WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Екологічне оподаткування: збір з власників транспортних засобів, плата за землю, збори за спеціальне використання природних ресурсiв - Реферат

Екологічне оподаткування: збір з власників транспортних засобів, плата за землю, збори за спеціальне використання природних ресурсiв - Реферат

Для розв'язання цих питань 12 травня 1997 року Кабінет Міністрів України постановою N 439 затвердив Концепцію (стратегію) збереження біологічного різноманіття України, для втілення якої розробляється Національна програма дій на 1998-2015 роки. Основними завданнями діяльності в цій сфері є: збереження, покращання стану та відновлення природних і порушених екосистем, середовищ існування окремих біологічних видів та компонентів ландшафтів; сприяння переходу до збалансованого використання природних ресурсів; мінімізація прямого та непрямого негативного впливу на екосистеми, їх компоненти та комплекси; підвищення рівня інформованості населення з питань біологічного різноманіття, а також активізація участі громадян у діяльності щодо його збереження; посилення відповідальності підприємств, організацій, установ і громадян, діяльність яких пов'язана з використанням природних ресурсів або впливає на стан довкілля, за збереження біологічного різноманіття.

У зазначених цілях передбачається застосовувати і розвивати відповідні правові, фінансові, організаційні, науково-методичні та інформаційно-освітні засоби. При цьому основними напрямами діяльності щодо збереження біологічного різноманіття є: досягнення економо-екологічної збалансованності, структурна перебудова економіки, поглибле удосконалення законодавства та культури природокористування, збереження та поновлення екосистем, а саме:

збереження та відновлення прибережно-морських та морських, річкових і заплавних, озерних та болотних, лучних і степових, лісових та гірських екосистем ; збереження видів та популяцій; екологічне оздоровлення урболандшафтів та інших територій інтенсивного ведення господарської діяльності; екологізація агроландшафтів та агротехнологій, методів діяльності в лісовому, рибному, мисливському, водному та земельному господарствах; створення національної екологічної мережі (системи "зелених" коридорів) як складової частини європейської екологічної мережі.

Фінансовими ресурсами для програми будуть кошти від плати за використання природних ресурсів, кошти підприємств, установ та організацій, державний бюджет України, місцеві бюджетні фонди, міжнародні програми та інші джерела. Організаційною основою щодо реалізації Концепції та виконання заходів, планів дій є система органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, інші міністерства і відомства, діяльність яких пов'язана з охороною та використанням природних ресурсів. Розгалужена мережа наукових установ, природних і біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, факультетів і кафедр екологічного профілю в навчальних закладах та школи формують наукові та освітні передумови втілення програми.

Виконання намічених заходів дасть можливість зупинити руйнівну тенденцію до знищення живої компоненти довкілля і сприятиме практичному втіленню засад збалансованого розвитку та невиснажливого природокористування, а також реформування економічної системи і перехід до ринку повинен не тільки підвищити ефективність національної економіки, а й сприяти ліквідації субсидій на використання таких природних

ресурсів як енергія, корисні копалини і вода та поліпшенню стану довкілля завдяки застосуванню жорстких заходів щодо відповідальності за масове нераціональне використання природних ресурсів.

Для врахування екологічних вимог у ході розгортання приватизаційних процесів дедалі більшого значення повинен набувати екологічний аудит. Впровадження екологічного аудиту в практику сприятиме одержанню основних даних про несприятливі з точки зору

екології підприємства для приватизаційної діяльності, визначенню завдань у короткотерміновий період. Вдосконалення діючого економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності та формування стабільних джерел фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкових відносин має стати органічною складовою системи управління і регулювання економіки, стимулювати охорону і відтворення природно-ресурсного потенціалу країни шляхом створення відповідних економічних умов (інвестиційних, податкових, кредитних тощо).

Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел:

Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

бюджету Автономної Республіки Крим;

фондів охорони навколишнього природного середовища всех рівнів;

власних коштів підприємств;

іноземних надходжень та інвестицій;

інших позабюджетних коштів.

Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механизму природокористування мають бути:

  • плата за спеціальне використання природних ресурсів;

  • плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;

  • система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);

  • екологізація податкової і цінової систем;

підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

Залученню іноземних інвестицій для здійснення природоохоронних програм та проектів в Україні повинно сприяти:

  • активна інтеграція України в європейські та світові природоохоронні процеси;

формування сприятливих умов та ефективної системи залучення іноземних інвестицій як в економіку України в цілому, так і в охорону довкілля та використання природних ресурсів.

Важливе значення для здійснення механізму залучення іноземних інвестицій має щорічний збір Европейського банку реконструкції та розвитку на якому Україна має дійсну нагоду отримати статус повноцінного партнера, приймати участь у глобальних проектах, а також реалізувати свої можливості. На цьому зборі буде представлена велика кількість соціально- економічних проектів , значну частину яких складатимуть екологічні. ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та подальшего припинення її функціонування.

Екологічні положення (принципи) відшкодування шкоди.

Можна сформулювати такі екологічні положення (принципи) відшкодування шкоди.

1. Загальний обов'язок винуватця - відшкодувати" спричинену шкоду. Застосування кримінальної, адміністративної і дисциплінарної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Таке правило передбачене законодавствами всіх цивілізованих країн і особливо стосується екологічних правопорушень, де шкода відноситься до головних ознак складу правопорушення. В екологічних правовідносинах це положення реалізується за принципом - "забруднювач платить", а також існуванням особливого способу обчислення шкоди за допомогою затверджених державою розцінок.

2. Повне відшкодування заподіяної шкоди. Для цивільних правовідносин це означає стягнення реальних збитків (витрат, втрат або пошкодження майна) та неодержаних доходів (упущеної вигоди). Стосовно екологічної відповідальності цей принцип означає стягнення як реальних збитків і одержаних доходів, так і відшкодування екологічної шкоди в межах, яка піддається обчисленню відповідно до існуючої методики. Заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без зниження розміру відшкодування та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів. Заподіювач екологічної шкоди може бути зобов'язаний відшкодувати її в натурі.

Повне або часткове звільнення Радами народних депутатів базового рівня низькорентабельних або збиткових підприємств від внесення обов'язкових платежів не звільняє ці підприємства від відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства. Зменшення розміру відшкодування допускається лише у виключних випадках, у залежності від встановленого судом майнового становища правопорушника та з обов'язковим наведенням мотивів прийнятого рішення.

3. Відповідальність Юридичних осіб за шкоду, заподіяну їх працівниками. Цивільним кодексом України (ст. 441) встановлено, що організація повинна відшкодувати заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків шкоду. Цей принцип повинен повністю поширюватись і на відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, служити надійною гарантією повного відшкодування екологічної шкоди, оскільки окремі громадяни, які безпосередньо заподіяли шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків, в переважній більшості не в змозі її відшкодувати через відсутність необхідних коштів.

Loading...

 
 

Цікаве