WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Контроль і ревізія (шпаргалка) - Шпаргалка

Ревізорам дозволено вилучати необхідні оригінали документів в тих випадках, коли збереження їх на підприємстві, що ревізуються, не гарантується чи в процесі зберігання можливі підробки в документах.

Вилучати документи чи облікові регістри слід так, щоб вони не були пошкоджені і щоб на них зберігались всі записи та відмітки.

Вилучений документ замінюється ксерокопією із зазначенням на звороті підстави та дати вилучення оригінального документу.

На вилучених оригіналах документів забороняється робити виправлення, помітки та надписи.

Право вилучати документи мають також податкова інспекція та податкова міліція. До документів, що свідчать про приховання (заниження) об'єкту оподаткування відносяться всі первинні документи: відомості, ордери, книги, декларації, розрахунки, кошториси та інші, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та обов'язкових платежів.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби також мають право:

  • Одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності – довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються;

  • При виявленні підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

  • При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями, працівник державної контрольно-ревізійної служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Після цього вони повертаються відповідному підприємству.

Вилучення документів здійснюється на підставі постанови про їх вилучення, яка підписується керівником податкової служби. В ній дається перелік документів, що підлягають вилученню. Присутність посадових осіб (директора, головного бухгалтера) при вилученні є обов'язковою.

При вилученні документів складається протокол та опис оригіналів документів.

_23__ Принципові відмінності та взаємозв'язок ревізії і аудиту

За нормативом № 3 „Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності" метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. Зусилля аудитора направлені на зменшення ризику користувачів публічної звітності – з іншої.

Мета ревізії зводиться до виявлення незаконних та економічно недоцільних господарських операцій та притягнення до відповідальності винних осіб. Ревізія і аудит відрізняються за метою і завданням, які ставляться ними.

Основне завдання аудиту – підтвердження перевіреної інформації. Крім основного завдання, аудитор виконує функціональні задачі:

  • коригування

  • оперативного контролю

  • стратегічні.

Завдання ревізії – виявити незаконні та недоцільні операції, вжити заходів щодо відшкодування завданої шкоди, вирішити питання притягнення до відповідальності винних осіб, попередження появи протизаконних дій зі сторони персоналу організації, що перевіряється.

За характером відносин аудит є підприємницькою діяльністю, а ревізія – виконавчою. За правовим регулюванням відносини між аудитором та клієнтом регулюються цивільним правом: на підставі господарського договору клієнт самостійно обирає аудитора. Відносини між ревізором і клієнтом здійснюються на підставі інструкцій та наказів вищестоящої організації чи державних органів, клієнт не вибирає ревізора – його призначають.

Послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку та до адміністративних в бухгалтерському. Оплату ревізії проводить вищестояща або державна організація:

  • витрати здійснює за рахунок відрахувань на її утримання

  • за рахунок бюджету.

Аналізуючи відмінності між аудитом і ревізією, доцільно загострити увагу на оформленні результатів та відповідальності аудитора і ревізора.

Ревізор фіксує в акті всі виявлені недоліки, включаючи помилки, зловживання, вказує норми яких нормативних документів порушені, підраховує суму заподіяної шкоди, вживає заходів щодо виявлення винних осіб та відшкодування. Ревізор несе відповідальність за достовірність інформації, відображеної в акті порушень, якщо порушень не виявлено, то ревізор складає довідку. Аудитор на підставі проведеної перевірки видає аудиторський висновок. Аудитор своїм висновком засвідчує, що суттєвих порушень та помилок на підприємстві нема, а звітність достовірно та повно відображає фінансовий та майновий стан підприємства. Ревізор, як працівник органу, що призначив ревізію, несе відповідальність тільки за трудовим законодавством. До аудитора (аудиторської фірми) може бути пред'явлено позов про відшкодування завданих збитків у повному обсязі за цивільним правом.

Етапи організації аудиту і ревізії ідентичні. Використовуються загальнонаукові і власні методичні прийоми контролю:

  • органолептичні

  • документальні

  • розрахунково-аналітичні тощо.

__24_ Аудит як система незалежного контролю.Класифікація аудиту

Аудит - згідно Закону України "Про аудиторську діяльність" це - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам". Згідно Національного нормативу №3 "Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності" метою аудиту є висловлення думки про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок і представлення фінансових звітів". Всі інші роботи, які не пов'язані з аудитом (перевіркою ) фінансової звітності отримали назву аудиторські послуги.

Класифікація аудиту дозволяє більш глибше зрозуміти його суть. Класифікація аудиту має практичне застосування оскільки визначає об'єкт, джерела, критерії, достовірність фінансової інформації, що впливає на планування і методику аудиту, вибір форми і формування змісту аудиторських висновків.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" визначається обов'язковість проведення аудиту, у зв'язку з цим перша ознака класифікації передбачає поділ аудиту по відношенню до законодавства. Відповідно до цього аудит поділяється на обов'язковий та добровільний.

Обов'язковість проведення аудиту залишається для тих підприємств, установ і організацій, які залучають грошові кошти та цінні папери юридичних і фізичних осіб. Обов'язковість проведення аудиту визначається наступними законодавчими актами:

Законом України "Про підприємства", „Про банкрутство", „Про цінні папери і фондову біржу", „Про господарські товариства", „Про довірчі товариства", „Про банки та банківську діяльність", „Про страхування", „Про режим іноземного інвестування".

Як обов'язковий так і добровільний аудит проводиться тільки після укладання договору та його проведення. Аудиту не підлягають бюджетні установи, фермерські і с/г товариства. На відміну від зарубіжного досвіду в Україні практикується вибір замовником аудитора або фірми. Добровільний аудит не регламентується законодавчими актами України, це аудит на замовлення клієнта, однак під час його проведення аудитор повинен дотримуватись національних нормативів аудиту (ННА) та Кодексу професійної етики аудиторів України. Добровільний аудит полягає не тільки в перевірці фінансової і іншої інформації, але в переважній більшості це надання аудиторських послуг.

За формою проведення аудит поділяється на:- індивідуальний;- колективний.

Індивідуальний аудит проводиться аудитором, який занесений до реєстру осіб , що мають право займатись аудитом , пройшов державну реєстрацію та має сертифікат.

Колективний аудит - це аудит, який проводиться аудиторською фірмою.

Аудиторська фірма створюється при умові, коли в ній працює хоча б один сертифікований аудитор, аналогічно індивідуальна аудиторська фірма функціонує після реєстрації в державних установах та в Аудиторській палаті, крім того наступною умовою створення є те, що розмір учасників, що не є аудиторами не може перевищувати 30% статутного капіталу. Керівником аудиторської фірми може бути лише сертифікований аудитор.

Loading...

 
 

Цікаве