WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

За обсягом дослідження ревізії бувають тематичними, повними і частковими.

Тематичні ревізії проводяться контролюючими органами з окремих та спеціальних питань (тем) з охопленням більш або менш значної кількості підприємств. Основне завдання таких ревізій – отримання поглибленого матеріалу, що характеризує стан галузі, яка вивчається.

Повні ревізії охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності господарського суб'єкта, що ревізується, всіх ділянок його роботи та видів здійснення операцій.

При часткових ревізіях перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій. Тобто охоплюють одну або декілька сторін діяльності підприємства . Саме такі ревізії у більшості випадках проводяться податковими органами та органами попереднього слідства.

За способами проведення ревізії поділяються на суцільні, вибіркові, комбіновані.

При суцільній ревізії перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що ревізується.

Вибіркова ревізія передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбирається на підставі науково обґрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні).

Комбінованими називають ревізії, в ході яких одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом. Наприклад, при комбінованій ревізії діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції – суцільним.

-__12__ Підготовка до ревізії та етапи її проведення

Підготовка до ревізії включає в себе вибір об'єкта ревізії і організаційно-методичну підготовку її. Вибір об'єкта ревізії полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення ревізій за тривалістю міжревізійного періоду повинно підлягати комплексній ревізії або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення зберігання цінностей) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю, визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату ревізійної організації для виконання контрольно-ревізійного процесу, тобто формують ревізійну бригаду. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ-наказ, розпорядження керівника ревізуючої організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке ревізують, вид ревізії, період, за який перевіряють діяльність його, прізвище, ім'я та по батькові, посаду кожного члена ревізійної бригади, визначають її керівника, строк проведення ревізії.

Організаційно-методична підготовка ревізії починається з вивчення стану економіки об'єкта ревізії. Ревізійна бригада до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за ревізований період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статичну звітність, акт попередньої ревізії та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різного року службових розслідувань і прийняття за ним рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданням органів державного контролю, зауваження установ банків, фінансових органів з питань їхньої компенсації. Вивчають і аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за ревізійний період.

На підставі вивчення економіки підприємства, яке ревізують, керівник ревізійної бригади розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник організації, що призначає ревізію. В ній зазначають контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового і суцільного контролю, тощо. Потім вибирають методику ревізії – визначають методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки, тощо.

Для того, щоб програму комплексної ревізії виконати в строк, встановлений наказом про призначення ревізії, і у повному обсязі, керівник ревізійної бригади складає план-графік проведення комплексної ревізії, діяльності підприємства, який погоджує з керівником контрольно-ревізійного підрозділу органу управління. Об'єкти контролю розподіляється між членами ревізійної бригади відповідно до їхніх професійних знань, обсягу роботи і граничних строків виконання її, виходячи із встановленого часу для проведення комплексної ревізії. Дослідження об'єкта контролю може проводитися у послідовності, передбаченої програмою ревізії, паралельно і мішано. Організація контрольно-ревізійного процесу завершується складанням робочого плану ревізора. Кожний член ревізійної бригади за завданням керівника виділені йому для контролю об'єкти розподіляє на складові елементи і встановлює граничний час для завершення робіт. Перед виїздом на об"єкт контролю проводиться інструктаж ревізійної бригади.

__16_ Інвентаризація як важливий методичний прийом фінансово-господарського контролю. Види інвентаризації, порядок проведення та роль в ревізії.

Інвентаризація – важливий методичний прийом фінансово-господарського контролю. Інвентаризація – це спосіб перевірки фактичного стану і наявності товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, грошових засобів і розрахунків і їх відповідальності даними бухгалтерського обліку.

Результати інвентаризації оформляють типовими формами документів, затвердженими статистичними органами або спеціалізованою документацією, затвердженою міністерствами і відомствами в установленому порядку. До такої документації відносять:

  • інвентаризаційний опис ;

  • акти інвентаризації ;

  • порівняльна відомість та інші.

За часом проведення інвентаризації поділяють на планові і позапланові.

Планові – передбачаються планом поточного контролю збереження цінностей.

Позапланові – проводяться в строки, не передбачені планом, (при зміні матеріально-відповідальних осіб, у зв'язку з стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей, коли необхідно терміново і раптово перевірити наявність і стан певної групи цінностей).

Залежно від повноти охоплення перевірки цінностей інвентаризації бувають повні (суцільні) і вибіркові (часткові).

Повна інвентаризація – це перевірка всіх засобів підприємства і джерел утворення їх перед складанням річного звіту, у процесі комплексної ревізії і в деяких інших випадках. Щодо товарно-матеріальних цінностей повна інвентаризація охоплює всю номенклатуру матеріалів, товарів, інвентарю.

Вибіркова інвентаризація – це перевірка повної частини засобів або окремих гру і видів та матеріалів.

Обов'язковими є проведення інвентаризації в строки, встановлені нормативними документами про бухгалтерські звіти і баланси, в разі зміни матеріально-відповідальних осіб, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псуванні цінностей після пожежі або стихійного лиха (повінь, землетрус, та інше), переоцінки основних засобів і товарно-матеріальних цінностей.

На підприємстві створюють центральні постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії), головного бухгалтера, керівників структурних підрозділів, представників громадськості.

Інвентаризацію проводять на місцях знаходження цінностей, а також за матеріально-відповідальним особами.

Інвентаризацію матеріалів, товарів і тари здійснюють перелічуванням, перемірюванням, переважуванням у порядку розташування цінностей послідовно за місцями зберігання.

Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально-відповідальні особи .

Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, у якому відображають результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей.Порівняльну відомість складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю матеріальних цінностей та даними бухгалтерського обліку.

Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, витрат і надлишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку.

Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше ніж через 10 днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.

Loading...

 
 

Цікаве