WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк основних засобiв - Курсова робота

Облiк основних засобiв - Курсова робота

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонер ного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень1.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Зміни в обліку основних засобів з прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

1. Діючий Державний класифікатор України — Класифікація основних фондів (КОФ) ДК 013-97 (дата запровадження 01.01.98 р.) не відповідає вимогам класифікації основних засобів Положення (стандарту) 7.

Класифікація основних засобів України була розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про концепцію побудови національної статистики України" і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації" № 1075 від 06.09.96 р. і поділу на 3 групи.

Структура коду КОФ була подана у вигляді такої схеми:

Класифікація поділялася на такі групи:

група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації" інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну худобу та багаторічні насадження.

Класифікація основних фондів (засобів) за трьома групами (у скороченому вигляді) наведена у додатку 1.

Введення в дію КОФ (з 01.01.98 р.) припинило дію класифікатора "Загальнодержавний класифікатор. Основні фонди".

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" № 92 від 27.04.2000 р. основні засоби за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев'ятьма групами (рахунками):

Підприємства можуть встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних активів, термін експлуатації яких перевищує один рік" відображаються на субрахунку № 112 та по яких нараховується знос.

1.2. Оцінка основних засобів

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за національним стандартом 7 "Основні засоби") № 92 від 27.04.2000 р.:

- первісна вартість;

- переоцінена вартість;

- залишкова вартість;

- справедлива вартість;

- вартість, яка амортизується;

- ліквідаційна вартість.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості Інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною ^переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку івдприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Придбані (утворені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів1.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

  • суми, що сплачують постачальникам актишв за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податки);

  • реєстраційні збори, державне мито та аналопчю платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отримантам) прав на об'єкт основних засобів;

  • суми ввізного мита;

  • суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

  • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

  • витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

  • інші витрати безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої: вартості окремого об'єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат^ пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація" добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісне визначеної суми майбутніх вигід від його використання, включаються до складу витрат1.

1.3. Завдання бухгалтерського фінансового обліку основних засобів

Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

  • контроль за зберіганням основних засобів;

  • своєчасне, правильне документарне оформлення відображення в обліку надходасемня основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщенита з цеху в цех, зі схладу на склад, з відділу у відділ тощо) ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

  • своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів;

  • відображення в обліку витрат на ремют основних засобів;

  • визначення результатів від ліквідації, а також збитків вад списування не повністю амортизованих об'єктів основних засобів;

  • виявлення зайвим та морально застарілих; основних засобів.

Loading...

 
 

Цікаве