WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні аспекти управлінського аспекту бухгалтерського обліку - Дипломна робота

Теоретичні аспекти управлінського аспекту бухгалтерського обліку - Дипломна робота

• висновки та пропозиції щодо усунення виявлених недоліків у роботі того чи іншого підрозділу, дільниці.

У висновку відображують загальну оцінку роботи, вказують організаційні заходи, яких слід вжити для усунення недоліків у роботі. Тут можуть бути також різні розрахунки з економічної ефективності заходів, запропонованих до впровадження. У всіх випадках обов'язковим елементом цього етапу є контроль за виконанням накреслених заходів.

Основними напрямами використання контрольної інформації на підприємстві є прийняття управлінських рішень для регулювання виробничих процесів та інших рішень господарських справ.

Складним елементом контрольного процесу є організація руху інформації, що потребує знань технології різних управлінських робіт. Основне завдання організації контрольної інформації полягає в тому, щоб створити оптимальні канали руху її, а потім на основі взаємопов'язаної схеми побудувати один технологічний процес контролю.

Створення раціонального руху потоку інформації в контрольному процесі на підприємстві грунтується на заздалегідь визначених принципах, основними з яких є такі:

• виявлення інформаційних потреб і прийомів для найповнішого задоволення цих потреб;

• об'єктивність відображення господарських фактів — явищ і процесів;

• єдність інформації, здобутої з різних джерел;

• уникнення дублювання інформації;

• швидкість одержання інформації;

• обробка інформації з допомогою ПК;

• можливість обмеження інформації, кодування;

• розробка програм з використання інформації. Додержання цих принципів сприяє побудові та організації контрольного процесу.

Тепер найпоширенішим є графічний метод організації контрольного процесу та руху в ньому носіїв інформації. Форму графіка не визначають наперед. Вона залежить від конкретних умов. У цих графіках фіксують найважливіші характеристики руху носія інформації. При цьому обов'язково визначають виконавців, строки, прийоми.

У контрольному процесі на відміну від облікового не формуються документи і документопотоки у прямому розумінні. Немає й жорсткої регламентації, як в обліковому процесі.

Заключним етапом контрольного процесу є оцінка результатів контролю, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.

3.2. Шляхи вдосконалення системи обліку

Сьогодні все найбільше з'являється публікацій, присвячених становленню та розвитку управлінського обліку в Україні. Проблеми управлінського обліку широко обговорюються на на наукових конференціях різних рівнів1. Виходячи з того, що думки різних вчених не тільки щодо сутності управлінського обліку, а й необхідності його існування часто дуже суперечливі та протилежні, вважаємо за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях.

Проблема управлінського обліку постала перед Україною в зв'язку з переходом й зміни характеру управління. Ефективність механізму управління насамперед пов'язана з якісними змінами в інформаційній системі, зокрема в системі обліку. Саме цим пояснюється прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в п. 5 ст. 8 якого зазначається: "підприємство самостійно ... розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій".

Створення принципово нового механізму управління підприємством, а отже, і зміни в системі обліку викликані такими зовнішніми та внутрішніми причинами:

1. Конкуренція на зовнішньому і внутрішньому ринках, постійними змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищах. Все це потребує формування такої системи інформації, яка б могла задовольнити потреби всіх рівнів управління підприємством в обгрунтованій і конкретній інформації не тільки оперативно реагуючи на зміни, що відбуваються на самому підприємстві, а й передбачаючи та уникаючи небажаних ситуацій, пов'язаних із змінами в зовнішньому середовищі.

2. Відсутність необхідної інформації примушує керівника підприємства при розробці рішень опиратися на інтуіцію, тим самим підвищувати ризик прийняття неправильного рішення.

3. Керівнику підприємства уже недостатньо знати, скільки коштує та чи інша продукція (виріб, робота, послуга), його цікавить, чому вона стільки коштує, а також те, як зробити, щоб її виробництво було вигідним. Досягти цього можна, по-перше, за умови забезпечення управління "поведінкою" витрат з метою оптимізації їх величини, а по-друге, постійно збільшуючи доходи. Це потребує від системи обліку формуванням інформації з метою рішення зовсім нових завдань, не властивих для традиційного бухгалтерського обліку: складання попередніх кошторисів, дослідження "поведінки" витрат, розробки альтернативних варіантів управлінських рішень і вибір на їх основі оптимальних.

Постає закономірне запитання: чи може виконати ці завдання вітчизняна система бухгалтерського обліку і якщо ні, що для цього потрібно?

Управлінський облік — це система інтегрованої інформації, що містить підсистеми прогнозування та планування собівартості, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, аналізу формування собівартості і підготовки управлінських рішень, пов'язаних з поточною діяльністю та майбутнім розвитком підприємства.

Крім того, слід зазначити, що ні один із видів інформації в ізольованій (традиційній) формі не може слугувати ефективною основою для прийняття управлінських рішень. Тому управлінський облік грунтується на використанні всієї сукупності інформації, що існує на підприємстві: крім внутрішньої залучається також зовнішня інформація; до внутрішньої інформації, що використовується в управлінському обліку, належить не тільки бухгалтерська, а й небухгалтерська інформація; дані оперативного обліку, нормативно-довідникова інформація; аналітична, планова інформація, результати маркетингових досліджень та ін. При цьому основним принципом з метою інтерпретації необхідної інформації із усієї існуючої сукупності має стати принцип доцільності задовольняти потреби. Тільки за таких умов можливо реалізовувати мету системи управлінського обліку, методологія якого повинна бути спрямована на отримання всіх можливих (за конкретних умов та обставин) альтернативних варіантів рішення проблем, що виникають у діяльності підприємства та пов'язані з управлінням витратами і результатом. У зв'язку з цим кардинально змінюються завдання в сфеір управлінського обліку у порівнянні з фінансовим, сутність яких полягає в тому, що в сучасних умовах значно важливіше управляти процесом формування витрат і доходів, ніж констатувати їх фактичну величину.

Останнім часом менеджери підприємства все більше виявляють зацікавленість до управлінського обліку. Однак існує ціла низка труднощів, пов'язаних із розумінням сутності, можливостей управлінського обліку, прийомів та методів, його організації тощо. Тому із метою надання їм методичної допомоги, очевидно, слід спрямувати зусилля на розробку типового положення з впровадження системи управлінського обліку, яке б мало рекомендаційний характер, однак містило загальні принципи, концепції та підходи. Пропозиції щодо вдосконалення існуючих типових положень і приведення їх у відповідність з процесами, що сьогодні відбуваються, цілком справедливі та своєчасні.

Для вдосконалення системи управлінського обліку на підприємстві слід покращувати не лише матеріально-технічний стан підприємства, але і підвищувати кваліфікаційних рівень кадрів.

Висновки

На основі вивчених джерел у відповідності до поставленої мети дипломного дослідження можна зробити наступні висновки-узагальнення.

Тривалий час бухгалтерський облік сприймався серед наукових працівників і практиків як метод контролю засобів підприємства і бухгалтерія знаходилась в ізоляції від інших служб управління. Таке положення приводило до того, що управлінський апарат в своїй практичній діяльності користувався даними оперативно - технічного обліку про хід виробничого процесу і його результати. Бухгалтерський облік в силу його інерційності орієнтувався на узагальнення даних для забезпечення звітності зовнішнім споживачам вищестоячій організації, установам банку, фінансовим та статистичним органам. За таких умов не було необхідності в підвищенні рівня оперативності та аналітичності бухгалтерського обліку.

Неповний аналіз можливостей використання системи бухгалтерського обліку з метою підготовки інформації для прийняття управлінських рішень свідчить про нереальність цього задуму. Існуюча вітчизняна система бухгалтерського обліку ефективна для відображення фактичної діяльності підприємства та складання на її основі відповідних форм звітності, однак вона не може бути використана для повного задоволення потреб системи управління. Для цього слід додати, що система управлінського обліку діє дещо іншому часовому періоді. Так, розробка альтернативних варіантів рішень здійснюється значно раніше, ніж фіксуються дані бухгалтерського обліку в первинних документах. З альтернативних вибирається оптимальний, який є основою для прийняття управлінського рішення, результати якого відображуються в бухгалтерських документах, адже для того, щоб ефективно управляти, облік має бути спрямований у майбутнє, оскільки "передбачати" означає "попереджувати".

За оцінкою західних бухгалтерів і аудиторів фірм, їх клієнти 90% часу та ресурсів обліку витрачають на впровадження й ведення управлінського обліку і тільки 10% — на фінансову бухгалтерію, або рахівництво. Проте на більшості українських підприємств це співвідношення має протилежний вигляд. Тому результати зарубіжних підприємств та аналогічних їм вітчизняних суттєво відрізняються.

Loading...

 
 

Цікаве