WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік товарних операцій в торгівлі - Реферат

Облік товарних операцій в торгівлі - Реферат

обліку результати інвентаризації товарів відображають в такому порядку.
Лишки товарів, облік вартості яких ведеться за продажними цінами, приймаються на облік записом:
Д-т рах. 282 "Товари в торгівлі" (на вартість товарів за продажними цінами)
К-т рах. 285 "Торгова націнка" (на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів)
К-т рах. 719 "Інші доходи від операційної діяльності" (на вартість товарів за покупними цінами).
Вартість недостачі товарів, незалежно від причин її виникнення, списується з кредита рахунка 281 "Товари на складі" (або рах. 282 "Товари в торгівлі") на дебет рахунка 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".
На вартість недостачі товарів понад норми природних втрат з вини матеріально відповідальних осіб роблять запис:
Д-т рах. 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків",
К-т рах. 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Якщо на час виявлення недостачі товарів винні особи не встановлені, то вартість таких недостачі і втрат від псування цінностей списується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винуватців таких недостач відображають зменшення невідшкодованих втрат по кредиту рахунків 072 І одночасно роблять запис по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Якщо торговельним підприємством створюється резерв на природні втрати товарів, то після кожної інвентаризації рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" закривається: зайво нарахована сума резерву сторнується, а сума, якої не вистачає, - донараховується.
Розмір збитку, нанесеного підприємству в результаті недостачі і псування товарних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, визначається відповідно до Закону України "Про визначення розміру збитку, нанесеного підприємству, установі, організації розкраданням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей", затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 №218, та Порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (Із змінами, внесеними відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.96
№ 1009, від 20.01.97 № 34, від 15.12.97 № 1402).
Згідно із Законом України №218 збиток, нанесений підприємству (установі, організації) працівниками, які виконують операції, пов'язані з придбанням, продажем, обміном, зберіганням або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, відходів з лому, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінні камені, а також які здійснюють валютні операції і винні в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі цінностей, визначається в таких розмірах:
- дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, алмазних інструментів і порошків з природними алмазами в подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;
- оброблених дорогоцінних каменів, ювелірних і побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, - в потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;
- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесеного збитку.
По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від розкрадання (псування) та недостачі регламентується Порядком № 116.
Згідно з цим Порядком розмір збитку від розкрадання, недостачі і псування матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на час виявлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції (які щомісячно визначаються Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:
Рз = [(Бв-А) Іінф+ПДВ+Аз] К,
де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф- Індекс інфляції; Аз - акцизний збір; К -коефіцієнт, який застосовується до певного виду цінностей.
Так, вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору з застосуванням коефіцієнта 3; вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника І ПДВ з використанням коефіцієнта 3. Продовольчі товари, ціни на які дотуються державою, оцінюються з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій.
Розмір збитку від розкрадання, недостачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості з застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість, - за вартістю придбання з застосуванням коефіцієнта 50.
Якщо, наприклад, балансова вартість недостачі товарів становить 1000 грн., індекс інфляції - 1,1 ставка ПДВ - 20%, а коефіцієнт, який застосовується по даній групі товарів, - 3, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцем, становить 3 960 грн.; різниця між балансовою вартістю недостачі товарів і визначеною сумою збитку, що підлягає відшкодуванню винуватцями, складатиме відповідно 2960 грн. (3960 - 1000).
У бухгалтерському обліку на визначену суму різниці роблять запис по
дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
Вартість відшкодованого винними особами збитку по недостачі товарно-матеріальних цінностей відображається по дебету рахунка ЗО "Каса" (або рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", якщо керівником прийнято рішення
про утримання суми збитку із заробітної плати винних осіб) у кореспонденції з кредитом рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків".
Із суми, сплаченої винними особами, відшкодовується збиток, нанесений підприємству по недостачах і псуванню цінностей, а решта суми (різниця між балансовою вартістю товарів, яких невистачає, і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що відображається записом по дебету рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредиту рахунка 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".
При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і недостач товарів, які виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же звітний період і товарів однієї і тієї самої назви (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і відпускалися без розпакування тари). Проте різниця у
Loading...

 
 

Цікаве