WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Органiзацiя контролю в системi справляння податкiв - Курсова робота

Органiзацiя контролю в системi справляння податкiв - Курсова робота

У багатьох міських і у всіх районних фінансових відділах були організовані інспекції з державних доходів, на які було покладено:

— систематичний контроль за виконанням планів державних доходів, правильним нарахуванням і своєчасною сплатою платежів до бюджету;

— вивчення економічного стану підприємств і господарських організацій для виявлення можливостей для зростання доходів бюджету;

— постійне вивчення рівня рентабельності виробництва товарів і внесення пропозицій щодо зміни чинних ставок податку з обороту;

— ведення обліку та звітності за державними доходами;

— підготовка до розгляду скарг і заяв щодо нарахування та стягнення платежів до бюджету, які надійшли від господарських організацій.

Слід зауважити, що деякі положення стосовно порядку справляння бюджетних доходів і виконання плану надходжень платежів до бюджету знайшли втілення в системі оподаткування і в незалежній Україні. Перехід до нової системи формування бюджету відбувається поступово, з урахуванням соціально-економічних особливостей суспільства та дотриманням певних етапів її становлення.

Початком законодавчого закріплення функцій податкового контролю в Україні вважається 1990 рік, коли на основі Закону України "Про державну податкову службу" почали функціонувати податкові органи в особі Державної податкової інспекції, головним завданням якої було забезпечення додержання податкового законодавства, повний облік платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, здійснення контролю за правильністю обчислення та сплати цих платежів. На вищий сходинці Державної податкової інспекції перебувала Головна ДПІ, на середній — ДПІ Республіки Крим, областей і міст із районним поділом, а на низовій — ДПІ районів і міст обласного підпорядкування1.

Таким чином, нині в Україні з урахуванням низки прийнятих законодавчих актів головним органом Державної податкової служби є Державна податкова адміністрація України, якій підпорядковуються ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та місті Севастополі, а їм, у свою чергу, підзвітні державні податкові інспекції у районах, містах (крім Києва і Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції. Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій із питань оподаткування, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків й інших обов'язкових платежів та єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків і, нарешті, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Протягом усього періоду існування української податкової служби її діяльність значною мірою обмежувалася контролюючими заходами.

Але формування централізованих фондів фінансових ресурсів держави має відбуватися на основі глибокого вивчення економічної ситуації в країні та детального аналізу результатів фінансово-господарської діяльності підприємницьких структур різної форми власності й доходів окремих груп громадян. Завданнями аналітичної роботи податкової служби є також вивчення та аналіз економічного стану й системи оподаткування в державі, вивчення податкового навантаження на платників податків та зборів, аналіз показників, які впливають на фінансові результати, розробка рекомендацій і заходів для нормалізації фінансово-господарської діяльності підприємств окремо взятої галузі й розробка загальних економічних засад оподаткування.

Важливим етапом у становленні системи оподаткування України було прийняття у 1997 році нової редакції Закону "Про систему оподаткування", який ознаменував собою черговий етап становлення національної податкової системи. Цим законом передбачалася зміна фіскальної спрямованості оподаткування на регулюючу. Логічно, що при такому реформуванні податкової системи її першим принципом стало стимулювання підприємницької і виробничої діяльності та інвестиційної активності. Проте виявляється неузгодженість цього закону із законодавчими актами щодо конкретних податків. Так, у Законі України "Про систему оподаткування" наголошується на введенні пільг щодо оподаткування прибутку (доходу) спрямованого на розвиток виробництва. А в чинному законодавстві стосовно прибутку (доходу), такі пільги поширюються тільки на прибуток підприємств, отриманий від реалізації спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва. Умовно сюди ж можна віднести суми страхового резерву на валові витрати. Та й взагалі тільки податкових пільг буде недостатньо для стимулювання ділової активності.

Тепер повернемося до принципів побудови системи оподаткування, їх перелік у новому законі збільшений порівняно з чотирма попередніми на сім найменувань. Водночас вилучено такий важливий принцип, як поєднання інтересів держави і платника податків, без якого неможлива ефективна система оподаткування. Це в котре доводить наукову необґрунтованість та інтуїтивний характер податкових рішень, не підкріплених аналітичними розрахунками.

Також незадовільним залишилося визначення як податку і збору (обов'язкового платежу), так і самої системи оподаткування, що знову не передбачає системності. Визначення системи оподаткування залишилося в межах сукупності податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Але така сукупність являє собою не що інше, як податкову систему. На нашу думку, у визначенні системи оподаткування, зокрема переліку податкових платежів, повинні мати місце функції та основні елементи оподаткування, а також податковий процес і принципи його організації.

Податковий процес містить декілька етапів і починається із розробки загальної концепції оподаткування, визначення принципів податкової політики, встановлення сукупності податків і зборів (обов'язкових платежів), тобто складу податкової системи, а також функцій, прав та обов'язків платників податків і органів податкової служби. Далі законодавчо регламентується справляння кожного податку через прийняття окремих законів, які в узагальненому вигляді визначають об'єкт оподаткування, платників податку, ставки, пільги, методики обчислення, порядок і форми розрахунків із бюджетом. Для чіткішої організації і деталізації справляння податків ДПА України в межах чинного законодавства розробляє і видає нормативно-методичні документи, які конкретизують порядок обчислення, сплати і контролю за окремими податками, а також порядок оформлення податкової звітності. Форми податкових розрахунків, звітів, декларацій, пов'язаних з обчисленням і сплатою податкових платежів, декларацій про валютні цінності, реєстраційних документів платників податків, повідомлень про відкриття і закриття банківських рахунків, а також форми звітів про діяльність органів податкової служби затверджує ДПА України. Ця ж структура організовує роботу податкової служби і визначає її основні напрями, форми і методи.

Вихідною функцією податкових органів є облік платників і надходжень податків. Він спрямований на визначення складу платників, їх основних характеристик і є основою здійснення контролю за дотриманням ними податкового законодавства. В обов'язковому порядку суб'єкт підприємницької діяльності після реєстрації в органах виконавчої влади має зареєструватися в податковій інспекції за місцем знаходження юридичної особи або за місцем проживання, місцем отримання основного доходу або податковою адресою фізичної особи. Формуванням і веденням Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб займається ДПА України. На рівні податкових інспекцій відділами обліку і звітності відкриваються картки особових рахунків за окремими видами платежів, за якими проводиться оперативний облік податкових платежів, донарахованих сум за результатами документальних перевірок, облік розстрочок, взаємозаліків, пільг та відшкодування податків, а також сплати і стягнення фінансових санкцій. На основі щоденної та періодичної інформації формуються оперативні й статистичні звіти, які створюють інформаційну базу для подальшої аналітичної роботи в податковому процесі.

Основною метою аналітичної роботи в податковому процесі є визначення та оцінка кількісних і якісних показників податкових надходжень, а також факторів, що їх зумовлюють. Аналітична робота містить прогнозування й аналіз податкових надходжень та їхніх джерел, дослідження впливу оподаткування на економічний стан у державі, вивчення розмірів податків і зборів, оцінку чинників, які впливають на надходження податків, розробку загальних економічних засад оподаткування. До того ж у ході аналітичної роботимають не тільки реалізовуватися фіскальні завдання, а й закладатися інструменти оптимізації оподаткування через застосування регулюючих і контролюючих важелів.

Loading...

 
 

Цікаве