WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Торгівельний баланс (Реферат) - Реферат

Торгівельний баланс (Реферат) - Реферат

Реферат на тему:

Торгівельний баланс

План

1. Торговельний баланс, його основні статті.........................................................3

2. Платіжний баланс: суть та основні статті..........................................................5

3. Принципи сальдування платіжного та торговельного балансів......................6

4. Взаєзв'язок стану платіжного балансу

з тенденціями розвитку економічного циклу........................................................8

Література.................................................................................................................9

1. Торговельний баланс, його основні статті

Торговельний баланс - це співвідношення між вартістю експорту й імпорту протягом даного року (або іншого обраного періоду) незалежно від термінів їх оплати. Тому торговельний баланс входить у розрахунковий баланс. Регулювання торговельного балансу є найважливішим узагальнюючим інструментом планування й управління зовнішньою торгівлею країни, а оскільки торговельний баланс становить більшу частку в платіжному балансі, то, отже, він має значну вагу в управлінні всією системою зовнішньоекономічних зв'язків1.

Платежі і надходження за "послуги" об'єднують надходження і платежі за використання однією країною транспорту інших країн (морського, залізничного, повітряного та ін., платежі за вантажно-розвантажувальні операції, портові збори тощо), за користування засобами міжнародного зв'язку (пошта, телеграф, телефон, радіозв'язок), за послуги міжнародного страхування, комісійні операції (наприклад, банкам за посередницькі, гарантійні та інші операції на міжнародному ринку)."Послуги", як правило, займають значне місце в статтях надходжень розвинутих країн, а в країнах, що розвиваються, - у статтях платежів.

До некомерційних платежів і надходжень входять витрати і доходи від іноземного туризму, утримання дипломатичних представництв і місій, адміністративного і військового апарату в інших країнах, некомерційні грошові перекази, репарації тощо.

У складі доходів і платежів, пов'язаних із закордонними капіталовкладеннями:

  • платежі відсотків за іноземними позиками і банківськими вкладами;

  • латежі дивідендів за акціями іноземних підприємств; частина прибутків від іноземних підприємств, що належать монополіям даної країни.

Показники зовнішньої торгівлі традиційно займають важливе місце в платіжному балансі. Співвідношення вартості експорту й імпорту товарів утворює торговий баланс. Оскільки значна частина зовнішньої торгівлі здійснюється в кредит, існують розходження між показниками торгівлі, платежів і надходжень, фактично зроблених за відповідний період.

Економічне значення активу чи дефіциту торгового балансу стосовно до конкретної країни залежить від її положення у світовому господарстві, характеру її зв'язків з партнерами і загальною економічною політикою. Для країн, що відстають від лідерів за рівнем економічного розвитку, активний торговий баланс необхідний як джерело валютних засобів для оплати міжнародних зобов'язань по інших статтях платіжного балансу. Для ряду промислово розвинутих країн (Японія, ФРН і ін.) активне сальдо торгового балансу використовується для створення другої економіки за кордоном.

Пасивний торговий баланс вважається небажаним і звичайно оцінюється як ознака слабості зовнішньоекономічних позицій країни. Це правильно для країн, що розвиваються, що випробують недостачу валютних надходжень. Для промислового розвитку країн це може мати інше значення. Наприклад, дефіцит торгового балансу США свідчить про активне просуванням на їхній ринок міжнародних конкурентів (Західної Європи, Японії, Тайваню, Південної Кореї й інших країн) по виробництву товарів більшої складності. У результаті міжнародного поділу праці, більш ефективно використовуються ресурси у світових масштабах. Дзеркальним відображенням дефіциту зовнішньої торгівлі США служить активне сальдо по цих операціях у згаданих партнерів, що використовують валютні надходження для закордонних капіталовкладень, у тому числі в США.

2. Платіжний баланс: суть та основні статті.

Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків країни характеризується її платіжним балансом.

Платіжний баланс — це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць)

Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким. що має позитивне сальдо); у протилежному випадку — пасивним (таким, що має від'ємне сальдо)2.

Платіжний баланс містить дві групи показників:

  • надходження від нерезидентів (суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з інших країн):

  • зовнішні видатки (платежі) резидентів (суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності цієї країни).

Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ) кожна зазначена група передбачає такі статті:

А. Поточні операції

Товари

Послуги

Доходи від інвестицій

Інші послуги і доходи

Приватні одноразові перекази

Державні одноразові перекази

Р а з о м А: баланс поточних операцій

В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Інший довгостроковий капітал

С. Інший короткостроковий капітал

Д. Помилки і припущення

Разом: А + В + С + Д

Е. Компенсуючі статті

Надзвичайні джерела покриття сальдо

Зобов'язання, що становлять валютні резерви іноземних офіційних органів

Р а з о м : А + В + С + Д + Е

Н. Підсумкові зміни резервів

Золото

Іноземна валюта

Кредити МВФ

Резервна позиція в МВФ

Інші статті

Зміст кожної зазначеної в платіжному балансі позиції потребує спеціального розгляду. Розрахунок їх надзвичайно складний, адже йдеться про платежі не тільки державних, а й приватних фізичних і юридичних осіб.

3. Принципи сальдування платіжного та торговельного балансів

Підсумки торгового балансу розраховують заданими митної статистики, а платіжного — за результатами експортних та імпортних надходжень. Труднощі виникають також зі здійсненням розрахунків у різних валютах за різними курсовими співвідношеннями3.

Платіжний баланс країни завжди має бути зрівноваженим, проте та чи інша країна може мати в ньому "дефіцит" або, навпаки, "надлишок". Причому обидва терміни означають співвідношення всіх дебетових і кредитових операцій, крім тих (дебетових або кредитових), що з'являються внаслідок заходів, спеціально спрямованих на зрівноваження платіжного балансу.Дефіцит платіжного балансу виникає тоді, коли надходження тієї або іншої країни недостатні для покриття її зобов'язань і країна здійснює додаткові операції, щоб урівноважити (сальдувати) платіжний баланс. Такою операцією звичайно є експорт золота. У деяких випадках як сальдуючу статтю треба розглядати також зміну запасів іноземної валюти, конвертованої в золото.Серед сальдуючих статей, необхідно враховувати і такі показники, як зміна іноземних активів у банках даної країни. Як правило, у сальдуючу частину платіжного балансу включають зовнішні державні позики і кредити міжнародних організацій. Вони звичайно покривають видатки на імпорт та інші операції і заміняють у цьому разі одержання короткострокових кредитів або витрачання золотих та інвалютних резервів4.

Оскільки експорт та імпорт золота розглядаються як кінцевий спосіб зрівноважування платіжного балансу, перевищення вивозу золота над ввозом (точніше - продажу над купівлею) за певний період часу вважається показником пасивності платіжного балансу, а перевищення ввозу над вивозом (купівлі над продажем) - показником його активності.

Найважливішою складовою платіжного балансу є баланс надходжень і платежів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею. Якщо країна має значний пасив торговельного балансу, то він може бути врівноважений за допомогою таких операцій: одержання довгострокової позики, "допомоги", зменшення закордонних активів країни, використання короткострокового кредиту, експорту золота.

Істотне значення при аналізі зовнішньоекономічного становища країни мають дані про регіональні платіжні баланси, тобто відомості про стан розрахунків даної країни з окремими групами країн або валютних зон. Це особливо важливо, коли в умовах неконвертованості деяких валют активне сальдо з однією групою країн не може бути використане для покриття дефіциту з іншими країнами.

4. Взаєзв'язок стану платіжного балансу

з тенденціями розвитку економічного циклу

У складі колишнього СРСР Україна не мала власної статистики зовнішньоекономічної дільності. Цим пояснюється те, що перші розрахунки балансу було здійснено тільки у 1993 р. Вони показали негативне платіжне сальдо, що свідчило про одне з найбільших ускладнень структури національної економіки5.

З урахуванням цього одним з найважливіших стратегічних завдань економічного розвитку України в період з 1994 по 2000 р. було здійснення широкого комплексу заходів, спрямованих на подолання негативного платіжного сальдо. Саме на вирішенні цього першочергового завдання концентрувалась економічна політика нашої держави. Це дало позитивні результати. У 1999-2000 р. вперше за роки незалежності Україна мала позитивне платіжне сальдо. Це сприяло притоку в державу іноземної валюти і зміцненню її економічного становища, в тому числі стабілізації валютного курсу національної грошової одиниці.

Література

  • "Основи економічної теорії", А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995

  • Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.

    1 Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.

    2 "Основи економічної теорії", А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995

    3 "Основи економічної теорії", А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995

    4 Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 2002.

    5 "Основи економічної теорії", А.Гальчинський, П. Єщенко, Ю. Палкін, К 1995

  • Loading...

     
     

    Цікаве