WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Перевірка розрахункових операцій, їх законність та правильність відображення в обліку проводиться за субрахунками, зокрема:

  • 371 "Розрахунки за виданими авансами";

  • 372 "Розрахунки з підзвітними особами";

  • 374 "Розрахунки за претензіями";

  • 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків";

У ході ревізії операцій за розрахунками з різними дебіторами особливу увагу необхідно звернути на причини виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її зміну і суму залишків на початок місяця за весь ревізійний період, визначити її законність, достовірність, реальність і правильність відображення цих операцій у регістрах аналітичного та синтетичного обліку за відповідними субрахунками, а також залишків заборгованості в балансах за відповідними рахунками. Серед дебіторських статей балансу вимагає вивчення динаміки і складу заборгованості по рахунку 375. Ріст її є засобом ослаблення на підприємстві контролю за зберіганням власності.

Ревізору слід перевірити повноту перерахувань, а також проаналізувати проведені розрахунки, вивчити порядок відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Перевірці підлягає конкретно кожен вид платежу і кожна операція щодо оприбуткування цінностей, списання послуг і виконаних робіт.

Звіряючи балансові показники за групою розрахункових рахунків з Головною книгою, регістрами аналітичного обліку, ревізор з'ясовує, чи не допускались випадки "згортання" сальдо боржників.

Важливе значення для цього має організація інвентаризації розрахунків, суть якої полягає у виявленні залишків за відповідними документами, ретельній перевірці обґрунтованості сум, які рахуються на відповідних рахунках.

Ревізор і члени інвентаризаційної комісії з'ясовують строки виникнення заборгованості за рахунками дебіторів і кредиторів, її реальність осіб, які винні у пропущені строків позовної давності.

У процесі інвентаризації встановлюють:

  • тотожність розрахунків з банками та дебіторами і кредиторами, структурними підрозділами, які перебувають на окремому балансі;

  • правильність і обґрунтованість сум заборгованості по нестачах і крадіжках;

  • законність і обґрунтованість сум дебіторської і кредиторської заборгованості.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюють окремим актом. В акті вказується:

  • назва проінвентаризованих рахунків;

  • сума виявленої невідповідної дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів, за якими пропущені строки позовної давності, за що конкретно вона рахується, з якого часу і на підставі яких документів, а також винних осіб у пропуску строків позовної давності.

Через сумнівну дебіторську заборгованість важливо встановити період знаходження справ, переданих на розгляд в арбітражний суд, вищестоящі організації, причини затримки їх розгляду, вжиті заходи для винесення рішення по них.

При інвентаризації справ щодо нестач, крадіжок і відшкодування матеріального збитку особливу увагу звертають на наявність матеріалів по кожній справі, строки і якість їх оформлення, регулярність стягнення за виконавчими листами, правильність обліку списання заборгованості чи виконавчих записів нотаріальних органів про її відшкодування в безспірному порядку.

__62_Завдання, методи та джерела контролю і ревізії доходів і фінансових результатів

Метою контролю та ревізії доходів і результатів діяльності є перевірка повноти, правдивості та неупередженості інформації про доходи і результати діяльності. Основним завданням контролю та ревізії доходів і результатів є перевірка достовірності даних обліку і звітності про фінансові результати, виявлення факторів, які впливають на їх формування, що залежать або не залежать від організації роботи підприємства.

Виходячи із програми ревізії і способів перевірки інформації про доходи і результати діяльності, визначають об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми (методи дослідження облікової інформації) та узагальнення результатів контролю і ревізії . Залежно від джерел одержання доходів визначають об'єкти контролю У першу чергу проводять нормативно-правове обгрунтування операцій, пов'язаних із доходами і результатами діяльності. Для цього використовуються законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства й особливо нові напрями реформування бухгалтерського обліку в Україні. Реалізація цих напрямів знайшла відображення в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та викладена в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (ПБО). Для перевірки повноти, правдивості і неупередженості доходів і результатів діяльності підприємства важливе значення має обгрунтованість цих показників, що потребує їх дослідження по суті і змісту та погляду нормативно-правового регулювання первинних документів, правильності відображення доходів і результатів в облікових реєстрах і звітності. Перевірка доходів і результатів діяльності підприємства потребує застосування певних методичних прийомів контролю та методів дослідження облікової інформації.Методичні прийоми контролю доходів і результатів діяльності потребують застосування методів обстеження діяльності об'єктів підприємства, визначення доходів і результатів, їх зіставлення з витратами та обґрунтування доходів на підставі розрахунково-економічних розрахунків. Важливе значення під час ревізії доходів і результатів діяльності підприємства також мають методи дослідження облікової інформації з цих операцій. Узагальнення результатів контролю і ревізії потребують систематизації, грунтування виявлених порушень та недоліків, складання часткового і проміжного актів контролю та відображення цих порушень і недоліків у відповідному розділі акта ревізії.

У системі фінансового обліку важливе місце займає облік доходів і фінансових результатів, що визначені на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності". На рахунках цього класу накопичуються доходи протягом звітного періоду (року) в розрізі їх видів: доходи від реалізації, інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, інші доходи, надзвичайні доходи. У кінці звітного періоду (року) співставленням доходів із втратами визначаються фінансові результати (рахунок 79 "Фінансові результати"), куди переносяться всі доходи і витрати за рік. У першу чергу необхідно під час ревізії вивчити об'єкти діяльності, які формують доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності та надзвичайні доходи. Контролю підлягають: доходи від реалізації, інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, інші доходи, надзвичайні доходи та фінансові результати. Під час ревізії спочатку перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) за даними "Звіту про фінансові результати". У зв'язку з цим обґрунтовують достовірність статті "Дбхід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)", де відображається загальний дохід (виручка) від її реалізації (без врахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з їх продажу). Потім перевіряють достовірність визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Важливе значення також має перевірка визначення валового прибутку (збитку), який розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і її собівартістю.

У складі доходів від операційної діяльності знаходяться також доходи від оперативної оренди активів, операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів (крім фінансових інвестицій). У зв'язку з цим ревізор перевіряє правильність визначення цих доходів, що потребує застосування розрахунково-аналітичних прийомів контролю. На підставі перевірки даних визначення доходу від операційної діяльності перевіряють правильність визначення прибутку (збитку) від цієї діяльності, що являє собою алгебраїчну суму валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

_68__ Контроль фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це його активи і пасиви, що відображають наявність і розміщення ресурсів на певну дату.

Контроль фінансового стану підприємства починається з визначення платоспроможності підприємства.

Платоспроможність підприємства – це можливість у практичній ситуації, що склалося, погасити всі свої зобов'язання перед контрагентами (банками, акціонерами). До платоспроможних відносяться підприємства, у яких сума поточних активів більша або рівна його зовнішній заборгованості.

Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності балансу, тому основним джерелом контролю і є бухгалтерський баланс.

Loading...

 
 

Цікаве