WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлінський облік - Дипломна робота

Управлінський облік - Дипломна робота

Розвиток ринкових відносин (приватизація, створення акціонерних товариств і ін.), безсумнівно, призведе до такого поділу й у нашій країні. У Російській Федерації вже створені передумови для поділу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський1.

Вивчаючи практику виділення управлінського обліку із загальної системи бухгалтерського обліку, ми звернулися до досвіду економічно розвинутих країх. Зокрема, у праці А. Яругової "Управлінський облік: досвід економічно розвинутих країн" відмічається, що ціль сучасного бухгалтерського обліку можна визначити як інформаційне моделювання процесів управління господарськими благами і контроль за їхнім відтворенням. Управління (при обмежених ресурсах) припускає встановлення цілі господарської діяльності і вибір засобів її досягнення. Задача бухгалтерського обліку складається у вимірі й оцінці цілі управлыння - спочатку встановленою адміністрацією або ж скоригованої нею внаслідок нестійкості і мінливості умов, у яких реально протікає господарська діяльність підприємства. Контрольні функції бухгалтерського обліку полягають насамперед у визначенні економічної ефективності діяльності відповідальних осіб - у рамках наданих їм повноважень - по розпорядженню засобами виробництва і робочої сили.

У умовах радикальної економічної реформи, коли господарська самостійність підприємств розширена, а увага адміністрації акцентована на економічних зв'язках із мікросуб'єктами і мікроекономікою, облік витрат стає частиною управлінського обліку. Він організується виходячи насамперед із потреб підприємства і його адміністрації.

Подальший розвиток і поглиблення бухгалтерського обліку припускають створення і функціонування операційної орієнтованої підсистеми планування, контролю, обліку витрат і фінансових результатів по центрах відповідальності. Можна виділити три типи таких центрів, відповідальних відповідно за: а) витрати, б) фінансові результати, в) окупність виробничих капіталовкладень.

На ранніх стадіях еволюції, бухгалтерський облік існував як самостійна інформаційна система. Проте в міру розвитку господарської діяльності він усе більше поєднується з інформаційною системою управлыння. Для кожного окремо узятого підприємства ступінь цього суміщення залежить від конкретних умов його роботи, стабільності зовнішнього середовища, особливостей технологічних процесів і організаційної структури бухгалтерії. Поєднуючись з інформаційною системою управління, бухгалтерський облік підготовляє інформаційну базу для прийняття управлінських рішень трьох типів - операційних, тактичних і стратегічних. Причому в тому, що стосується рішень операційних і тактичних типів, він цілком забезпечує адміністрацію необхідною інформацією; для прийняття ж стратегічних рішень додатково до облікових необхідно використовувати дані, отримані в результаті спеціальних досліджень.

Все сказане дозволяє розглядати бухгалтерський облік як систему (комплекс моделей), що сприяє ефективному функціонуванню господарства і забезпечує оцінку ступеня відповідальності осіб, дії яких впливають на його функціонування. Ціль бухгалтерського обліку з цього погляду зводиться до контролю ресурсів підприємства, здійснюваному як в інтересах власника, так і агентів і кореспондентів1.

Управлінський облік був створений інженерами і технологами ще у другій половині XIX століття у США. Мета управлінського обліку формулювалася таким чином: надання інформаційної допомоги управлінцям, контроль і прогнозування витрат, вибір найбільш ефективних шляхів розвитку підприємства, прийняття оперативних управлінських рішень. Суть управлінського обліку полягає у забезпеченні інформації для управління. Великий вклад в управлінський облік вніс Гаррінгтон Емерсон (1853 — 1931рр.), який розробив основи нового методу обліку — стандарт-кост. Ідея методу обліку "стандарт-кост" полягає у тому, що до початку виробництва продукції на основі норм визначається собівартість продукції, а в процесі виробництва — відхилення від норм.

Ці ідеї втілив в теоретичні розробки Чартер Гаррісон у 1911 р. Починаючи з 1932 р. поступово принципи організації обліку за нормами стали впроваджуватись на підприємствах України. Такий метод був названий нормативним і його суть полягає в організації нормативного господарства в розрізі деталей, вузлів, окремих агрегатів і виробу в цілому. На підставі норм витрат складаються нормативні калькуляції собівартості продукції. Окремо ведеться облік відхилень в розрізі причин та винуватців. а також зміни норм. Управління за відхиленнями дає можливість в оперативному порядку стежити за формуванням собівартості продукції.

1.3. Організація системи управлінського обліку

Під організацією розуміється: 1) внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія більш-менш диференційованих і автономних частин цілого; 2) сукупність процесів або дій, що ведуть до створення й удосконалювання взаємозв'язків між частинами цілого; 3) об'єднання людей, що спільно реалізують програму або ціль і дыють на основі визначених правил і процедур. Н. Г. Чумаченко дещо розширює це поняття, розумыючи під організацією: 1) колектив людей, об'єднаних певним чином для досягнення визначених цілей; 2) самостійне заснування, що являє собою колектив, який володіє засобами матеріального забезпечення для виконання визначених функцій; 3) структуру системи, стани, визначені структурно і функціонально, співвідношення частин (по відношенню один до одного і до цілого); 4) функцію управління, що складається у формуванні керуючих і керованої систем, створенні упорядкованості й оптимальних відносин між ними1.

Раціоналізацію обліку варто розглядати у два його аспекти: як раціоналізацію усередині системи обліку (внутрішня раціоналізація) і раціоналізацію в плані її впливу на удосконалювання організації управління об'єктами (зовнішня раціоналізація).

Інтегрований підхід до процесу управління підприємством припускає дослідження функцій управління, по суті яких у науковій літературі є різні точки зору. Одні економісти функцію управління визначають "як діяльність системи, що здійснюється по визначеній програмі, що складається з послідовних змін у часі, закладеної в самій структурі системи і регулюючої її за допомогою зовнішніх впливів"2, інші - як "частину, що відокремилася, область або вид організаційної діяльності, що виникнула в результаті поділу праці і спеціалізації в сфері управління3. В. І. Стражев під функцією управління розуміє "окремі спеціалізовані дії суб'єкта управління, що у сукупності забезпечують цілеспрямований розвиток об'єкта управління"4. Як бачимо, у даних визначеннях містяться або тільки організаційний аспект функцій управління і не відбивається цілеспрямований їхній вплив на об'єкт у загальній системі управління, або визначальне значення надається діям суб'єкта керування, у той час як його діяльність може не відповідати досягненню поставленої цілі, і в цьому випадку вона, тобто діяльність, не буде відбивати розв'язуваних системою задач, що випливають із діалектичної єдності процесів виробництва і управління.

Відомо, що в результаті здійснення виробничої, господарської і фінансової діяльності підприємств відбувається процес кругообігу засобів, при цьому основні фонди й оборотні кошти, беручи участь в економічному обороті, знаходяться в постійному русі, змінюючи свою форму і послідовно проходячи всі три стадії: придбання, виробництво і реалізацію. Управління всіма стадіями економічного обороту господарських засобів здійснюється в результаті виконання функцій планування, організації, обліку, контролю, аналізу і регулювання, що є загальними функціями процесу управління економікою підприємств. Причому перерахованим функціям властива визначена етапність: I - припускає наявність цілі, її постановку, розробку програми дій і відповідної організації, із тим щоб привести систему в заданий стан (планування й організація); II - передбачає спостереження, фіксацію, переробку інформації про дійсний стан об'єкта з виявленням відхилень у їхньому причинному зв'язку і залежності реального економічного процесу від планової моделі, тобто від поставленої цілі (облік і контроль); III - полягає в порівнянні і зіставленні фактичних даних досліджуваного об'єкта та впливів на об'єкт управління з метою регулювання його фактичного стану (аналіз і регулювання).

Loading...

 
 

Цікаве