зросте на 223 грн., а зростання виробітку одного працівника на 1 %призведе до поповнення ФОП на 0,85 грн. При зменшенні середнього тарифного розряду ФОП зменшиться на 17 грн. Тобто основним впливовим фактором можливого збільшення ФОП є ріст ССЧ по причині зниження середнього тарифного розряду робітників.

Перевіримо отриману модель на інформативність, адекватність і стійкість.

Для перевірки моделі на адекватність порівняєио розрахункове значення коефіцієнту Фішера, яке рівне 10,19584955 , з критичним значенням критерію Фішера (1,91100). Табличне значення менше розрахункового (2.4.27), отже, дана економіко-математична є адекватна . Оскільки коефіцієнт множинної кореляції (R=0,9615) < 0,86, то модель є достовірна. Так як коефіцієнт детермінації (R-квадрат=0,9244) означає, що коливання досліджуваної функції на 92,44 % залежить від змінних, які ввійшли в модель. (Таблиця 4Е).

Побудована економічна модель дозволяє розрахувати можливе значення фонду оплати праці при досягненні кожного з незалежних змінних її оптималь-ного значення. Розрахунок можливого зниження ФОП поданий в таблиці 6Е.

Отже, як видно з таблиці 6Е, незалежні змінні, які ввійшли в модель, дають резерв для зменшення ФОП на 5648,35 % :

1. Зміна ФОП основних і допоміжних робітників приведе до зменшення ФОП

на 5648,35%;

2. Зміна ССЧ посприяє збільшенню ФОП на 101,01%;

3. Зміна виробітку одного працівника приведе до збільшення ФОП на 261,59%;

4. Зміна частки робітників в структурі ССЧ посприяє збільшенню ФОП на

99,4%.

На рисунку Е1 можна наглядно побачити, що найтісніший зв'язок існує між у та х1. Згідно рисунку 2Е , фактичний фонд оплати праці щороку перевищує теоретичний ФОП приблизно на 10000грн. Отже, в даному випадку основним резервом зменшення фонду оплати праці є зниження ФОП основних і допоміжних робітників, а також підвищення середнього тарифного розряду робітників.

Loading...

 
 

Цікаве