WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Управлінський облік - Дипломна робота

Управлінський облік - Дипломна робота

До цього часу у нас розвивався лише фінансовий облік, а з управлінського обліку використовувались деякі фрагменти облік витрат на виробницгво і калькулювання собівартості готової продукції, техніко-економічне планування, аналіз господарської діяльності1.

Формування управлінського обліку і застосування його методології в практичній діяльності підприємств дозволить приймати обгрунтовані економічно виправдані рішення по зниженню витрат на виробництво, збільшенню прибутків.

Особливістю управлінського обліку є те, що на місце чисто процедурних обліково-економічних завдань висувається нове завдання забезпечення потреб користувачів у такій інформації, яка носить адресний характер. Користувачам необхідна вибіркова інформація про ті чи інші сторони діяльності підприємства. Для кредиторів важливо знати платоспроможність, акціонерів - прибутковість, банків ліквідність підприємства. Тому зрозуміло, що для різних груп користувачів треба забезпечити різну інформацію.

Особливістю управлінського обліку є орієнтація на детальний облік витрат на виробницгво і калькулювання собівартості продукції з метою-пошуків резервів для зниження витрат на одиницю продукції. Інформація управлінської о обліку призначена для користування службами апарату управління.

В умовах ринкової економіки управлінський облік стає необхідним у зв'язку з розширенням об'єктів обліку.

Традиційний бухгалтерський облік розвивався в такому напрямку, щоб забезпечити основні завдання обліку витрат:

  • контроль господарської діяльності;

  • калькулювання собівартості продукції і визначення цін;

  • прийняття управлінських рішень в галузі планування, формування виробничих програм;

  • виявлення результатів господарської діяльності;

  • оцінка виробничих запасів;

  • визначення рівня рентабельності.

Однак традиційний бухгалтерський облік не зовсім відповідає управлінським вимогам. Зокрема не враховується еластичність, яка характеризує залежність зміни витрат від зміни обсягів і структури виробництва. Вміння використати в своїй роботі знання еластичності є однією з умов успішної орієнтації в справах підприємства бухгалтерів економічно розвинутих країн. Управлінський облік повинен забезпечити для адміністрації таку інформацію, яка дозволяє:

  • приймати управлінські рішення з урахуванням їх економічних наслідків, контролювати витрати у співставленні з нормами;

  • формувати економічну стратегію;

  • оцінювати формування собівартості і прибутку протягом місяця;

  • оцінювати витрати в розрізі структурних підрозділів підприємства;

  • приймати рішення відносно окупності програм, калькуляції собівартості продукції, окупності і ефективності ремонтів, використання ресурсів.

Управлінський облік не регламентується і його організація та методологія залежить від потреб системи управління, тому для проектування підсистеми управлінського обліку необхідно вивчити запити управлінських служб. Як правило, управлінський облік доцільно організувати на великих та найбільш крупних середніх підприємствах, які мають складну структуру, значну номенклатуру виробів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, складний технологічний процес тощо.

Таким чином, управлінський облік - це система збору, опрацювання і надання даних про виробничі витрати, собівартість продукції та рентабельність підприємства. Його дані використовуються для внутрішніх потреб підприємства з метою оцінки господарської діяльності і прийняття конкретних управлінських рішень. Відомості управлінського обліку є комерційною таємницею1.

З розширенням кола суб'єктів, що приймають інвестиційні та інші господарські рішення на основі даних фінансової звітності, роль фінансової інформації зростає. Відповідно змінюються її форма, обсяг та призначення.

Крім зазначеного, фінансові звіти (вимога законодавства) необхідні також для оцінки діяльності підприємств, прийняття фінансових рішень.

За характером фінансового інтересу користувачів фінансової інформації можна поділити на дві групи:

зовнішні, що перебувають за межами організації і потребують інформації для прийняття рішень стосовно налагодження зв'язків з цією організацією;

внутрішні, що здійснюють управління організацією.

Зовнішні (сторонні) користувачі інформації можуть мати прямий і непрямий фінансовий інтерес. Відповідальність за підготовку й надання фінансової інформації стороннім користувачам покладається на керівництво підприємства.

До зовнішніх користувачів, що мають прямий фінансовий інтерес, відносять реальних і потенційних інвесторів, банки, постачальників, клієнтів, найманих працівників та ін. За даними фінансових звітів вони оцінюють фінансові перспективи підприємства та його платоспроможність.

До зовнішніх користувачів, що мають непрямий фінансовий інтерес, належать органи, уповноважені управлінці державним майном, податкові й адміністративні органи та інші (громадські організації, фондові і товарні біржі, наукові установи, консультанти). Іншим стороннім користувачам інформація потрібна зазвичай для оцінки фінансового стану підприємства. Таку інформацію вони можуть одержати безпосередньо на підприємстві або в органах державної статистики.

Внутрішні користувачі інформації - це управлінський персонал усіх рівнів, що використовує облікову інформацію для планування, контролю й оцінки господарської діяльності, зокрема власники, засновники, учасники, адміністрація в особі наглядової ради, ради директорів, менеджерів, керівників та спеціалістів підрозділів.

За змістом і формою надання ця інформація істотно відрізняється від тієї, яка цікавить користувачів, безпосередньо не зайнятих в управлінні підприємством. Відмінна вона і за формами обліку та звітності.

Управлінська інформація, на відміну від фінансової, не має стандартної форми надання, орієнтована скоріше на контроль за поточною оперативною діяльністю і планування перспективи, ніж на опис минулих подій.

Для потреб управлінців (внутрішніх користувачів) бухгалтерська служба складає внутрішні звіти, наприклад: фінансове порівняння можливих альтернатив господарських операцій, прогнозування потреб у коштах на відповідний період. Керівництво має також доступ до додаткової управлінської і нефінансової інформації для потреб планування, прийняття рішень, контролю. Управлінці можуть самостійно визначити форму й зміст такої додаткової інформації відповідно до конкретних завдань.

Зовнішня фінансова звітність загального призначення є найважливішим засобом надання зовнішнім користувачам інформації стосовно діяльності підприємства.

Таким чином, залежно від цільового сегменту, на який орієнтована інформація, фінансова звітність може сприяти вирішенню таких завдань користувачів:

допомагати дійсним і потенційним інвесторам, іншим користувачам у прийнятті правильних рішень щодо інвестування підприємства і надання йому кредитів;

реально оцінити строки, можливості та обсяги надходження належних їм відсотків, дивідендів, інших прибутків від діяльності підприємства або засобів для сплати основного боргу й зворотного викупу емітентами своїх цінних паперів;

адекватно відображати економічний стан підприємства з урахуванням зовнішніх обставин, спроможних позначитися на наявності ресурсів підприємства чи можливих претензій на ці ресурси з боку третіх осіб, перед якими підприємство має боргові зобов'язання.

Аби висновки, зроблені користувачами інформації на основі аналізу фінансової звітності, були надійними, дані мають бути достовірними і вичерпними1. Інформація бухгалтерського обліку повинна бути стандартною, однаково зрозумілою всім учасникам ринкового процесу.

Для розвитку, управлінського обліку в Україні необхідні деякі передумови.

По - перше, формування ринкової інфраструктури, приватизація підприємств, ринковий механізм ціноутворення закономірно викликають необхідність розробки системи формування собівартості продукції. Рахувати витрати на виробництво потрібно не в кінці місяця, коли вже неможливо вплинути на них, а на початку місяця на основі норм. Протягом місяця фіксуються відхилення від норм з виявленням причин і винуватців в розрізі окремих структурних підрозділів, з метою їх аналізу і прийняття оперативних рішень щодо формування собівартості продукції.

По - друге, конкуренція між товаровиробниками, яка здійснюється в ціновій формі або в нецінових формах, вимагає постійної уваги до пошуку резервів зниження собівартості. При всіх інших рівних умовах в конкурентній боротьбі виграє той, в кого нижче собівартість. З іншого боку, виникає необхідність організувати облік реалізації продукції по географічних районах, сегментах ринку, групах покупців, стежити за положенням на ринку конкурентів тощо. Це означає, що виробництво та збут продукції організується на основі маркетингових досліджень. Бухгалтерський облік включає ряд нових об'єктів спостереження і тому розширюються його межі. Поява управлінського обліку в значній мірі обумовлена ускладненням зовнішнього середовища і необхідністю врахування його змін.

Loading...

 
 

Цікаве