WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк затрат i калькулювання собiвартостi продукцiї - Курсова робота

Облiк затрат i калькулювання собiвартостi продукцiї - Курсова робота

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття витрат і собівартості як економічних показників

1.1. Склад витрат

1.2. Класифікація витрат

1.3. Сутність і методи калькулювання

1.4. Методика обчислення основних статей калькуляції

Розділ 2. Облік витрат і калькуляція собівартості продукції

2.1. Облік прямих і накладних витрат

2.2. Система рахунків для обліку витрат на виробництво

2.3. Облік матеріальних витрат

2.4. Облік витрат з оплати праці

2.5. Облік втрат у виробництві

2.6. Загальновиробничі витрати

Розділ 3. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості

продукції

Розділ 4. Аналітичний і синтетичний облік вират виробництва.

Зведений олік витрат на виробництво

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання. Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання, активніше здійснювалися економічні реформи, виявлялися нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України.

Суспільство ніколи не було байдужим до витрат на досягнення того або іншого успіху. В основі прогресу лежить підвищення ефективності виробництва. Тут розуміється економічна і соціальна результативність господарської діяльності. При знаходженні ефективності потрібно порівнювати очікувану цінність того, що буде отримано, з очікуваної цінністью того, що буде витрачено. В практичних розрахунках цей показник знаходиться відношенням результатів виробництва до витрат.

Однак такий оціночний показник недосконалий. По-перше, він не характеризуе вироблений продукт з точки зору його відповідності до суспільного попиту. По-друге, неоднарозово в витратах сумуються прямі вклади і не оцінюються окремі наслідки.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що питання собівартості продукції, робіт чи послуг завжди викликало підвищений інтерес і не лише у керівників підприємств і працівників економічних відділів, але і науковців, які неодноразово звертаються до її вивчення з метою знаходження теоретико-практичних шляхів зниження собівартості, а відтак – підвищеня конкурентоспроможності української продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Метою курсової роботи стало вивчення питань – поняття витрат і собівартості як економічних показників, обліку витрат і калькуляції собівартості продукції, методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, аналітичного і синтетичного обліку вират виробництва, зведеного обліку витрат на виробництво.

Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. "Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України", Марочкіна А.М. "Бухгалтерський облік за Національними стандартами", Бутинець Ф.Ф. та ін. "Інформаційні системи бухгалтерського обліку", Грабової Н.М. "Теорія бухгалтерського обліку", Завгороднього В.П. "Бухгалтерський облік в Україні".

Курсова робота складається із наступних розділів: розділу 1 "Поняття витрат і собівартості як економічних показників", розділу 2 "Облік витрат і калькуляція собівартості продукції", розділу 3 "Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції", розділу 4 "Аналітичний і синтетичний облік вират виробництва. Зведений олік витрат на виробництво".

Розділ 1. Поняття витрат і собівартості як економічних показників

Собівартість продукції — це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції (робіт, послуг).

При обчисленні собівартості важливе значення має склад витрат, які до неї входять. Собівартість повинна включати до свого складу витрати необхідної праці, тобто витрати, що забезпечують процес відтворення всіх факторів виробництва (предметів і засобів праці, робочої сили і природних ресурсів), і не включати витрат додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку1.

1.1. Склад витрат

Склад витрат, які відносять до собівартості продукції, визначається відповідно до П(С)БО 16 "Витрати".

До собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства включають витрати, пов'язані з використанням у процесі виробництва сировини, матеріалів, природних ресурсів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів та інших витрат на її виробництво і реалізацію. В теперішній час виробнича собівартість продукції включає тільки витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, обумовлені технологією та організацією виробництва, а в частині витрат на управління — тільки загальновиробничі витрати. Адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності не входять до виробничої собівартості продукції, а визнаються витратами звітного періоду.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції, реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних зага-льновиробничих витрат і наднормативних виробничих витрат2.

До складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відносять:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

Виробничу собівартість продукції можна записати формулою:

До складу прямих матеріальних витрат входять вартість сировини та основних матеріалів, які утворюють основу вироблюваної продукції, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці входять заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат входять всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація виробничого обладнання, витрати на поточний ремонт обладнання і т.п. До складу загальновиробничих витрат включаються:

• витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо, відрахування на їх медичне страхування і соціальні заходи, витрати на відрядження цього персоналу);

• амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

• витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

• витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

• витрати на комунальні послуги з утримання виробничих приміщень;

• витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування рабітників та апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

• витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

• втрати від браку, оплата простоїв тощо.

Як бачимо, виробнича собівартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, а витрати на управління — тільки загальновиробничі витрати, причому до складу виробничої собівартості включається не вся сума загальновиробничих витрат. Для правильного формування виробничої собівартості загальновиробничі витрати розподіляються на постійні і змінні.

До складу змінних загальновиробничих витрат входять витрати, сума яких прямо залежить від обсягу діяльності (виробництва), а до складу постійних загальновиробничих витрат — витрати, сума яких залишається постійною (чи майже постійною) і не залежить від обсягів виробництва (діяльності) підприємства. Суму змінних загальновиробничих витрат у повному обсязі відносять до складу виробничої собівартості. Постійні загальновиробничі витрати підлягають розподілу на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу — обсягу виробництва, фонду оплати праці, прямих витрат і т.д. Порядок розподілу постійних загальновиробничих витрат наведено у П(С)БО 16 "Витрати". Сума нерозподілених постійних загальновиробничих витрат до складу виробничої собівартості не входить, а списується до складу собівартості реалізованої продукції (субрахунок 901 "Собівартість реалізованої готової продукції").

Варто звернути увагу на те, що загальногосподарські (адміністративні) витрати і витрати на збут до собівартості продукції не включаються, а зараховуються до складу витрат підприємства в період їх виникнення і обліковуються на рахунках 92 "Адміністративні витрати" та 93 "Витрати на збут".

Loading...

 
 

Цікаве