WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, контроль та ревізія готової продукції - Дипломна робота

Облік, контроль та ревізія готової продукції - Дипломна робота

Аналітичний облік по рахунку 23 "Виробництво" ведеться по дебету за видами виробництв або за статтями витрат, а по кредиту за видами або групами продукції.

Крім витрат пов'язаних з випуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг на рахунку 23 "Виробництво" відображаються витрати допоміжних виробництв.

Допоміжними називаються виробництва які не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукції, але забезпечують безперебійність виробничого процесу: до них відносять інструментальний, ремонтно-технічний цехи.

Витрати обслуговуючого виробництва, що сприяють нормальній роботі основних та допоміжних цехів, збираються на рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" і до собівартості продукції останніх не включаються.

Слід також пам'ятати, що витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) того облікового періоду, до якого вони відносяться, незалежно від часу оплати – попередньої або наступної.

Для обліку загальновиробничих витрат призначений рахунок 91 "Загальновиробничі витрати".

Бухгалтерські записи з відображення в обліку на підприємстві загальновиробничих витрат наведені в таблиці 2.2.3.

Джерелом для заповнення таблиці слугувала головна книга (додаток 3).

Таблиця 2.2.3.
Облік загальновиробничих витрат на ТОВ „Сарго"

№ п/п

Найменування операції

Бухгалтерскі записи

Сума, грн.

Дт

Кт

Постійні загальновиробничі витрати

1

Відпущені зі складу МШП для загальновиробничих потреб

91

22

230,77

2

Відображено витрати на обслуговування основних засобів виробничого призначення

91

631

1296,67

3

Відображено відрахування на пенсійне забезпечення адміністративного персоналу до загальновиробничих витрат

91

821

1889,31

4

Віднесено витрати сировини й матеріалів до складу загальновиробничих витрат

91

801

490,77

На кінець звітного місяця загальногосподарські витрати на підприємстві "Сарго" розподіляються з метою визначення їх сум, що припадає на одиницю виробу. Це необхідно для формування виробничої собівартості готової продукції.

Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції на підприємстві „Сарго" наведена в таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4.

Облік готової продукції на ТОВ „Сарго"

№ п/п

Найменування господарських операцій

Бухгалтерські записи

Дт

Кт

1

Оприбуткована готова продукція відпущена цехами, яка призначена для реалізації

26

23

2

Здійснена дооцінка готової продукції

26

432

3

Здійснена уцінка готової продукції

946

26

4

Готова продукція використана для власних потреб

23, 94

26

5

Списана виробнича собівартість реалізованої продукції

90

26

6

Передані на місцях готова продукція, напівфабрикати призначені для реалізації

26

25

7

Списані витрати на фінансові результати

79

90, 94

2.3. Калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції.

Фактична виробнича собівартість продукції визначається для різних потреб: оцінки фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, прийняття ефективних технологогічних та організаційних рішень, встановлення раціональних затрат тощо.

Калькулювання – це визначення розміру затрат у вартісному вираженні, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обліковують собівартість. Метою калькулювання фактичної собівартості у виробництві є собівартість продукції.

Крім фактичної собівартості, існує планова калькуляція, за допомогою якої визначають допустимі витрати на продукцію. Вона складається виходячи із прогресивних норм витрат сировини, матеріалів, палива, витрат праці, використання обладнання і норми витрат по організації обслуговування виробництва.

Собівартість продукції розраховують за калькуляційними елементами – статтями затрат. Вони можуть бути фінансовими та галузевими. У фінансовій калькуляції є дві статті – прямі затрати та непрямі (накладні) затрати. На підприємстві застосовують галузевий, а точніше виробничий, аспект побудови собівартості. Це пов'язано з тим, що номенклатура статей затрат на різних підприємствах різна і залежить від потреб управління. Об'єктом калькуляції є собівартість продукції.

Основним вихідним елементом будь-якого виробництва є готова продукція. Водночас на виробництві можливі побічна продукція, відходи виробництва, брак. Окрім того, безперервність технологічного процесу, особливості його організації потребують врахування наявності незавершеного виробництва.

Особливу актуальність має облік випуску продукції у комплексних виробництвах, де з одного виду матеріалів виготовляють кілька видів готової продукції. Інколи разом з готовою продукцією з виробничого процесу одержують побічну, а іноді й супутню продукцію. Так наприклад на підприємстві під час виготовлення халви супутньою продукцією є жмих, який використовується для корму свиней та технічна олія, для виговлення оліфи.

За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція мало чим відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Для визначення фактичної собівартості випущеної продукції слід мати дані про кількість якість та вартість таких факторів калькулювання: готова продукція, незавершене виробництво на початок та на кінець калькульованого періоду, відходи виробництва, побічна та допоміжна продукція, остаточний брак виробництва. Крім того потрібно визначити витрати від браку, який можна визначити. Ці дані дають змогу скласти загальну формулу, загальний алгоритм калькуляційного процесу. Отже:

ВСВф = НВп + ПЗп – ВЗВ – ВПП – ВПЖП + Вбр – НВк ,

де ВСВф – фактична собівартість усієї продукції, яка випущена виробництвом,

НВп – незавершене виробництво на початок калькуляційного періоду,

ПЗп – поточні затрати періоду (місяць, квартал, сезон, рік),

ВЗВ – вартість зворотних відходів виробництва,

ВПП – вартість побічної продукції,

ВПЖП – вартість побіжної продукції,

Вбр – втрати від технологічного браку,

НВк – незавершене виробництво на кінець калькуляційного періоду.

Розрахуємо фактичну собівартість усієї продукції, яка випущена підприємством „Сарго" на основі показників балансу за 2002 р.

У нашому випадку згідно з даними формула матиме наступний вигляд: ВСВф = НВп + ПЗп, розрахуємо:

12,0 + 1499,3 = 1511,3, отже фактична собівартість усієї продукції, яка випущена виробництвом склала 1511,3 тис. грн.

Взагалі собівартість виготовленої продукції підприємством дуже висока, це пов'язано з великими затратами, які несе підприємство для виготовлення продукції. Це пов'язано з використанням застарілого обладнання, яке потребує постійних ремонтів, висока вартість покупних матеріалів, що тягне за собою не зниження виробничої собівартості продукції, а навпаки її підвищення

Наявність супутньої продукції зумовлює необхідність обліку затрат на її одержання, а наявність побічної продукції – розмежування затрат між побічною та готовою продукцією на підставі калькуляції або виключення вартості побічної продукції. Якщо вона не калькулюється, її оцінюють на підставі облікових цін.

Loading...

 
 

Цікаве