WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік, аналіз і аудит доходів підприємства - Дипломна робота

Облік, аналіз і аудит доходів підприємства - Дипломна робота

Планову виручку від реалізації продукції визначаються методом ??? розрахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури продукції визначають за формулою:

В=Ор*Ц, де

В — виручка від реалізації продукції, грн.;

Ор — обсяг реалізованої продукції, ц;

Ц — ціна реалізації кожного виду продукції.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок звітного періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації обраховують за формулою:

Ор= Зп+Т+Зк, де

Ор — обсяг реалізації в плановому періоді;

Зп —залишки кожного виду продукції на складі та відвантаженої на початок планового періоду;

Т — випуск товарної продукції в плановому періоді;

Зк — залишок кожного виду продукції на складі на кінець планового періоду.

Агропромислові підприємства реалізують продукцію, виконують роботи чи надають послуги. Продукція овочівництва, тваринництва та інших технічних культур продається переробним заводам за договірними цінами. На кожному ринку чи власному магазині с/г продукція продається за вільними цінами ринку. Продукція, що виділяється на громадське харчування відпускається за собівартістю. Продаж продукції в рахунок грошової оплати праці працівників здійснюється за цінами, встановлюються господарством, але не вище ринкових цін.

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів (додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

Особливість с/г продукції підприємств є нерівномірним надходження виручки від продажу продукції на протязі календарного року, що пов'язано із строками збирання врожаю та реалізації продукції рослинництва. Продукції тваринництва реалізується в основному протягом року, але у цьому мають місце значні коливання в надходженні коштів по періодах року.

Виручка від іншої реалізації.

Окрім виручки від реалізації продукції основної діяльності на фінансове положення агропромислових підприємств впливають основні грошові показники від іншої реалізації підсобних та допоміжних підприємств, матеріальних та нематеріальних активів. Обсяг виручки від реалізації продукції переробних підприємств визначається добутком кількості реалізованої продукції на ціну реалізації.

Ціну реалізації зайвого непропорційного майна підприємства можна визначити за такою формулою:

ЦД=БВ+ПДВ=БВ+СБВ +СПДВ/100, де

ЦД — договірна ціна;

БВ — залишкова балансова вартість майна та нематеріальних активів.

Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності.

Підприємство отримує доходи від таких видів фінансової діяльності:

  • придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

  • продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;

  • цільові грошові вклади;

  • пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;

  • надання позик;

  • лізингові операції;

  • орендні операції.

Прибуткове інвестування грошових коштів здійснюється на фінансовому ринку. Купуючи акції, облігації інших підприємств необхідно виходити з того, що інвестувати треба тільки надлишкові фінансові ресурси. При цьому на підприємствах мають бути готівкові кошти на випадок надзвичайних обставин. Перш ніж придбати акції будь-якого підприємства, необхідно вивчити його діяльність, проаналізувати його фінансові результати.

Не рекомендується давати згоду на придбання цінних паперів, маючи лише перевірену інформацію про стан справ того підприємства, цінні папери якого плануються придбати. Не можна купувати акції підприємств, які не публікують звітів про свої доходи. Стан справ підприємства, до акцій якого виник інтерес, необхідно порівнювати із загальною ситуацією у відповідній галузі економіки. Підприємствам не рекомендується відмовлятися від придбання акцій тільки через невисокі дивіденди.

Грошові надходження від продажу акцій і облігацій інших підприємств визначаються, як різниця між курсом акцій чи облігацій на фондовому ринку на момент продажу і їх курсом на момент придбання. Тимчасові вільні грошові кошти підприємства можуть вкладати на депозитні рахунки в комерційні банки під обумовлений відсоток.

Процент на депозити знаходиться в прямій залежності від суми депозиту, процентної ставки і строку зберігання.

Сума проценту за депозити визначається які різниця між майбутньою і початковою вартістю депозиту.

Підприємство має право здавати в оренду нерухоме і рухоме майно за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг.

Орендна плата може включати:

  • амортизаційні відрахування від вартості орендного майна;

  • плату за землю, кошти що передаються орендатором орендодавцю для ремонту об'єктів по закінченню строків їх оренди;

  • прибуток від оренди майна договору оренди, але не нижче банківського проценту.

Існує два види лізингу: фінансовий та оперативний. Фінансовий лізинг передбачає виплату постачальнику вартості обладнання, яке замовлене, і передачу йому в оренду. Оперативний лізинг складається на час, не менший за амортизаційний період майна. Важливим аспектом лізингового договору є лізингова плати. Вона залежить від виду нових засобів, строку лізингу та інших умов договору. Сума лізингової плати є фіксованою.

За відсутності своєчасної оплати одержання товарно-матеріальних цінностей формується товарний кредит. В цьому випадку грошовим надходженням кредитора виступає позичковий процент. Величина його залежить від розмірів, форми і виду процентної ставки та терміну позички. Позичковий процент за товарний кредит визначається, які різниця між майбутньою і початковою вартістю позики.

Крім цього підприємства можуть одержувати додаткову курсову різницю на виконані рахунки, чи операції в іноземній валюті.

Отже, за ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності є постійним джерелом грошових доходів і балансового прибутку підприємства.

Доходи від позареалізаційних операцій.

У процесі фінансово-господарської діяльності окремі підприємства порушують фінансові обов'язки, умови господарських договорів, за що до них застосовують економічні санкції.

Пеня — встановлений законом штраф за порушення строків виконання зобов'язань, а саме сплати платежів, внесків. Розмір пені у більшості випадків визначається у процентах до суми невиконаного зобов'язання.

Штраф — грошове стягнення, що його накладає суд, або адміністративний орган у випадках і межах, встановлених законом.

У звітному році у підприємства може з'явитися прибуток минулих років тощо.

Все це також позареалізаційні заходи.

Асигнування із бюджету.

Дотація — особливий вид асигнування з Державного та місцевого бюджетів для збалансування доході витрат по окремих видах с/г продукції для ліквідації збитковості або стимулювання її виробництва. Дотації можуть виступати у формі списання збитків від стихійного лиха.

Субсидія — допомога у грошовій формі чи натурою, що надається державою за рахунок коштів Державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів юридичним чи фізичним особам.

Субвенція — вид грошової допомоги місцевим органам влади; на відміну від дотацій, спрямовується на фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадках порушення її цільового використання. Субвенції надаються місцевим органам управління та фінансування певних програм, проектів.

1.2. Значення та завдання обліку, аналізу і аудиту доходів

Самі по собі особи не мають можливості безпосередньо сприймати економічну діяльність господарюючих суб'єктів, особливо, якщо вони в ній не приймають участі. Це досягається за допомогою бухгалтерського обліку — шляхом створення та використання облікової інформації. Таким чином функцією обліку доходів є забезпечення майнових інтересів різних суб'єктів бізнесу:

  • приватні майнові інтереси підприємства;

  • майнові інтереси держави;

  • приватні інтереси інших суб'єктів: акціонерів (засновників), інвесторів, кредиторів і т. д.

Первинні облікові документи при цьому можуть служити в якості підтвердження (доказів) виконання угод, а документи звітності — як засіб для прийняття рішень про використання діалогових ресурсів.

Домінуючу роль в інформаційній системі відіграє саме облік доходів. Ця роль випливає з таких його особливостей:

  • в бухгалтерському обліку бізнес відображається як система різнорідних але взаємообумовлюючих об'єктів;

  • бухгалтерський облік чітко документований, тобто кожен запис здійснюється тільки на підставі правильно складених та оформлених документів;

  • бухгалтерська інформації дає доцільну, без будь-яких пропусків картину бізнесу.

Loading...

 
 

Цікаве