WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудиторська перевiрка - Курсова робота

Аудиторська перевiрка - Курсова робота

Загальний план аудиту варто розробляти настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму аудиту

Програма аудиту.

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи.

Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма повинна також служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту

У програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. Аудиторська програма також містить перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки.

Програма оформлюється у вигляді таблиці на кожнен об'єкт перевірки окремо. На початку програми вказується:

  • назва підприємства;

  • період перевірки;

  • дата перевірки;

  • об'єкт перевірки.

У програмі, крім прізвища, також вказують ініціали аудитора, який робив перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток про фактичне виконання плану аудиту з кожного питання.

Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Є два типи підготовки програми: максимально жорсткий і максимально гнучкий.

При першому аудиторська фірма розробляє основну програму, до якої включає максимально важливий обсяг інформації. Маючи таку програму, аудитор може скласти план своїх дій, викресливши з програми пункти, які не підходять для даного клієнта.

Найкращим є змішаний варіант. Аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей клієнта1.

Аудит всіх операцій підприємства здійснюється шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з урахуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки по кожному об'єкту перевірки. Навіть, якщо аудитор буде перевіряти всі операції суцільно, це не гарантує виявлення абсолютно всіх суттєвих помилок, тому що в значній мірі виявлення суттєвих помилок залежить від рівня професійної підготовки аудитора та його обізнаності про діяльність підприємства.

Програма може включати наступні об'єкти аудиту:

1. Основні відомості про підприємство

2. Правові основи діяльності підприємства:

  • правовий аналіз установчих документів;

  • наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності.

3. Оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю:

  • форма рахівництва, рівень автоматизації бухгалтерського обліку;

  • перевірка бухгалтерської комп'ютерної програми на предмет ймовірності допущення нею помилок в обліку;

  • організація бухгалтерського обліку у відповідності з діючими вимогами;

  • дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій;

  • оцінка діючої системи внутрішнього контролю;

  • правильність виведення результатів проведених інвентаризацій.

4. Перевірка обліку основних засобів:

  • правильність оцінки та постановка на облік;

  • аналіз вибуття основних засобів;

  • правильність відображення капітального ремонту;

  • правильність нарахування зносу;

  • правильність проведення індексації балансової вартості та нарахованого зносу;

  • правильність відображення в обліку вартості основних засобів, прийнятих або переданих у фінансову оренду.

5. Перевірка обліку дематеріальних активів:

  • склад нематеріальних активів, обгрунтованість віднесення об'єктів до їх складу, документальне обгрунтування;

  • правильність оцінки;

  • правильність нарахування зносу.

6. Облік капітальних витрат та устаткування:

  • документальне обгрунтування;

  • правильність оцінки;

  • наявність необхідних дозволів органів державної влади на будівництво;

  • наявність необхідних дозволів органів державної влади нареконструкцію виробництва, на впровадження нових технологій,

7. Облік фінансових внесків в інші підприємства:

  • склад і структура фінансових внесків;

  • правильність оцінки;

  • джерела придбання цінних паперів і відображення в обліку коштів, використаних на фінансові вкладення;

  • правильність зберігання цінних паперів, оплата послуг депозитарію, наявність депозитарного договору;

  • проценти.

8. Виробничі запаси:

  • правильність оцінки;

  • підтвердження залишків запасів;

  • порядок списання запасів на виробництво;

  • правильність нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

9. Валові витрати і витрати виробництва та обігу:

  • правильність та своєчасність віднесення до валових витрат платежів та нарахувань;

  • калькуляція собівартості продукції;

  • правильність оцінки незавершеного виробництва.

10. Готова продукція:

  • правильність оцінки вартості запасів готової продукції.

11. Товари:

  • організація обліку;

  • правильність розрахунку і списання торгової націнки;

  • правильність відображення в обліку переоцінки й уцінки залишків товарів.

12. Дебіторська заборгованість:

  • оцінка операцій, які проводились підприємством;

  • оцінка реальності заборгованості;

  • наявність безнадійності щодо отримання дебіторської заборгованості та своєчасність і обгрунтованість нарахування страхових резервів;

  • склад і реальність іншої дебіторської заборгованості;

  • проведення зустрічних перевірок заборгованості;

  • перевірка дебіторської заборгованості споріднених підприємств.

13. Облік позикових коштів:

  • реальність кредиторської заборгованості;

  • банківські кредити та інші позикові кошти;

  • облік довготермінових та короткотермінових позик банків;

  • додержання порядку відображення в обліку витрат, пов'язаних з емісією цінних паперів;

  • напрямки використання коштів, одержаних від емісії цінних паперів у відповідності до зареєстрованої інформації;

  • види облігацій, мета випуску, термін погашення та їх одержання;

  • стан обліку іменних облігацій, своєчасність реєстрації зміни їх власників;

  • формування та джерела виплати відсотків за облігаціями, джерела погашення (викупу) облігацій;

  • аналіз коштів, позичених у споріднених підприємств.

14. Грошові кошти:

  • дотримання діючих норм ведення готівкових операцій;

  • наявність банківських рахунків;

  • склад інших грошових коштів;

  • отримання письмових тверджень від банку про залишки по рахунках, заданих підприємству, та співвідношення цієї інформації з обліком;

  • внутрішній контроль за проведенням грошових операцій.

15. Реалізація:

  • методи обліку реалізації готової продукції і товарів та забезпечення незмінності визначених методів протягом звітного періоду;

  • облік реалізації при здійсненні зовнішньоекономічним операцій;

  • оцінка системи внутрішнього контролю підприємства за дотриманням встановленого порядку реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

  • правильність реалізації інших активів, які належать підприємству;

  • дотримання порядку обліку і реєстрації податкових накладних;

  • правильність ведення книги обліку продажу продукції (товарів, робіт, послуг);

  • правильність оформлення і проведення інвентаризацій товарів у дорозі;

  • наявність необхідних дозволів і ліцензій на право здійснення господарської діяльності (у разі необхідності).

16. Статутний капітал:

  • організація аналітичного обліку;

  • відповідність розміру статутного фонду, відображеного у звітності, загальної суми номінальної вартості випущених та сплачених акцій сумі, зазначеній в установчих доку ментах;

  • дотримання діючого порядку збільшення статутного фонду, проведення емісій акцій, викупу власних акцій;

  • правильність оцінки внесків учасників;

  • обгрунтованість оцінки внеску у вигляді нематеріальних активів;

  • організація обліку бланків суворої звітності;

  • продаж акцій декільком інвесторам;

  • операції з цінними паперами, на які учасник ринку не має право володіння або розпорядження (перекупка акцій у акціонерів без повідомлення про це акціонерного товариства та відповідної їх перереєстрації, передача майнових прав іншим особам, пов'язаних з володінням акції до моменту повної їх сплати).

Loading...

 
 

Цікаве