WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит фiнансових результатiв у гуртовiй торгiвлi - Курсова робота

Аудит фiнансових результатiв у гуртовiй торгiвлi - Курсова робота

Основні зміни у бухгалтерському обліку пов'язані з порядком відораження податку на додану вартість за придбаними та реалізованими товарами.

Так, сума ПДВ згідно з Інструкцією № 3 "Про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість" від 10.02.93 р., у разі надходження товару не відшкодовувалася з бюджету, тому усі торговельні, заготівельні, оптові, постачальницько-збутові та інші підприємства, які надавали посередницькі послуги, об'єктом оподаткування ПДВ вважали різницю між цінами реалізації товарів і цінами, за якими вони розраховувалися з постачальниками. Після введення з 1 жовтня 1997 р. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР торговельні підприємства мають право на податковий кредит з ПДВ при одержанні товару та нараховують податкові забов'язані з ПДВ, виходячи з договірної (контрактної) вартості продажу товарів1.

Перевіркою бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі необхідно встановити порядок розподілу торговельної націнки між реалізованим товаром та залишком товару на кінець періоду. Для того, щоб визначити купівельну вартість цих товарів і дохід від їх реалізації, наприкінці місяця підприємства торгівлі новині визначати та списувати суми торговельної націнки, що належать до вартості реалізованих товарів. До 01.10.97 р. це здійснювалося записом методом "червоне сторно": Д-т 46 — К-т 42, а після 01.10.97 р. — Д-т 42 -К-т 80.

Для визначення суми торговельної націнки, що підлягає списанню на реалізовані товари, із загальної суми торговельних націнок вираховується та її частина, яка відноситься до залишку нереалізованих товарів. Ця величина визначається таким чином.

1. До суми націнок на залишок товарів на початок місяця додається сума обороту з кредиту рахунка 42 і вираховується оборот з дебету рахунка 42.

  • До суми реалізованих за місяць товарів (за обліковими цінами) додається сума залишків товарів (також за обліковими цінами).

  • Діленням (1) на (2) визначається середній процент націнок на товари.

  • Множенням середнього проценту націнок на вартість залишку нереалізованих товарів встановлюють величину на залишок нереалізованих товарів.

    Крім того, підприємства торгівлі, що мають запаси товарів, які переходять на наступний період, щомісяця розраховуються обсяги витрат обігу на залишок товарів на кінець місяця і на реалізовані у звітному періоді за статтями витрат обігу, що мають безпосереднє відношення до залишку товарів на кінець місяця.

  • Сума витрат обігу, що відноситься до залишку нереалізованих на кінець місяця товарів, визначається як добуток суми вартості нереалізованих товарів і середнього відсотка витрат на перевезення, зберігання, підсортування, обробку, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування кредитами.

  • Середній відсоток витрат обігу визначається відношенням суми витрат обігу на залишок товарів на початок місяця і витрат на перевезення, зберігання, підсортування, обробку, пакування, передпродажну підготовку товарів, на сплату відсотків за користування фінансовими кредитами за звітний місяць до суми вартості реалізованих у звітному місяці товарів і залишку їх на кінець звітного місяця.

    У процесі перевірки торговельних підприємств слід також враховувати зміни у нарахуванні податку на прибуток, які відбулися після введення в дію нового Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. Згідно з цим документом об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. У свою чергу, валовим доходом вважається загальний обсяг реалізації товарів. До введення цього закону оподатковуваний оборот податком на прибуток визначався як валовий дохід, у вигляді різниці між продажною та купівельною вартістю реалізованого товару, зменшеною на податок на додану вартість і витрати обігу.

    Перевіряючи відображення в обліку результатів інвентаризації товарів на торговельних підприємствах, треба звернути увагу на те, що до 01.07.97 р. підприємства мали право створювати резерв на покриття втрат товару від природного убутку, за рахунок витрат обігу (Д-т 44 — К-т 89).

    По-перше, необхідно перевірити порядок документального оформлення інвентаризації, тобто інвентаризаційні відомості, в яких повинні знайти відображення лише дані про фактичну наявність товару, і порівняльні відомості з даними про залишок облікованих товарів, фактичні залишки та результат інвентаризації (надлишок, нестача) окремо за кожним видом товарів.

    По-друге, слід перевірити правомірність списання втрат товарів у межах норм природного убутку. Якщо підприємство нараховує резерв на покриття втрат товару у межах природного убутку, то під час інвентаризації відповідний резерв має бути закритий, тобто надлиш-ково нарахована сума сторнується, а недонарахована сума — донараховується.

    Крім того, необхідно перевірити розрахунок норм природного убутку, який повинен здійснюватися за "Нормами природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкції з їх застосування", затвердженими наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. № 88.

    Особливим етапом перевірки торговельних підприємств є аудит зворотної тари. Тара, яка неодноразово використовується у виробництві, є зворотною. Найбільшу питому вагу на торговельних підприємствах займає зворотна склотара, яка за своїми властивостями може кілька разів використовуватися у технологічних процесах, пов'язаних з розливом, розфасовкою, упаковкою тощо.

    Насамперед аудитор має впевнитися у наявності між підприємством, постачальником та торговельним підприємством належно оформленого договору на поставку товару в склотарі. У ньому повинно бути окремо визначено тару як зворотну (заставну). Без такого договору (контракту) на повернення тари тара не вважається зворотною і на неї не поширюється дія пп. 4.6 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

    Відповідно до пп. 4.6 ст. 4 Закону "Про податок на додану вартість" вартість зворотної тари не включається до бази оподаткування, ПДВ і вартість її збільшує загальну вартість продажу такого готового товару. Вартість зворотної тари у податковій накладній, форма та порядок заповнення якої затверджено наказом ДПА України 30.05.97 р. № 165 і зареєстровано Міністерством юстиції України 23.06.97 р. № 233/2037, відображається у III розділі податкової накладної.

    Торговельне підприємство-покупець, зареєстроване платником податку, списуючи кошти з банківського рахунку в оплату готового товару, розлитого, розфасованого, упакованого в тару, яка за умовами договору визначена зворотною, не має підстав відносити до податкового кредиту суму податку на додану вартість за такою зворотною тарою, оскільки сума податку на додану вартість у частині вартості зворотної тари у податковій накладній відсутня і фактично не сплачена за ціною придбання готового товару. Якщо протягом терміну позовної давності, визначеної законом, з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправникові, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача1.

    Таким чином, податкові зобов'язання у звітному періоді, в якому закінчився термін позовної давності, збільшуються на суму податку на додану вартість і відображаються у рядку 8 "Коригування на основі попередніх звітних періодів" податкової декларації з податку на додану вартість. До такої податкової декларації додається розрахунок коригування сум податку на додану вартість за формою, передбаченою у додатку № 2 до податкової декларації.

  • Loading...

     
     

    Цікаве