WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система в період нової економічної політики (Реферат) - Реферат

Податкова система в період нової економічної політики (Реферат) - Реферат

У той час, коли розвиток державної і кооперативної торгівлі державними органами стимулювався, регулювання приватної торгівлі з боку держави було непослідовним і значною мірою зводилося до її всілякого обмеження і витіснення Основними методами впливу держави на приватний ринок були вилучення деяких видів торгівлі з приватної сфери, монополізація в руках держави торгівлі цілою низкою об'єктів; податкове обкладання торгівлі й обмежене кредитування, економічне .регулювання торгівлі шляхом виходу державних торговельних органів на вільний ринок й використання методів конкуренції, адміністративне регулювання торгівлі

Для отримання намагань приватних юргівців порушити встановлені законодавством межі держава активно використовувала судові й адміністративні органи. Під час непу значну роль у посиленні регулюючого впливу на ринок з боку держави відігравало використання такої форми організації обміну, як біржа. Остання обмежувала приватний обіг, сприяла впровадженню планових засад у розвиток товарообігу. В руках урядових установ і держторговельних організацій біржі ставали одним з найдійовіших важелів з обліку й контролю приватної торгівлі В Україні формування біржового торгу припадає на 1923р На початку цього року в Україні діяло 7 товарних бірж, у січні 1924р (Правовою базою для іх діяльності були: постанова РПО РСФ Р від 23 серпня 1922р. "Про товарні біржі", Інструкція щодо введення в життя цієї постанови, прийнята Всеукраїнською комісією з внутрішньої торгівлі (Комвнуторг), а також Взірцевий статут товарної біржі, розроблений згаданою комісією. Велике значення у зміцненні товарообігу та господарських зв'язків мала ярмаркова торгівля. У грудні 1922р. Раднарком УСРР прийняв постанову "Про порядок відкриття ярмарків".

Дискримінаційні заходи держави стосовно приватної торгівлі негативно впливали на її стан. Так, уже в 25/26р. частка приватного капіталу в оптовому товарообігу України знизилася до 5,8%. Але в роздрібній торгівлі в перші роки приватний капітал мав сильні позиції. Так, за 1922/23р 96,3% роздрібної торгівлі перебувало в руках приватного капіталу.

Перехід до нової економічної політики супроводжувався зміцненням таких галузей державного господарства, як фінанси і кредит. Нормалізації економічного становища значною мірою сприяла грошова реформа. У жовтні 1922 р. уряд увів банківські білети (червінці), що забезпечувалися золотом, валютою, "ходовими" товарами. Але сталий червінець спочатку обслуговував тільки потреби оптової торгівлі і розрахунки між державними установами та підприємствами. У роздрібній торгівлі і сільському господарстві продовжував функціонувати несталий рад знак, що за відсутності інших ресурсів використовувався державою для покриття бюджетного дефіциту. Із зміцненням змички між промисловістю і сільським господарством, з поліпшенням фінансового становища держави з'явилася можливість завершити реформу. У лютому 1924 р. згідно з декретом ЦВК і Раднаркому СРСР в обіг надійшли державні казначейські білети вартістю 1, 3, 5 крб. золотом. Рад знак було вилучено повністю.

На рубежі 1925—1926років закінчувався так званий "відбудовчий період", коли на засадах непу в республіці, як і в цілому в СРСР, були здобуті певні успіхи в усіх галузях народного господарства. Поліпшилося матеріальне становище громадян країни. За рівнем споживання харчових продуктів на душу населення у 1927/28р. показники дореволюційної Росії були перевищені. Економіка країни Рад вступала в новий етап свого розвитку. Впровадження його було насамперед пов'язане з рішеннями XIV з'їзду ВКП(б) (18—3 1 грудня 1925р.), котрий взяв курс на індустріалізацію країни, і рішеннями XV з'їзду ВКП(б) (2—19 грудня 1927р), який проголосив курс на колективізацію. Реалізація накреслених більшовицькими з'їздами програм призвела до згортання непу.

XV з'їзд ВКП(б) затвердив директиви першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР, розрахованого на 1928/29—1932/33 господарські роки. У травні 1929р. проект першого п'ятирічного плану затвердив V Всесоюзний з'їзд Рад. В УСРР перший п'ятирічний план розвитку народного господарства України затвердив XI Всеукраїнський з'їзд Рад (7—15 травня 1929р.).

Перший п'ятирічний план розроблявся у двох варіантах — відправному й оптимальному (напруженому). Однак восени 1929р. за ініціативою Сталіна було взято курс на "великий перелом тобто невпинне підвищення показників першого п'ятирічного плану щодо індустріалізації і колективізації сільського господарства. Отже, Сталін відкинув ухвалений з'їздом Рад документ, розроблення якого потребувало багато сил і праці. Внесення у прийнятий V Всесоюзним з'їздом Рад перший п'ятирічний план розвитку народного господарства країни суттєвих коректив було організовано верхівкою ЦК ВКП(б) на чолі зі Сталіним і здійснено без відповідного рішення верховного органу влади — з'їзду Рад СРСР" Наслідки цього для народного господарства країни і долі мільйонів її громадян виявилися дуже тяжкими. Так, "підхльостування" індустріалізації обернулося невиконанням основних завдань п'ятирічки. На початку 30-х років було повністю ліквідовано приватний капітал в економіці країни. Процес витіснення непманів особливо активно відбувався протягом 1928—1929 рр. Тенденцію витіснення приватного капіталу, наприклад у промисловості України, можна простежити за такою таблицею:

Промисловість

1925/26

1926/27

1 927/28 р

Державна

73,1%

76,5%

77,2%

Кооперативна

9,У%

9,8%

11,9%

Приватна

1 7,0%

13,7%

10,9%

На початку 30-х років приватник був витіснений і з торгівлі. Одним з основних засобів тиску на приватний капітал в народному господарстві України була жорстка податкова політика радянської влади. Але використовувались і запозичені від епохи "воєнного комунізму" примусові заходи. Наприклад, під час хлібозаготівельної кампанії 1928р. до селян власників хліба, які ухилялися від здачі хлібних лишків за державними цінами, органи влади застосовували надзвичайні заходи. До кримінальної відповідальності притягувалися тисячі хліборобів. Все це призводило до ліквідації непу в найважливішій системі економічних відносин — відносинах між містом і селом.

Повною відмовою від засад непу в сільському господарстві було проведення суцільної колективізації, яка розпочалася наприкінці 1929р., що фактично означало початок реставрації воєннокомуністичної політики. Головним її завданням було позбавлення селян приватної власності на засоби виробництва. З метою забезпечення успіху цієї небувалої в історії людства акції партійно-державна верхівка на чолі зі Сталіним протиставила найбідніші верстви села найзаможнішим та експропріювала останніх під гаслом "ліквідації куркульства як класу" й "загострення класової боротьби".

Наслідки сталінської колективізації були жахливими. Накладена на Колгоспи безрозмірна продрозверстка, жорстка регламентація їхньої господарської діяльності тощо призвели до глибокої деградації продуктивних сил села й, зрештою, до голодомору початку 30-х років. Організований ВКП(б) голодомор в Україні знищив мільйони людей.

Таким чином, неп не пішов вглиб економічних відносин. Не склалася найголовніша умова для економічного зростання і розвитку села, тобто можливість накопичення капіталу. З'ясувалось, що неп виявився нездатним "нести на собі тягар вирішення тих гігантських завдань, які поставило перед собою суспільство — форсованої індустріалізації".

Зі згортанням непу створювалася суворо централізована командно-адміністративна система керівництва народним господарством України. Новий господарський механізм ґрунтувався на директивному плануванні, а не на економічних засадах.

Нова економічна політика справила значний вплив на державний апарат і право України в 1920-ті роки.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • І.С.Грабовський, С.Ставрояні, Нариси з історії українського державотворення.-Київ,1995р-с.Ю8.

  • Грушевський М. Історія України-Рус.-Т.З.-Київ, 1992р.-с.112.

  • Полоньска-Василенко. Новітня історі у 2-х томах.-Т.І.-Київ,1992р.-с.192

  • Субтельний Д. Історія України, -Київ, 1991р.

  • Ткач А. Право України ,-Київ, 1992р.

  • Винниченко В. Відродження нації,-Київ, 1992р.

  • Хачатуров Р. Становище права,-Тбілісі, 1998р.

  • Рогожин М. Історія держава та права України,-Харків,1993р

  • Loading...

     
     

    Цікаве