WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлінський облік - Дипломна робота

Управлінський облік - Дипломна робота

По - третє, в ринковій економіці діє комерційна таємниця, яка пов'язана з засекречуванням певної інформації. Кабінет міністрів України постановою від 9.09.1993 р. № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці" визначив коло тих даних, які повинні бути відкритими. До них відносять:

  • установчі документи;

  • державна звітність;

  • дані про податки і платежі та правильність їх нарахування;

  • чисельність працюючих та їх заробітна плата;

  • дані про забруднення навколишнього середовища, недотримання безпечних умов праці тощо;

  • документа про платоспроможність;

  • відомості, що підлягають оголошенню відповідно до чинного законодавства.

З цього переліку виходить, що всі інші дані, що характеризують господарську і фінансову діяльність підприємства не підлягають розголошенню і складають комерційну таємницю.

Враховуючи те, що управлінський облік направлений на контроль за формуванням собівартості і калькулювання продукції, його дані є комерційною таємницею, розголошення яких може нанести шкоду підприємству.

По - четверте, розвиток теорії і практики обліку дає можливість відокремити управлінський облік від фінансового.

Отже, передумови виникнення управлінського обліку були в певній мірі закладені в систематичному обліку, який формувався в Україні до цього часу. Разом з тим формування ринкової інфраструктури робить необхідним відокремлення управлінського обліку в окрему галузь системи бухгалтерського обліку.

Управлінський облік мас зв'язки з рядом інших наук - фінансовим обліком, менеджментом, математикою, аналізом господарської діяльності, фінансами та іншими.

Виходячи з ролі і значення управлінського обліку в системі бухгалтерського обліку в цілому можна виділити такі найбільш суттєві його ознаки:

  • підпорядкування методології обліку запитам управлінської системи;

  • забезпечення внутрішніх потреб підприємства в інформації;

  • обмеження об'єктів обліку витратами на виробництво і калькулюванням собівартості продукції;

  • конфіденційність.

Управлінський облік організовується в такому порядку, щоб повністю задовольнити потреби управління в інформації щодо формування собівартості і визначення рентабельності окремих видів продукції. Щоб організувати такий облік треба визначити в якому розрізі і кому потрібна інфюрмація. Починати треба з вивчення запитів окремих працівників апарату управління. Для цього опитуються працівники кожної служби яку інформацію їм необхідно мати, щоб прийняти обірунтовані управлінські рішення. ІІісля аналізу зібраної інформації робиться зведений опис необхідної інформації і головний бухгалтер розробляє методику формування, збору, обробки і подачі інформації користувачам.

Управлінський облік обмежується, в основному, деталізацією аналітичного обліку витрат на виробництво, створенням системи формування собівартості на основі норм витрачання ресурсів підприємства. Хоча він базується на даних фінансового обліку, проте групування витрат і різні розрахунки, зв'язані з визначенням собівартості становлять його суть. За своєю методологією управлінський облік наближається до інженерних розрахунків щодо визначення собівартості. В центрі уваги знаходяться розрахунки собівартості в різних ракурсах за елементами витрат, за статтями витрат, за видами продукції в цілому і окремими деталями, вузлами, за нормами витрат і відхилення від норм тощо.

Інформація про собівартість продукції є конфіденційною і вона призначена для службового користування без права розголошення. Завданням управлінського обліку є контроль за формуванням собівартості продукції в розрізі центрів витрат і сфер відповідальності і визначення рентабельності та пошук резервів зниження витрат і зростання прибутку.

Управлінський облік здійснюється окремою службою, працівники якої повинні бути обізнані з технологією виробництва, обліком, аналізом, володіти математичними методами в економіці, добре знати склад витрат, що включаються в собівартість і методику калькулювання собівартості продукції.

З метою полегшення процесу спостереження за формуванням собівартості продукції використовується нормативний метод обліку і калькулювання, при якому витрати поділяються в межах встановлених норм, по відхиленнях від норм і змінах норм.

Широке застосування в управлінському обліку знаходять математичні методи дослідження собівартості і рентабельності продукції. Отримані математичні залежності між окремими елементами собівартості і обсягом продукції використовуються для прийняття рішень.

Метод аналізу витрат передбачає використання отриманої інформації про формування собівартості і визначення факторів, які впливають на відхилення від прогнозних даних. Аналітичний метод ефективний в тих випадках, коли проводиться за короткі проміжки часу (щоденно, тиждень, декада ). Дані оперативного аналізу служать для прийняття управлінських рішень, направлених на регулювання ходу виробничого процесу.

Управлінський облік тісно пов'язаний з калькуляцією, тобто економічними та інженерно-економічними розрахунками собівартості окремих видів продукції, окремих деталей, вузлів тощо. Калькуляція необхідна для обгрунтування цін на продукцію, визначення прибутку, рівня рентабельності, порівняння собівартості продукції, яка виробляється на різних підприємствах1.

1.2. Міжнародна практика виділення управлінського обліку із загальної системи бухгалтерського обліку

Управлінський облік, як самостійна частина бухгалтерського обліку, виник закономірно на певному етапі розвитку народного господарства. Підприємницька діяльність протягом XX століття характеризувалась поступовим ускладненням, шо посилювало нестабільність середовища, в якому розвивалось підприємство, а це обумовило еволюцію управлінських систем.

Назва "управлінський облік" набула поширення в англомовній літературі, міжнародних стандартах з обліку і аудиту, у практиці багатьох зарубіжних держав з розвиненою економікою. Однак ні в США, ні у Великій Британії, ні у Франції немає єдиного трактування понять "управлінський облік", "виробничий облік", а у Німеччині взагалі немає поняття "управлінський облік", а застосовується поняття "контроллінг". У перекладній літературі більшість фахівців вважають управлінський облік самостійним видом обліку, без якого не може обійтися сучасне підприємство.

У деяких дослідженнях вносяться пропозиції про побудову цілої системи рахунків управлінського обліку, які вводяться, щоб забезпечити порівняність зроблених витрат з отриманими доходами (виручкою від продажу продукції, товарів, робіт, послуг). Цей комплекс робіт пропонується вести на базі національної системи рахунків бухгалтерського обліку. За рубежом накопичений досвід застосування тих і інших "рахунків — екранів", який показав, що їх впровадження призведе до значного ускладнення і подорожчання обліку на шкоду його достовірності. З цієї причини їх застосування вважаємо недоцільним2.

Багато спірних і суперечливих суджень серед облікових працівників і бухгалтерів-практиків викликала поява в останні роки в пресі повідомлення про так званий управлінський облік. Професор В. Палій з цього приводу пише: "В останні кілька років знову як і у п'ятидесяті і в семидесяті роки загострилася полеміка навколо управлінського обліку. Одні трактують його як складну систему внутрішнього управління економікою підприємства; треті — як щось штучне і надумане, що невиправдовано підміняє раніше усталене поняття виробничого обліку витрат і калькулювання собівартості"1 .

У практиці діяльності суб'єктів Російської Федерації та інших країн - членів СНД, поки що не існує розділення бухгалтерського обліку на фінансовий й управлінський. Увесь облік майна, витрат виробництва, випуску і реалізації продукції, розрахункових і кредитних операцій, фінансових результатів, фондів і резервів традиційно охоплені єдиним бухгалтерським обліком. Використовуються такі методологічні нормативні документи, як положення про бухгалтерський облік і звітність, плани рахунків бухгалтерського обліку й інструкції з їхнього застосування й ін.

У країнах із розвиненою ринковою економікою вже декілька десятиліть існує розподіл бухгалтерського обліку на фінансовий і виробничий. У останні роки намітився подальший розподіл обліку на управлінський і виробничий облік. І ідеологів західного обліку можна зрозуміти: облік усе більше і більше стає мовою бізнесу, до результатів роботи компаній і фірм усе більше виявляють інтерес не тільки адміністрація і трудові колективи фірм, але і власники акцій, і інші зовнішні споживачі облікової інформації. Якщо перші виявляють цікавість до прибутків і чинників, що їх збільшують (а це в основному відмінно налагоджене виробництво, що сприяє зниженню собівартості і, отже, збільшенню прибутків), то другі більше цікавляться кінцевими результатами діяльності фірми і розмірами дивідендів на вкладені інвестиції.

Loading...

 
 

Цікаве