WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк затрат i калькулювання собiвартостi продукцiї - Курсова робота

Облiк затрат i калькулювання собiвартостi продукцiї - Курсова робота

Стаття "Основна заробітна плата виробників" містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням основної продукції. Обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли.

Додаткова зарплата (оплата відпусток, часу виконання державних обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін.) обчислюється у відсотках від основної, а відрахування на соціальні потреби — виробників у відсотках від суми основної та додаткової зарплати.

Стаття "Утримання та експлуатація машин і устаткування" є комплексною та охоплює такі витрати, як амортизаційні відрахування стосовно машин та устаткування, котрі належать до основних фондів, витрати на електроенергію, стиснуте повітря, пальне для приведення їх у дію, технологічний інструмент, ремонт, оплату праці з відповідними відрахуваннями на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини (наладчики, електрики, слюсарі та ін.). На ці витрати складається кошторис для кожного цеху (виробництва) на рік (квартал). На одиницю кожного різновиду продукції витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування обчислюються методом розподілу.

Статті "Загальновиробничі витрати", "Загальногосподарські витрати" близькі за змістом і різняться тільки за рівнем узагальнення витрат. Загальновиробничі — це витрати на управління, виробниче й господарське обслуговування в межах цеху (виробництва). Сюди входять витрати на зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування стосовно будівель і споруд, кошти на їхнє утримання, ремонт, на охорону праці та ін. Загальногосподарські витрати є такими самими, тільки на рівні підприємства як єдиної системи. Додатково в них включають витрати на набір і підготовку кадрів, відрядження, обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення довкілля тощо), виплату відсотків за кредити і т. п. На невеликих підприємствах з безцеховою структурою ці дві статті об'єднуються в одну.

Розподіляються Загальновиробничі та загальногосподарські витрати здебільшого однаково — пропорційно основній зарплаті виробників. Точнішим є їхній розподіл пропорційно сумі основної зарплати й витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування за умови, що останні обчислено на одиницю продукції достатньо обґрунтованим способом.

Стаття "Підготовка та освоєння виробництва" може містити три різновиди витрат на: освоєння нових підприємств, виробництв, цехів, агрегатів (пускові витрати); підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості. Ці витрати списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування. Витрати на підготовку та освоєння нової продукції в серійному і масовому виробництві згідно з прийнятим порядком фінансуються із прибутку або з позабюджетних фондів фінансування науки і техніки.

Стаття "Позавиробничі витрати" містить витрати на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції. Деякі з цих витрат є прямими, і їх можна обчислити безпосередньо для окремих виробів (витрати на тару, пакування, рекламу, транспортування, в певний район ринку). Непрямі витрати (на аналіз ринку, комісійні виплати організаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляються між виробами пропорційно їхній виробничій собівартості.

Таким чином, облік виробництва передбачає розв'язання таких основних питань:

• визначення усіх витрат, що належать до собівартості продукції;

• калькулювання (визначення) собівартості виготовленої йродукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Такий облік організується на підприємстві відповідно до Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 473.

Розділ 2. Облік витрат і калькуляція собівартості продукції

2.1. Облік прямих і накладних витрат

Собівартість незавершеного виробництва (рахунок 23 "Виробництво"), готової продукції (рахунок 26 "Готова продукція") і реалізованої продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"), як було показано вище, на ТОВ "Вінпро" визначається за виробничою собівартістю відповідно до стандарту 16 "Витрати".

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати (ЗВВ), які для підприємства є накладними витратами.

Загальновиробничі витрати на ТОВ "Вінпро" належать до непрямих витрат. Непрямі витрати — такі, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом, у зв'язку з чим піддягають розподілу.

У випадку, коли прямі витрати не можна віднести до певного виду продукції, вони розподіляються з застосуванням бази розподілу, установленої на підприємстві (базою розподілу може бути загальна сума прямих витрат, обсяг виробництва, ін.). Усі прямі витрати на виробництво продукції обліковуються на рахунку 23 "Виробництво"1.

У свою чергу загальновиробничі витрати на ТОВ "Вінпро" підлягають розподілу, оскільки вони не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції. Розподіл загальновиробничих витрат має деякі особливості. Основна частина ЗВВ після їх розподілу включається до собівартості конкретного виду продукції, а нерозподілена частина збільшує собівартість реалізованої продукції в тому періоді, у якому такі витрати виникли (тобто списується на витрати в періоді їх виникнення).

Облік загальновиробничих витрат здійснюється на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати".

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних ЗВВ відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до зміни обсягів діяльності.

Змінні Загальновиробничі витрати включаються до собівартості готової продукції повністю і на одиницю продукції розподіляються виходячи з бази, яка прийнята на підприємстві.

До постійних ЗВВ належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними (чи майже незмінними) навіть із зміною обсягу діяльності.

Відповідно до Національних стандартів розподіл постійних накладних виробничих витрат проводиться виходячи з поняття "нормальна виробнича потужність".

Нормальна виробнича потужність — це очікуваний середній рівень виробництва на ТОВ "Вінпро", що може бути досягнутий в звичайних умовах роботи підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Ті витрати, що були понесені підприємством у межах планової величини постійних ЗВВ при нормальній виробничій потужності, відносять до собівартості готової продукції, а нерозподілені постійні Загальновиробничі витрати включають до складу реалізованої продукції (робіт, послуг) за період їх виникнення. Іншими словами, Загальновиробничі витрати щомісяця мають розподілятися між рахунками 23 "Виробництво" і 90 "Собівартість реалізації".

Стандарт 16 підкреслює, що перелік і склад постійних та змінних витрат установлюється підприємством самостійно. Рис 10.1 ілюструє складові собівартості готової продукції.

Для обліку виробничого браку на ТОВ "Вінпро" призначений рахунок 24 "Брак у виробництві". Внутрішній виробничий брак оцінюється за фактичною собівартістю витрат на виробництво. Собівартість і витрати на виправлення браку збираються на рахунку 24, з якого списуються на рахунки виробничих запасів (якщо брак може бути використаним), на відшкодування винними особами або на витрати підприємства.

Рис. 1. Схема обліку витрат звітного періоду і собівартості продукції

Наприкінці звітного періоду на ТОВ "Вінпро" проводять розподіл загальногосподарських витрат (рис. 1), після чого змінні та постійні розподілені витрати списують на збільшення виробничих витрат для наступного визначення собівартості виробленої продукції, а постійні нерозподілені витрати відносять на збільшення собівартості реалізованої продукції1.

У нижченаведених табл. 1 — 4 показані основні бухгалтерські проведення з обліку виробничих витрат.

Таблиця 1

Відображення в обліку прямих виробничих витрат

п/п

Зміст бухгалтерського запису

Дебет

Кредит

1

Списано сировину і матеріали на виробництво продукції

23 "Виробництво"

201 "Сировина і матеріали"

2

Нараховано заробітну плату виробничим робітникам

23 "Виробництво"

661 "Розрахунки за заробітною платою"

3

Зроблено нарахування на заробітну плату виробничих робітників

23 "Виробництво"

65 "Розрахунки за страхуванням"

4

Нараховано амортизацію виробничого устаткування

23 "Виробництво"

131 "Знос основних засобів"

Loading...

 
 

Цікаве