WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Органiзацiя контролю в системi справляння податкiв - Курсова робота

Органiзацiя контролю в системi справляння податкiв - Курсова робота

Незважаючи на майже десятирічний період існування української системи оподаткування, досі немає спеціальних методик та аналітичної бази планування та аналізу податкових надходжень до бюджету. Нині вихідним етапом розрахунків прогнозів надходжень податкових платежів до бюджету є планування на регіональному рівні за допомогою застарілого нормативно-статистичного методу, в основу якого покладені дані про податкові надходження в розрізі окремих джерел за минулий рік з урахуванням прогнозних індексів цін. Але для визначення оптимальних планових показників слід враховувати також їхні тенденції й загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких у першу чергу залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобов'язань. Тому на стадії аналітичної обробки та аналізу інформації, яка передує безпосередньому розрахунку планових показників, треба використовувати дані не тільки офіційних органів, а й конкретних платників податків. Зокрема, при плануванні податку на прибуток підприємств мають враховуватися такі дані:

— загальна кількість потенційних платників податків;

— сума доходу (прибутку) підприємств за минулий період, її зростання або зниження відповідно до змін обсягів виробництва;

— тенденції підприємств до інвестування або накопичення капіталу;

— соціально-економічні наслідки збільшення або зменшення ставок даного податку.

Спеціальні аналітичні розрахунки необхідно здійснювати і в процесі планування податкових надходжень на рівні регіонів. Це можуть бути:

— загальна інвентаризація майна та ресурсів території;

— оцінка дохідності територіальної власності;

— визначення темпів економічного зростання регіонів;

— прогнозування рівня інфляції, індексів цін та інших економічних чинників, які впливають на процес оподаткування1.

Як для планування податкових надходжень, так і для управління податковим процесом потрібні дані не тільки про виконання бюджетних завдань податкових доходів і результати діяльності податкової служби, а й про вплив оподаткування на економічний розвиток і його тенденції. Таку інформацію отримують у процесі аналітичної обробки та аналізу фактичних сум податкових надходжень шляхом порівняння їх із даними минулих періодів і передовим досвідом, а також за допомогою оцінки впливу факторів макро-і мікрое-кономічного стану на кінцеві результати оподаткування. У процесі аналітичної роботи виявляються недоліки, невикористані можливості й перспективи податкового процесу.

Результатом аналітичної роботи є економічна ефективність управлінських рішень, які приймаються в процесі справляння податків. Тому від методів і прийомів, що використовуються при аналітичних розрахунках, залежить рівень наукового обгрунтування податкового процесу. Як свідчить практика, вдосконалення потребує не тільки інформаційно-аналітична база, а й самі методи розрахунку планових показників та аналізу їх виконання. У процесі аналітичної роботи мають застосовуватися сучасніші методи, які виправдали себе в податковій практиці зарубіжних країн: кореляційно-регресивні та багатофакторні моделі, теорія експертних оцінок, імітаційні методи й методи оптимізації планових рішень. Зазначені методи орієнтуються на застосування певних програмних заходів, тобто уніфікацію і стандартизацію податкової звітності та її показників1.

У ході аналітичної роботи здійснюється обгрунтування не тільки планових показників, а й результатів контрольної роботи, яка є невід'ємним елементом і необхідною умовою податкового процесу. Податковий контроль зумовлений необхідністю перевірки виконання платниками своїх обов'язків, які безпосередньо встановлені статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування", а саме:

1) проводити бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових та інших державних органів відповідно до законів податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)1.

Невиконання цих обов'язків спричинює податкові правопорушення, за які платники податків несуть адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність. До таких правопорушень належать:

— порушення порядку реєстрації в податкових органах;

— порушення порядку ведення та зберігання звітності, пов'язаної з оподаткуванням;

— порушення термінів сплати податків і подання податкової звітності;

— фальсифікація даних обліку і звітності;

— приховування або викривлення відомостей про об'єкти оподаткування чи сум податків;

— протидія працівникам податкових органів при проведенні перевірок;

— вчинення тиску на працівників податкових органів;

— свідоме приховування податкових правопорушень тощо.

Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства переважно представлена системою адміністративного та фінансового санкціонування у вигляді пені й штрафів і незначною мірою кримінальної відповідальності аж до позбавлення волі за ухилення від сплати податків, причому санкціонування ведеться в розрізі окремих податків.

На нашу думку, доцільно скористатися досвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивності контролю залежно від наявності порушень у діяльності суб'єкта підприємництва і проведення податкового контролю в трьох напрямах. Загальному контролю підлягають підприємства, які стабільно працюють і дотримуються вимог чинного законодавства у сфері оподаткування. Інтенсивний контроль застосовується до суб'єктів господарювання, які періодично порушують податкове законодавство. Постійний контроль поширюється на підприємства, які систематично (один раз на квартал) порушують податкове законодавство і ухиляються від оподаткування.

Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок підприємницьких структур щодо дотримання податкового законодавства. Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому що вони об'єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною1.

Серед численних економічних проблем, що постали перед Україною у період переходу до ринкової форми ведення господарства, одне з чільних місць посідає проблема розбудови ефективного державного податкового менеджменту, розв'язання якої має здійснюватися шляхом вивчення, аналізу творчого осмислення існуючої в Україні законодавчої бази і накопиченого у світі досвіду у сфері оподаткування.

Податковий менеджмент реалізується на практиці через елементи, що виступають відносно самостійними комплексами податкових заходів. Проте лише за умови використання всіх елементів податкового менеджменту можна досягнути максимального результату або синергійного ефекту — процесу досягнення посилюючого ефекту внаслідок взаємодії всіх складових.

Синергійними елементами податкового менеджменту виступають:

— інформаційне забезпечення;

— економічний аналіз;

— планування і прогнозування;

— оперативна робота;

— контроль;

— оптимізаційне регулювання;

— внутрішня і зовнішня координація;

— засоби адаптаційного характеру.

Податкове планування і прогнозування — особливі елементи знаходження і прийняття рішень, основним завданням яких є економічне обгрунтування забезпечення якісних і кількісних параметрів, перспективних програм соціально-економічного розвитку, з позицій існуючої в державі податкової концепції. При податковому плануванні й прогнозуванні не лише реалізовуються фіскальні завдання, але й закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання і контролю.

Взаємодію складових елементів регулювання у податковому менеджменті зображено на рисунку 1.

Податковий контроль — елемент податкового менеджменту і важлива умова його ефективності. Це — діяльність посадових осіб органів податкової служби щодо спостереження за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об'єктів оподаткування, методики обчислення та сплати податків прийнятими законодавчими актами з питань оподаткування, щодо виявлення відхилень, допущених у ході виконання податкових правил, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання. Податкові контрольні дії охоплюють всю систему оподаткування, а також здійснюються в розрізі окремих податків, податкових груп, груп платників податків, територій. Податковий контроль пронизує економіку по вертикалі і по горизонталі, забезпечуючи виконання правил бухгалтерського обліку і звітності, законодавчих основ оподаткування1.

Loading...

 
 

Цікаве