WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методологiя аудиту та аудиторськi стандарти - Курсова робота

Методологiя аудиту та аудиторськi стандарти - Курсова робота

  • національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, на які Законом № 996 покладені функції регулювання питань методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Усього планується прийняти 24 стандарти;

  • план рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, які є інструментами, реалізації принципів і методів бухгалтерського обліку, відмінних від раніше чинних, що враховують положення національних стандартів;

  • методичні рекомендації із застосування національних стандартів бухгалтерського обліку, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах її компетенції.

Нова система бухгалтерського обліку дає бухгалтерові набагато більше свободи. Бухгалтер відповідає на три головні запитання у процесі своєї діяльності, а саме:

  • коли господарська операція повинна вважатися завершеною;

  • яка вартість вираження господарської операції для відображення її в обліку;

  • як відобразити господарську операцію в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Тобто, вирішуючи проблеми ідентифікації, оцінки і класифікації, досить часто він повинен буде діяти самостійно, опираючись виключно на свій професіоналізм і компетенцію.

Однак, ступінь цієї свободи дещо обмежений обліковою політикою підприємства, тобто сукупністю принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону № 996). Саме розробка облікової політики підприємства і повинна бути одним з основних кроків на шляху переходу на національні стандарти бухгалтерського обліку. Тому аудитору слід уважно поставитись до всіх питань, що знайшли своє відображення в наказі про облікову політику.

При цьому необхідно керуватися основними принципами, переліченими в Законі № 996 і П(с)БО 1, а серед них звернути особливу увагу на такі1.

Безперервність діяльності. Це означає, що підприємство не має намірів ліквідуватися або істотно скоротити свою діяльність, а збирається її продовжувати в доступному для огляду майбутньому. Таке припущення важливе для того, щоб правильно оцінити активи та зобов'язання підприємства - адже у разі його ліквідації така оцінка повинна бути принципово іншою, ніж в умовах звичайної діяльності. Наприклад, якщо деякий актив звичайно оцінюється за своєю історичною собівартістю, то при ліквідації підприємства оцінку активу необхідно провести, виходячи з його ринкової вартості, оскільки користувачі фінансової звітності повинні знати, що залишиться після розпродажу майна підприємства.

Послідовність. Це означає, що облікова політика підприємства не повинна змінюватись від одного періоду до іншого, тобто повинна залишатись постійною. Прийнята постійність може бути порушена тільки тоді, коли керівництво підприємства дійшло висновку, що зміни в обліковій політиці приведуть до більш правдивого у відповідній ситуації відображення господарських операцій та інших подій. Крім того, можуть відбутися істотні зміни в характері діяльності підприємства або надійде невідома раніше інформація, що змінює обґрунтування вибраних раніше положень облікової політики. У цьому випадку облікова політика переглядається. Іншим мотивом до перегляду облікової політики може бути зміна вимог національних стандартів.

Нарахування і відповідності доходів та витрат. Це означає, що при веденні бухгалтерського обліку необхідно звертати увагу на таке:

  • доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення (а не тоді, коли були отримані або виплачені грошові кошти). Для українських бухгалтерів цей принцип не новий, оскільки вони керувалися ним і до введення національних стандартів бухгалтерського обліку відповідно до Положення № 250;

  • при визначенні фінансового результату звітного періоду важливо співвіднести доходи, отримані підприємством у звітному періоді, з витратами, здійснені для отримання цих доходів. Витрати, які не мають безпосереднього зв'язку з будь-якими доходами для визначення фінансового результату звітного періоду, відображаються в періоді їх виникнення.

Обачність. Це означає, що при оцінці активів і зобов'язань, доходів і витрат в умовах невизначеності необхідно дотримуватися деякої обмеженості. Активи і доходи не повинні бути завищені, а зобов'язання і витрати ~ занижені, що ніякою мірою не означає навмисного заниження активів і доходів або завищення зобов'язань та витрат. Така невизначеність обов'язково супроводить діяльність господарюючого суб'єкта. Продаючи товари в кредит, підприємство точно не впевнене, чи отримає воно за свої товари гроші. Надаючи гарантію покупцеві, підприємство заздалегідь не знає, скільки надійде претензій від покупців. Але частина боргів все-таки оплачена не буде, і для частини покупців необхідно буде виконати свої гарантійні зобов'язання. У бухгалтерському обліку збитки та зобов'язання необхідно відображати відразу ж після отримання відомостей про вірогідність їх виникнення, а доходи і активи - лише тоді, коли вони реально отримані або зароблені.

Переважання змісту над формою. Це означає, що операції та інші події слід ураховувати відповідно до їх суті і фінансової реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Як ілюстрацію дотримання цього принципу, звичайно, наводять приклад з фінансовою орендою активу. Передача активу у фінансову оренду не означає перехід права власності на нього від орендовця до орендаря, однак цей актив зараховується на баланс орендаря, оскільки до останнього фактично переходять всі вигоди та ризики, пов'язані з використанням цього активу. Або приклад з реалізацією продукції. Звичайно при реалізації продукції до покупця переходить право власності на куплену продукцію. Однак, якщо згідно з договором покупця з продавцем, останній використовує економічні вигоди і несе ризики, пов'язані із цією продукцією, факт реалізації продукції у бухгалтерському обліку відображати не треба, оскільки це не забезпечить правдивого подання інформації про неї у фінансовій звітності. При перевірці облікової політики важливо також звернути увагу на істотність. Це означає, що інформація є істотною, якщо її відсутність або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів фінансових звітів. Кожну істотну статтю слід наводити у фінансових звітах окремо, а неістотні статті поєднувати із сумами статей, подібних за характером і функціями. Вивчаючи облікову політику, слід пам'ятати:

• облікова політика - це стратегічне рішення підприємства, тому розбавляти його регламентацією дрібних тактичних питань, на зразок того, у яких регістрах бухгалтерського обліку відображати господарські операції, не треба;

• облікова політика розробляється на один рік, згідно з пунктом 9 П(с)БО 6 і відповідно до одного з принципів бухгалтерського обліку вона може змінюватись тільки в тому випадку, якщо:

• зміняться статутні вимоги;

• зміняться вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

• нові положення облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства;

• якщо підприємство все-таки змінило свою облікову політику, то відповідно до пункту 12 П(с)БО 6 у звітності необхідно відобразити вплив зміни облікової політики на події й операції минулих періодів шляхом:

• коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року;

• повторного надання порівняльної інформації про попередні звітні періоди;

• облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення. Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється тільки на події й операції, що відбуваються після дати зміни облікової політики;

• облікова політика підприємства, згідно з підпунктом 25.1 П(с)БО 1, розкривається у примітках до фінансової звітності, де слід розкривати причини і суть зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;

• слід чітко розмежувати бухгалтерський облік і складання фінансової звітності та податковий облік. Вони несумісні.

Loading...

 
 

Цікаве