WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Документальне оформлення аудиту - Курсова робота

Документальне оформлення аудиту - Курсова робота

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Рекомендований ННА № 26 текст негативного висновку наступний:

Негативний аудиторський висновок

"... У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і перекручення (дається перелік порушень, або пишеться: ''які викладені в додатку № 1 до цього висновку"). Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність має суттєві перекручення і недостовірне подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 2003 року, не виконані наступні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні (в стислій формі дається перелік питань, стосовно яких не виконані вимоги з організації обліку, або пишеться: "з питань які наводяться в додатку №1"), Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ на Підприємстві, що склався на 01 січня 2003 року".

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від видання аудиторського висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Відмова від висновку виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Аудитор обов'язково вказує, з яких причин висновок не може бути складений.

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

ННА № 26 рекомендує наступний текст відмови від надання висновку:

Аудиторський висновок, в якому робиться відмова від надання висновку аудитора

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються (вказати факти) з причини (вказати причини неможливості) ми не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів. Вищена-веденг моменти істотно впливають на дійсний стан справ у цілому (в основному). У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів, ми не можемо видати об'єктивний аудиторський висновок по фінансовій звітності, підготовленій станом на 01 січня 2003 року".

Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності й повноти фінансової звітності1.

Крім передбачених національним нормативом аудиту № 26 "Аудиторський висновок" основних п'яти видів аудиторських висновків, їх форми можуть бути і дещо доповнені. Ці доповнення пов'язані з необхідністю відобразити в аудиторському висновку додаткові вимоги, що пред'являються до аудиторських перевірок окремими органами державного управління.

Слід також виділити особливі форми аудиторських висновків:

— висновок про фінансово-майновий стан підприємств, які приватизуються;

— висновок про фінансово-майновий стан юридичних осіб — акціонерів (учасників) комерційних банків щодо правильності формування статутних фондів;

— висновок про аудиторську перевірку фінансово-майнового стану відкритих акціонерних товариств та підприємств — емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституціональних інвесторів).

Аудиторський висновок про фінансово-майновий стан підприємств, які приватизуються.

Згідно з "Методологічними роз'ясненнями стосовно здійснення аудиторських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизуються", затверджених наказом Фонду Державного майна України від 3 серпня 1995 р. № 998 із змінами, затвердженими наказом Фонду Державного майна України від 18 березня 1996 р. № 315:

— аудиторська перевірка підприємства, що приватизується, здійснюється до 15 числа місяця, в якому згідно з рішенням органу приватизації оцінюється майно підприємства;

— аудиторський висновок разом із передаточним балансом підприємства та документацією, необхідною для проведення оцінки вартості його майна, у визначений законодавством термін подається до комісії, що оцінює майно;

— на початку аудиторського висновку дається загальна характеристика підприємства: найменування, код за ЗКПО, форма власності, галузь, чисельність працівників, керівник, рахунки у банках тощо.

В аудиторському висновку мають бути висвітлені такі питання:

— інвентаризація статей бухгалтерського балансу;

— аналіз даних інвентаризації, проведеної у зв'язку з приватизацією майна;

— інвентаризація коштів і фінансових зобов'язань;

— звірка їх даних з показниками облікових реєстрів, первинних документів аналітичного обліку відповідно до чинних нормативних документів: 1) Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 р. № 158; 2) Закону України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; 3) Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. .№ 250; 4) Порядку відображення у бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних із приватизацією та орендою державних підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 грудня 1993 р. № 109, та інших нормативних документів;

— додержання вимог Положення про інвентаризацію майна та правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку на момент приватизації підприємства, вимог щодо обліку руху основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань окремо в орендодавця і орендаря (у разі перевірки орендного підприємства), джерела придбання основних засобів орендаря, проведення індексації основних засобів за станом на 01.05.92, 01.08.93, 01.01.95, 01.04.96;

— проведення списання основних засобів з дотриманням вимог чинного законодавства. Відповідність поточних зведень даним звіту про фінансово-майновий стан підприємства;

— аналіз незавершених капітальних вкладень, будівельних матеріалів та обладнання до їх встановлення, відображених у балансі;

— перевірка наявності нематеріальних активів, правильності нарахування зносу;

— аналіз обліку виробничих запасів, сировини, матеріалів, тари, палива з метою їх дооцінки. Правильність віднесення придбаних фондів до малоцінних та швидкозношуваних предметів залежно від періоду їх придбання;

— підтвердження сум дебіторської і кредиторської заборгованості, зазначених у балансі;

— підтвердження балансового прибутку (збитків). Аудиторський висновок має відповідати таким вимогам:

— містити підтвердження записів за статтями бухгалтерського балансу на дату проведення приватизації з посиланням на нормативні документи;

— відповідати вищевизначеним вимогам без залучення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства за іншими напрямками з ініціативи аудитора чи органу приватизації;

— підписуватися керівником підприємства, що перевіряється, і завірятися печаткою.

Аудиторський висновок про фінансово-майновий стан юридичних осіб акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі правильності формування статутних фондів комерційних банків.

Згідно з "Положенням про порядок створення і реєстрації комерційних банків", затвердженим постановою Правління Національного банку України № 281 від 21 липня 1998 р. із змінами та доповненнями, затвердженими Правлінням Національного банку України від 15 березня 1999 р. № 109 і від 31 березня 1999 р. № 155, крім загальних вимог щодо формування аудиторського висновку, викладених у Законі України "Про аудиторську діяльність" та національних нормативів, затверджених Аудиторською палатою України, повинен відображати таке:

— аудиторська перевірка юридичної особи — акціонера (учасника) банку здійснена за визначений термін станом на конкретну дату згідно з правилами проведення фінансового і бухгалтерського аналізу та економічних методів, використання яких не суперечить чинному законодавству України;

— достовірність бухгалтерської і фінансової звітності юридичної особи — акціонера (учасника) банку, яка надається до Національного банку України, підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, основних засобів тощо;

— аудиторська організація на підставі розрахунку формулює висновок про наявність або відсутність у юридичної особи — акціонера (учасника) вільних власних коштів для здійснення внеску до статутного фонду банку в обсягах, передбачених установчими документами;

— внесок юридичної особи — акціонера (учасника) банку до цього статутного фонду фактично здійснений у грошовій формі, що підтверджується первинними платіжними документами і виписками з розрахункового рахунку. У разі нестачі або взагалі відсутності грошових коштів на розрахунковому рахунку юридичної особи — акціонера (учасника) за балансом станом на 1 число місяця, в якому фактично здійснений внесок до статутного фонду банку, аудиторська організація зобов'язана в аудиторському висновку надати максимум інформації Національному банку України про джерела надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок юридичної особи — акціонера (учасника) за період з 1 числа місяця до моменту перерахування грошових коштів до статутного фонду банку;

Loading...

 
 

Цікаве