WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вибір раціональної системи оплати та стимулювання праці як найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва (на прикладі Коломийського Ветса - Дипломна робота

Вибір раціональної системи оплати та стимулювання праці як найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва (на прикладі Коломийського Ветса - Дипломна робота

Мінімальна заробітна плата—встановлений державою розмір плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від якого не може здійснюватися оплата праці за фактично виконану найманим працівником повну місячну норму праці. До неї входять доплати, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати. Спи-раючись на закон №2190, що почав діяти з 1 січня 2006 року, до мінімальної заробітної плати більше не включають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати[29].

Реальна заробітна плата визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити за номінальну заробітну плату.

Історично номінальна і мінімальна заробітні плати мають тенденцію до зростання, проте реальна заробітна плата залежить від рівня цін. Таким чином, величина реальної заробітної плати прямо пропорційна номінальній і обернено пропорційна рівню цін. Реальна заробітна плата є основним показником для оцінення вартості трудових факторів і порівняльного аналізу ринку праці різ-них країн.

За статею 23 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата пра-цівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України [20]. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним Банком України. Забороняється ви-плата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок.Колективним договором, як вийняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за вийнятком товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2.3 Нормативні документи, регламентуючі питання оплати праці

Питання оплати праці регулюються такими нормативними документами : Кодексом законів про працю України, постановами Кабінету Міністрів Украї-ни, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та іншими законодавчими і нормативними актами .

За статею 8 Закону України "Про оплату праці" держава здійснює регу-лювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Спираючись на статтю 9 Закону України "Про оплату праці", розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням : 1) вартісної величи-ни мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни; 2) загального рівня середньої заробітної плати; 3) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на праце-здатну особу. Відповідно до статті 10 Закону України "Про оплату праці", роз-мір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік під час затвердження Державного Бюджету України і переглядається залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних перегово-рів. В таблиці 2.3.1 подані розміри мінімальної заробіт-ної плати на 2005—2006 роки.

З таблиці 2.3.1 бачимо, що з 01.01.06 основна зарплата за виконану робіт-ником 1-го тарифного розряду місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) має перевищувати 350 грн. (хоча б на 1 грн.). Оскільки у 2006 році розмір міні-мальної зарплати періодично зростатиме, то роботодавцям доведеться перегля-дати тарифні ставки ( оклади), якщо зарплата робітника 1-го розряду буде мен- шою за мінімальну. А встановивши на 1 січня 2006 року посадовий оклад— більше 400 грн., можна уникнути перегляду окладів до кінця року[7].

Таблиця 2.3.1—Розміри мінімальної заробітної плати на 2005—2006 роки

Роки

Період

Розмір, грн.

Нормативний документ

2005

01.01—31.03

262

Закон України від 23.12.04 р. № 2285-4

04.04—30.06

290

Закон України від 25.03.05 р. № 2505-4

01.07—31.08

310

01.09—31.12

332

2006

01.01—30.06

350

Закон України від 20.12.05 р. №3235-4

01.07—30.11

375

01.12—31.12

400

За законом №2190 від 1 січня 2006 року працює вимога, відповідно до якої тарифну сітку ( схему посадових окладів) формують на основі тарифної ставки робітника 1-го розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує розмір мінзарплати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).Тому з 1 січня вже не існує такого понят-тя як доплата до мінімальної зарплати. І у випадку, коли працівник відпра-цював місячну норму, за Законом йому потрібно виплатити основну зарплату у розмірі, більшому за мінімальну. Якщо наймана особа не виконує норми, то їй оплачують фактично виконану роботу, але ця оплата не може бути меншою за пропорційний їй розмір мінімального заробітку.

Мінімальна заробітна плата—це державна соціальна гарантія, обов'язкова на всій території України для всіх роботодавців.

Відповідно до законодавства і колективного договору на підставі укладе-ного трудового договору працівник має право на оплату своєї праці. За ста- тею 97 КЗпП оплата праці працівників—першочергова[20]. Всі інші платежі власник або уповноважений ним орган здійснює після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Розмір зарплати може бути нижчим за встановлений тру-довим договором та мінімальний розмір заробітної плати лише у разі невико-нання ним норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших причин, передбачених чинним законодавством, які виникли з вини пра-цівника.

Чинне законодавство не дозволяє роботодавцям не нараховувати зарплати працівникам, якщо ті належно виконували свої трудові функції; до того ж воно не дозволяє платити менше мінімальної зарплати, якщо працівники виконали місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). І у випадку, коли підприємство не отримує ніяких доходів або не веде діяльності, з працівниками треба обов'-язково повністю розрахуватися ( не лише в частині належної їм основної та до-даткової зарплати, але й вихідної допомоги, компенсації за невикористану від-пустку тощо). В такій ситуації існують два законних шляхи виходу зі скрутного становища : 1) скорочення чисельності або штату працівників через зміни в ор-ганізації виробництва і праці, дотримуючись пункту1 статті 40 КЗпП; 2) переве-дення працівників на неповний робочий час, (оплата праці в цих випадках про-вадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку).

У випадку погашення заборгованості із зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати компенсацію працівникам включають до загального оподат-кованого доходу фізичних осіб відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-4[8]. Тому підприємство при нарахуванні компенсації повинно утримувати із її суми податок з доходів за ставкою 13%. Нараховують компенсацію в місяці виплати заборгованої зарплати. Якщо ж компенсацію нараховують особам, які вже не працюють на підприємстві, тоді ні утримувати, ні нараховувати соцвнесків не потрібно.Бо соцвнесками обкладають лише зарплату найманих працівників. Тому в даному випадку буде утримуватись лише податок з доходів.

У випадку, коли працівнику нараховано заробітну плату і винагороду, то незважаючи на те , що дані виплати входять до сукупного оподатковуваного доходу однієї фізичної особи, податок з доходів обчислюють за кожною випла-тою окремо. Але перш ніж розрахувати його, зарплату зменшують на суму со-ціальних внесків, утриманих з усього оподатковуваного доходу працівника, і на суму податкової соцпільги. Що стосується винагороди, то для розрахунку податку з доходів його суму просто множать на 13%.Соцпільгу надають, якщо є відповідна заява і якщо зарплата менше 680 грн. (коли людина користується пільгою на дітей, то ця сума зростає кратно кількості дітей). В таблиці 2.3.2 наведена податкові соціальні пільги на 2006 рік.

Таблиця 2.3.2—Податкова соціальна пільга на 2006 рік

Вид пільги

Розмір, грн.

Загальна (50% від мінімальної зарплати, встановленої на 01.01.06 р.

175

150% від загальної

262,50

200% від загальної

350

Щодо соціальних внесків, то винагороду не обкладають внесками до Фондів страхування від непрацездатності, від безробіття і від нещасного випад-ку, бо базою для їх нарахування є лише зарплата. А ось пенсійними внесками необхідно обкладати всю суму доходу, що належить працівнику, тобто зарпла-ту плюс винагороду відповідно до статті 19 Закону України "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07 03 р. № 1058-4. За ста-тею 90 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.05 р. № 3235-4 максимальна величина доходу, з якого стягують внески до соцфондів, в тому числі й Пенсійного Фонду, з 1 січня 2006 року становить 4830 грн., з1 квітня—4960 грн., з1 жовтня—5050 грн.

Loading...

 
 

Цікаве