WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Звіт-щоденник про проходження практики (Реферат) - Реферат

Звіт-щоденник про проходження практики (Реферат) - Реферат

  • Обміну на інший актив

  • Безоплатне отримання

    Вибуття основних засобів може відбуватись внаслідок:

  • Продажу

  • Ліквідації

  • Безоплатної передачі іншому підприємстві

    Для обліку основних засобів призначений рахунок 10 „Основні засоби". Він є активним балансовим. По дебету рахунку 10 відображається надходження основних засобів, уцінка.

    Основні засоби постійно зношуються і втрачають свої фізичні властивості, тому необхідно визначити їх залишкову вартість, яка різниця між первісною вартістю основних засобів і сумою нарахованого зносу.

    Знос основних засобів – це сума амортизації об'єкта основних засобів спочатку його корисного використання

    Підприємство може нараховувати амортизацію основних засобів із застосуванням таких методів:

    • прямолінійний;

    • зменшення залишкової вартості;

    • прискорене зменшення залишкової вартості;

    • кумулятивний;

    • виробничий;

    • податковий.

    Періодичне підприємство переоцінює основні засоби, якщо їх залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

    Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

    Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни, мито, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану у якому він придатний до використання за призначенням. Первісна вартість отриманого нематеріального активу в результаті обміну на подібний об'єкт дорівнює залишковій вартості переданого активу а на неподібний об'єкт – справедливій вартості переданих при обміні.

    Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

    Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства визначається погодження засновниками підприємства їх справедлива вартість.

    Нематеріальні активи стримані внаслідок об'єднання підприємства, оцінюється за їх справедливою вартістю.

    Нематеріальні активи

    Нематеріальні активи відображаються по рахунку 12 П(с)БО 8 „Нематеріальні активи". Згідно з стандарту 8 нематеріальні активи - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми. Слід знати, що до монеторних активів відносяться грошові кошти, а всі інші активи є немонетарними активами - це будівлі, споруди, ці немонетарні активи є матеріальними, а не матеріальні активи, які відображаються по рах. 12 „Нематеріальні активи" не мають фізичних властивостей і це будуть:

    рах. 121 „Права користування природними ресурсами"

    рах. 122 „Права користування майном"

    рах. 123 „Права на знаки для товарів і послуг"

    рах. 124 „Права на об"єкти промислової властивості"

    рах. 125 „Авторські та суміжні з ними права"

    рах. 126 „Гудвіл"

    рах. 127 „Інші нематеріальні активи"

    На субрахунку 121 „Права користування природними ресурсами" ведеться облік наявності об"єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належить: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

    На субрахунку 122 „Права користування майном" ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень).

    На субрахунку 123 „Права та знаки для товарі в і послуг" ведеться облік наявності прав на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви).

    На субрахунку 124 „Права на об"єкти промислової власності" ведеться облік наявності прав на об"єкти промислової власності ( права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції).

    На субрахунку 125 „Авторські та суміжні з ними права" ведеться облік наявності авторських та суміжних з ними прав (права на літературні та мізинні твори, програми ЕОМ, бази даних).

    На субрахунку 126 „Гудвіл" ведеться облік гудвілу (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання).

    На субрахунку 127 „Інші нематеріальні активи" ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності використання економічних та інших привілеїв).

    Організація обліку виробничих запасів

    При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

    Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні „№ 996 від 16 липня 1999 р.;

    Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств „№ 283/97 -ВР в редакції від 22.05.97 р. зі змінами і доповненнями;

    Законом України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. зі змінами і доповненнями;

    Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку № 192 від 21.06.96 р.;

    Запаси — це активи, які:

    утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

    перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

    3) утримуються для споживання під час виробництва продукцій, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством;

    Для потреб бухгалтерського обліку запаси включають: Сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, незавершене виробництво у вигляді технологічних процесів. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група(вид). Згідно із стандартом 9 до запасів належить:

    • сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

    • незавершене виробництво;

    • готова продукція;

    • товари;

    • МШП (які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік);

    • Молодняк тварин і тварин відгодівлі, продукції сільського і лісового господарств, якщо вони оцінюються згідно з даним Стандартом.

    • За призначенням матеріали групують таким чином:

    • Сировина й основні матеріали.

    • Допоміжні матеріали.

    • Паливо.

    • Тара і тарні матеріали.

    • Будівельні матеріали.

    • Запасні частини для проведення ремонтів.

    • Тварини на вирощуванні та відгодівлі.

    • Матеріали сільськогосподарського призначення.

    Малоцінні та швидкозношувані предмети. Матеріали поділяються на групи (наприклад, кольорові метали, чорні метали, тощо).

    Кожна група поділяється на підгрупи (наприклад, група чорних металів на прокат, вуглецева сталь, мартенівська, легована сталь тощо).

    У межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром та ін.

    Облік затрат на виробництво, калькуляція собівартості продукції

    Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. Порядок за яким формується виробнича собівартість продукції встановлений у П (С) БО №16 „Витрати"

    До виробничої собівартості продукції належать такі витрати:

  • Прямі матеріальні витрати.

  • Прямі витрати на оплату праці.

  • Інші прямі витрати (відрахувати на соціальні заходи, плата за оренду, витрати на виправлення браку)

  • Загально-виробничі витрати (непрямі)

    Непрямі витрати – це витрати на виробництв, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта і тому потребують розподілу. До таких витрат належать: оплата праці керівництва цехів, амортизація необоротних активів, витрати на опалення, освітлення, охорону праці.

    Не включаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витрати такі витрати:

    • понад нормативні відходи;

    • адміністративні витрати;

    • витрати на збут;

    • витрати на зберігання.

    Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості продукції можна поділити на три етапи:

    І етап – прямі виробничі витрати накопичуються на 23 рахунку, а загально виробничі – на 91.

    ІІ етап – загальновиробничі витрати розподіляються по кожному об'єкту.

  • Loading...

     
     

    Цікаве