WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, контроль та ревізія готової продукції - Дипломна робота

Облік, контроль та ревізія готової продукції - Дипломна робота

Особливістю обліку готової продукції на підприємстві є те, що пройшовши всі етапи виробництва готова продукція не надходить на склади, а залишається на місцях її виготовлення і оформлюється здавальною накладною. На основі яких матеріально відповідальними особами складається звіт по випуску готової продукції і кожного місяця здається до бухгалтерії підприємства, в якому міститься інформація про кількість та суму випущеної та реалізованої продукції. На основі звітів по випуску готової продукції бухгалтером підприємства заповнюється аналітичні відомості по рахунку 26 "Готова продукція", 23 "Виробництво", 701 "Дохід від реалізації готової продукції", та заповнюється Головна книга по всіх рахунках.

Підсумувавши вище сказане можна відмітити, що основними завданнями обліку готової продукції на підприємстві є: систематичний контроль за випуском готової продукції, станом збереження на місцях її виробництва, обсягом виконаних робіт; вчасне і правильне документування, оформлення відвантаженої і відпущеної продукції; контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організації розрахунку з покупцями.

Не останню увагу було приділено ревізії, як засобу перевірки правильності відображення в обліку і звітності операцій пов'язаних з випуском та реалізацією готової продукції.

Тому у розділі "Організація ревізії обліку готової продукції" було встановлено, що основними завданнями ревізії готової продукції на підприємстві „Сарго" являються: перевірка наявності та порядку збереження готової продукції; перевірка правильності та своєчасності відображення в обліку всіх операцій пов'язаних з рухом готової продукції; відповідність аналітичних показників обліку продукції синтетичним; правильне відображення в обліку руху продукції; додержання підприємством вимог проведення інвентаризації.

Також було визначено, що одним з методичних прийомів, яким користуються при проведені ревізії обліку готової продукції являється інвентаризація, яка передбачає: переваження, підрахунок, обмір, в результаті якої складаються інвентаризаційні описи, які потім здаються в бухгалтерію підприємства для порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Джерелами інформації для ревізії готової продукції слугували звіти по випуску готової продукції, відомість № 16, а також річна та квартальна звітності.

В ході перевірки головна увага приділялась таким питанням як: оцінка готової продукції; наявність аналітичного обліку реалізованої продукції; відповідність звітних даних про облік та реалізацію готової продукції бухгалтерським записам та первинним документам; правомірність списання готової продукції.

У четвертому розділі було проведено аналіз готової продукції та її реалізації на ТОВ „Сарго", а також аналіз фінансового стану підприємства, з якого можно зробити наступні висновки.

Характеризуючи динаміку суми коштів дебіторської заборгованості, що знаходяться в розрахунках за період з 2000 року по 2002 рік свідчить про наявність стійкої тенденції до її скорочення. Якщо станом на 01.01.2001 року розмір дебіторської заборгованості становив 175'780 тис. грн., то на 01.01.2002 року – 127'815,7 тис. грн., а на 31.12.2002 року – 104'602,0 тис. грн. Це означає, що частина майна підприємства вилучена з обороту, що негативно впливає на платоспроможність та фінансову стійкість підприємства (таблиця 4.2.1).

Отже, узагальнюючи результати оцінки поточних зобов'язань дебіторів перед ТОВ „Сарго", можна зробити висновок про неефективне управління дебіторською заборгованістю. Наслідком цього є погіршення розрахунково-платіжної дисципліни та платоспроможності підприємства. Отже, однією з причин зростання поточних боргових зобов'язань підприємства є несвоєчасні розрахунки дебіторів за отриману готову продукцію. Тому, необхідно вжити заходи по інкасації дебіторської заборгованості, один з яких – це організація претензійно-позовної роботи на належному рівні.

Проводячи аналіз складу кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги на підставі інформації про строки її виникнення, представленої в таблиці 4.2.4, необхідно зазначити, що майже половина є простроченою, тобто її строк виникнення 2001 – 2002 роки.

Сума простроченої кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 549'000 грн., строк її виникнення більше одного року, але не перевищує трьох років.

Таким чином, можна зробити висновок, що ТОВ „Сарго" має не сплачені в строк боргові зобов'язання перед основними постачальниками і кредиторами. Це є одним з критеріїв фінансової кризи на підприємстві. Відсутність власних обігових коштів призвела до того, що фінансування поточної виробничої діяльності підприємства здійснюється виключно за рахунок короткострокових зобов'язань, і переважно за рахунок кредиторської заборгованості. Поліпшення стану розрахунків з кредиторами можливе при збільшенні грошових надходжень від операційної діяльності в результаті збільшення обсягів виробництва і реалізації готової продукції та своєчасній інкасації дебіторської заборгованості. Але для відновлення виробничого процесу підприємство потребує значних інвестиційних ресурсів.

Оцінюючи в цілому стан ліквідності ТОВ „Сарго" можемо визначити його як кризовое з явно вираженою тенденцією до погіршення. Основна причина кризи ліквідності підприємства полягає у відсутності власних обігових коштів для фінансування господарського обороту. Скорочення обсягів господарської діяльності, що спостерігається за останні два роки функціонування підприємства, супроводжувалося зменшенням оборотного капіталу. До того ж, сума останнього сформована виключно за рахунок поточних зобов'язань. У зв'язку з цим, кошти своєчасно не вивільняються із обороту, чим обумовлюється несвоєчасна сплата боргів перед кредиторами (рисунок 4.5.1).

Характеризуючи прибутковість підприємства слід відмітити, що на підприємстві існує криза яка сформувалася протягом 2001 року під впливом наступних факторів:

а). зменшення обсягу виробництва і реалізації продукції;

б). підвищення витратомісткості господарського обороту.

Протягом 2002 року спостерігається збереження тенденції поглиблення фінансової кризи. Для встановлення причинно-наслідкових зв'язків змін, що відбулися у поточному році, проведено факторний аналіз чистого прибутку з використанням балансового методу, який показав, що криза прибутковості розпочалася у 2001 році. Помітне зростання на початку 2002 року відносного рівня рентабельності капіталу, виручки та основного виду діяльності пояснюється збільшенням операційного прибутку за рахунок сум списання кредиторської заборгованості. Однак, у наступних періодах 2002 року збереження досягнутого рівня прибутковості не відбулося. Оскільки фактори, що призвели до його збільшення не пов'язані із зростанням ефективності господарської діяльності і носять тимчасовий характер. Різке падіння ефективності фінансово-господарської діяльності ТОВ „Сарго" характеризується тенденцією зміни рівня рентабельності основних показників (рисунок 4.3.2).

Отже, в даний час на підприємстві спостерігається стрімкий розвиток кризи прибутковості, яка тісно пов'язана із кризою ліквідності та платіжною кризою. Поєднання вказаних сторін характеристики фінансового стану підприємства говорить про вкрай незадовільну ситуацію, що склалась на ТОВ „Сарго". Перспектива відновлення фінансової рівноваги реально може бути реалізована при умові застосування антикризових заходів, які передбачають державну підтримку та участь кредиторів шляхом реструктуризації заборгованості підприємства перед ними з використанням методів визначених чинним законодавством: списання боргів, надання відстрочки та (чи) розстрочки по їх сплаті.

Що стосується загальної характеристики виробництва, слід відмітити, що за 1999 – 2002 роки спостерігається значне скорочення обсягів випуску продукції, це пов'язано в першу чергу з недостатністю коштів для здійснення повного фінансування виробничого циклу. Динаміку зміни обсягів виробленої продукції за 1999 – 2002 р.р. можна побачити на рисунку 4.4.1.

Аналіз беззбитковості оснований на вивченні залежності між доходами, витратами і прибутком на протязі короткого проміжку часу, коли підприємство має діючі в теперішній момент потужності і може працювати з відносно постійними ресурсами. Тому, в умовах ринкової економіки, щоб знизити ризик банкрутства і вижити підприємствам необхідно з допомогою операційного аналізу розрахувати точку беззбитковості.

У точці беззбитковості визначається обсяг виробництва у вартісному або натуральному вираженні, при якому дохід дорівнює витратам, тобто підприємство не несе збитків, але не має й прибутку. Діяльність нижче точки беззбитковості тягне за собою збитки, а діяльність вище точки беззбитковості приносить прибуток. Я вважаю, що точка беззбитковості – це та межа, яку підприємству необхідно переступити, щоб вижити, її називають ще порогом рентабельності. Чим вищий поріг рентабельності, тим важче його переступити. З низьким порогом рентабельності легше пережити падіння попиту на продукцію, відмовитись від невиправдано високої ціни реалізації. Зниження порогу рентабельності можна досягти нарощуванням валової маржі (підвищуючи ціну або об'єм реалізації, знижуючи змінні витрати) або скороченням постійних витрат.

Loading...

 
 

Цікаве