WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Результати інвентаризації відображають в обліку в той самий період у якому було звершено інвентаризацію.

Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забезпечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, я також сприяє збереження їх.

__20_ Техніка та способи ревізійного дослідження документів.

В процесі ревізії розглядається та вивчається велика кількість різних документів, кожна однорідна сукупність яких має свої особливості і потребує специфічних прийомів їх вивчення.

Документальний метод – базується на застосуванні первинних документів та реєстрів обліку, з залученням головної книги. Спочатку робиться звірка відповідності даних головної книги з даними зазначеними у фінансовій звітності. Якщо ці дані між собою не співпадають, то ревізор проводить суцільну перевірку первинних документів і реєстрів обліку, оскільки підставою для складання бухгалтерських записів є первинні документи. Від своєчасності, повноти їх оформлення залежить правильність формування звітності.

Документ, який є об'єктом дослідження, повинен бути перевірений ревізором за формою і за змістом відображених в ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати як доброякісний або недоброякісний.

Перевірку документів необхідно проводити поєднуючи різноманітні способи їх дослідження.

Документи можна досліджувати наступними способами:

Хронологічним – перевірка документів за всіма розділами і операціями без попереднього їх групування чи систематизації операцій. В цьому випадку ревізор досліджує документи за датами складання.

Систематизованими, який полягає в перевірці документів по кожному розділу окремо (наприклад, касові операції, операції по рахунках в банку тощо). Систематизована перевірка господарських операцій вимагає розгляду документів, регістрів та записів як за принципом однорідності господарських операцій, що перевіряються, так і за принципом їх комплектності та взаємозв'язку.

Комбінованим – дослідження документів поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші – за економічно однорідними операціями.

Вибірковий, який полягає в тому, що ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Документальна перевірка первинних документів здійснюється одночасно з перевіркою облікових регістрів по цих господарських операціях в наступній послідовності: від первинного документа до балансу або від балансу до первинного документа.

В першому випадку перевірка здійснюється за схемою: первинні документи → зведені документи (звіти матеріально відповідальних осіб виписки банка тощо) → аналітичні регістри підприємства → зведені журнали → Головна книга → баланс. В другому випадку перевірка здійснюється за такою схемою: баланс → Головна книга → зведений журнал → аналітичні регістри по підприємству (складах) → зведені документи (звіти матеріально відповідальних осіб, виписки банка) → первинні документи.

Документально-методичні прийоми використовуються для встановлення суті, правильності, достовірності, законності і доцільності здійснених господарських операцій. Найважливішими методами документального контролю є:

  • спосіб спеціальних розрахунків /техніко-економічні розрахунки/

  • нормативно-правове регулювання

  • камеральні перевірки

  • перевірка документів (формальна, логічна, арифметична)

  • зустрічна перевірка

  • прийоми взаємного контролю

  • перевірка кореспонденції балансових рахунків і достовірності записів в облікових регістрах

  • пояснення посадових осіб.

__22_ Матеріальна шкода: поняття і види

Результатом господарських порушень, як правило, є матеріальна шкода.

Під матеріальною шкодою слід розуміти зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються в грошовому вимірнику.

Наявність шкоди характеризується зафіксованим документально зменшенням будь-якого майна, що відбувається внаслідок знищення, пошкодження, псування, незаконного витрачання, незаконного призупинення діяльності, результатом чого є недоотримання доходу, невиконання обов'язків, виплата неустойок по договорах тощо.

До матеріальної шкоди, що встановлюється в ході ревізії відносять:

  • нестачі грошових коштів, тварин, а також товарно-матеріальних цінностей і готової продукції понад норм природного убутку;

  • повне або часткове псування товарно-матеріальних цінностей і готової продукції;

  • виплату заробітної плати понад встановлених розцінок, внаслідок зниження норм виробітку або дописок обсягів виконаних робіт, а також при підвищенні посадових окладів або утриманні працівників, наявність яких не передбачена штатним розкладом;

  • незаконно отримані премії, додаткові винагороди за вислугу років;

  • зарплату, виплачену працівникам підприємства за час вимушеного простою;

  • відпуск матеріалів, сировини, готової продукції, тварин за заниженими цінами або без оплати або оплати за заниженими цінами;

  • не стягнену дебіторську заборгованість, якщо право на її стягнення втрачено через вину працівників підприємства;

  • списані на витрати товарно-матеріальні цінності та грошові кошти за безтоварними і безгрошовими (підробленими) документами;

  • необґрунтовані витрати підприємства, викликані дописками та неякісним виконанням робіт, неправильне застосування цін, тарифів, розцінок, знижок, надбавок, недотриманням норм витрат матеріальних ресурсів тощо.

Основні причини виникнення матеріальної шкоди:

  • відсутність на деяких технологічно обґрунтованих нормах втрачання сировини та матеріалів;

  • списання матеріалів на виробництво за завищено ними нормами або заміна дорожчої сировини більш дешевою без відображення таких документів у документах;

  • застосування невиправдано високих норм природного убутку і безконтрольність виробничих втрат;

  • недостатнє методологічне забезпечення виробництва (в т.ч. складського господарства);

  • приймання та відпуск матеріальних цінностей і готової продукції без зважування, виміру, перерахунку, або без технічних випробувань їх якості;

  • неправильне застосування кодів (в умові автоматизації обліку у первинних документах, що відображують рух цінностей;

  • недосконалість пропускної системи;

  • несвоєчасне і неправильне складання первинної документації на витрачання матеріалів, незадовільний стан оперативного кількісного обліку;

  • неправильне і нерозбірливе маркування товарно-матеріальних цінностей в документах;

  • приховування виручки через несвоєчасну чи нерівномірну здачу її до банку.

№ _46__ Ревізія незавершеного виробництва у промисловості

Суттєве значення для правильного визначення собівартості продукції має віднесення витрат на незавершене виробництво. До незавершеного виробництва відноситься продукція, яка повністю незакінчена на всіх стадіях технологічного процесу, не прийнята відділом технічного контролю, а також не укомплектовані вироби, незакінчені і не прийняті замовником роботи.

Стан збереження власності в цілому на підприємстві в значній мірі залежить від забезпечення товарно-матеріальних цінностей безпосередньо у виробництві. Залишки незавершеного виробництва впливають на собівартість виготовленої продукції і фінансовий результат.

Перевірку незавершеного виробництва проводять з врахуванням особливостей організації і технології виробництва продукції.

У процесі ревізії необхідно перевірити достовірність фактичних залишків по незавершеному виробництву, організацію контролю за рухом деталей і напівфабрикатів на виробництві, зберігання виробничих заготовок у цехах і міжцехових складах, порядок проведення інвентаризації і оцінки незавершеного виробництва.

Як джерело інформації використовують виробничу програму, виробничо-фінансовий (бізнес) план, звіти про виконання плану виробництва продукції, облікові регістри зведеного обліку витрат виробництва, картки (графіки) обліку руху деталей та ін.

Ревізія розпочинається із з'ясування реальності встановлених залишків обліку незавершеного виробництва та відповідності суми на рахунках 23 "Незавершене виробництво", 25 "Напівфабрикати" даним Головної книги. У свою чергу залишок на рахунку 23 підтверджуються даними відомостей зведеного обліку витрат на виробництво у розрізі цехів,дільниць по видах продукції або замовлень, а на рахунку 25 —даними обігових чи сальдових відомостей по обліку руху напівфабрикатів. ,

У процесі ревізії незавершеного" виробництва перевіряють умови зберігання та стан обліку деталей і напівфабрикатів у виробництві. Для цього необхідно на підставі конструкторської і технологічної документації вивчити маршрут руху деталей у процесі їх обробки, порядок комплектування вузлів, збірних з'єднань і виробів в цілому, норму витрачання деталей і напівфабрикатів на одиницю вибору. Після цього ревізія безпосередньо в цехах і на міжцехових складах з'ясовує, шляхом огляду місць зберігання і опитування працівників, умови зберігання виробничих заготовок, встановлює порядок передачі деталей з одного робочого місця на інше, міжцехове переміщення напівфабрикатів.

Loading...

 
 

Цікаве