WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Документальне оформлення аудиту - Курсова робота

Документальне оформлення аудиту - Курсова робота

— на підставі розрахунків системи показників дати економічну оцінку фінансової стійкості і платоспроможності юридичної особи — акціонера (учасника) банку за станом на дату проведення аудиту.

Аудиторський висновок для відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституціональних інвесторів).

Згідно з "Вимогами державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституціональних інвесторів)", затверджених 19 березня 1997 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, і "Методичними рекомендаціями з трансформації бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств та підприємств емітентів облігацій у фінансову звітність за МСБО", затвердженими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 21 грудня 1999 р. № 69, аудиторські підприємства (аудитори) повинні підтвердити повноту та достовірність бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств і підприємств — емітентів облігацій, сформувати на цій основі висновки про їх реальний фінансовий стан.

Аудиторський висновок спеціального призначення.

Аудиторський висновок спеціального призначення відрізняється від інших видів і форм стандартного аудиторського висновку тим, що його оцінка стосується в основному окремих видів діяльності підприємств і окремих суб'єктів бухгалтерського обліку. Зазвичай такі висновки відрізняються від стандартних тим, що відповідно до національного нормативу аудиту № 27 "Аудиторські висновки спеціального призначення" встановлюється порядок складання висновків за результатами аудиторських перевірок:

— деяких рахунків, елементів рахунків або розділів фінансової звітності;

— дотримання умов договорів;

— фінансових звітів, складених за довільними правилами і формою. Висновок аудитора за результатами тематичного аудиту складається за довільною формою, але повинен відповідати вимогам, наведеним у національному нормативі аудиту № 26 "Аудиторський висновок", і містити такі розділи:

— з описом характеру тематичної перевірки, яка проводилася;

— з інформацією про методику перевірки;

— з описом роботи, проведеної аудитором.

Вимоги до складання аудиторських висновків спеціального призначення

Аудиторський висновок про фінансову звітність виноситься відповідно до інших правил підготовки висновку про перевірку. Аудитор може дістати замовлення на перевірку фінансової звітності, підготовленої за принципами, які відрізняються від критеріїв і принципів, що використовуються в Україні. В аудиторському висновку щодо такої звітності треба визначити нормативну базу, відповідно до якої складена звітність, і якою мірою вона (звітність) відповідає визначеним критеріям і принципам. Аудитор має так складати висновок, щоб користувачеві фінансовою звітністю підприємства та аудиторським висновком було зрозуміло з назви або з приміток до неї, що такі документи підготовлені за спеціальними вимогами засновника. Якщо аудитор вважає, що у тексті документів немає відповідних посилань, він повинен зробити відповідні доповнення і роз'яснення до вже підготовленого висновку.

Аудиторський висновок про окремі частини фінансової звітності, Аудитори можуть виконувати перевірки за окремими частинами фінансової звітності підприємства. Такі послуги можуть бути окремими роботами або частинами загальної аудиторської перевірки. У кожному разі дослідження окремих складових фінансової звітності аудитор повинен визначити їх суттєвість відносно усієї звітності, виходячи з цього виносити своє судження щодо окремих її частин.

Аудиторський висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства, 3 метою проведення фінансових аналізів і найефективнішого інформування користувачів клієнт може підготувати звітність, яка показує його діяльність за кілька років, використовуючи звіти підприємства, на основі яких раніше проводився аудит. Аудитор при складанні аудиторського висновку за узагальнюючою звітністю повинен, крім розділів, передбачених Національним нормативом аудиту № 26 "Аудиторський висновок", відображати і такі відомості:

— посилання на річну звітність, перевірену аудитором, на підставі якої підготовлена узагальнююча фінансова звітність підприємства;

— дати аудиторського висновку про річну фінансову звітність і виду аудиторського висновку;

— про збіжність змістів інформації про перевірку із змістом інформації узагальненої річної фінансової звітності, підтвердженої аудитором. У разі позитивного висновку про річну звітність і позитивного висновку про узагальнену фінансову звітність підприємства, в аудиторському висновку має бути вказано, що узагальнений фінансовий звіт відповідає річному фінансовому звітові;

— заяву або посилання на відповідний розділ у примірниках до фінансової звітності, де рекомендується з метою кращого розуміння фінансових результатів, а також стану підприємства та виконаної аудитором роботи вивчити узагальнений фінансовий звіт разом з повною фінансовою звітністю і відповідним аудиторським висновком.

Аудиторська перевірка виконання договірних відносин. Аудитор може виконувати такі роботи тільки в тому випадку, коли вони пов'язані з обліком, фінансами, економікою, тобто належать до професійної компетенції аудитора.

Таким чином, аудиторський висновок це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами проведення аудиту і містить судження-оцінку аудитора стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів.

Розділ 3. Звітність аудитора керівництву господарюючого суб'єкта

У всіх випадках обов'язкового аудиту аудиторські організації зобов'язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб'єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.

Дані, які містить письмова інформація аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень щодо недоліків в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерський звітності, і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

Аудиторська організація зобов'язана вказати в письмовій інформації аудитора всі пов'язані з фактами господарського життя економічного суб'єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Може навести в письмовій інформації аудитора будь-які відомості, що стосуються проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, які буде вважати доцільними.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона присвячена лише тим з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки1.

У письмовій інформації аудитора повинні міститись в обов'язковому порядку наступні свідчення:

- реквізити аудиторської організації, а саме:

а) офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора, який здійснює свою діяльність самостійно;

б) номер і дата реєстраційного посвідчення;

в) номер і дата реєстрації права на здійснення аудиторської діяльності;

- реквізити економічного суб'єкта, що перевіряється, а саме:

а) офіційне найменування і юридична (поштова) адреса клієнта або прізвище, ініціали і адреса фізичної особи - індивідуального підприємця;

б) номер і дата реєстраційного посвідчення;

в) перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання бухгалтерської звітності юридичної особи;

- вказівка на період часу, до якого відноситься документація економічного суб'єкта, перевірена в ході аудиту, дата підписання письмової інформації аудитора;

- виявлені в ході аудиту суттєві порушення встановленого законодавством України порядку ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності, які впливають або можуть вплинути на її достовірність;

- результати перевірки організації і ведення бухгалтерського обліку, складання відповідної звітності і функціонування системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта. В додаток до обов'язкових свідчень, які вказані вище, в залежності від обсягу, масштабів і специфіки аудиторської перевірки, а також розмірів і особливостей аудиторської фірми (того, чи проводиться перевірка аудитором, який працює самостійно), розмірів і особливостей економічного суб'єкта, який підлягає перевірці, слід включати у письмову інформацію аудитора наступні свідчення:

- особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором (контрактом, листом-зобов'занням) між аудиторською організацією і економічним суб'єктом, а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки;

Loading...

 
 

Цікаве