WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні аспекти управлінського аспекту бухгалтерського обліку - Дипломна робота

Теоретичні аспекти управлінського аспекту бухгалтерського обліку - Дипломна робота

За об'єктами спостереження інформація поділяється на економічну, технічну, технологічну, соціально-економічну, науково-технічну.

За типом управлінських процесів інформація поділяється на планову, організаційну, адміністративну та контрольну.

За ступенем узагальненя інформація поділяється на первинну, яка характерна для найнижчою рівня управління, вона відрізняється великим сіупенем деталізації (до окремих фактів), великим обсягом і внаслідок цього цінність її для управління досить значна, та зведену або вторинну, яка базується на первинній інформації і її значення зростає в міру підвищення рівня управління

Облікова інформація на підприємстві ціленаправлена для прийняття конкретного виду рішень. Для потреб управління дані обліку і звітності диференціюють в залежності від рівня управління і виду рішень.

Управлінська система на аналізованому підприємстві до цього часу в недостатній мірі використовує інформацію для прийняття рішень через те, що й працівники (керівники, спеціалісти, службовці) не володіють в необхідному обсязі знаннями інформатики, не знають ролі і можливостей бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності. На підприємстві цю проблему вирішують залучаючи кваліфіковані кадри – найманням на роботу бухгалтерів зі знаннями комп'ютера.

Бухгалтерський облік являє собою основну частину інформаційної системи підприємства, забезпечуючи до 70 % всього обсягу даних про господарську діяльність підприємства.

В умовах, коли підприємства мають юридичну і оперативно-господарську незалежність і виступають на ринку самостійними товаровиробниками між якими ведеться конкурентна боротьба, бухгалтерський облік на підприємстві орієнтується на забезпечення інформацією всіх відділів і служб управління не тільки про внутрішнє, але й про зовнішнє середовище.

Таким чином, на підприємстві з одного боку, спостерігається великий дефіцит інформації і її запізнення, а з іншою боку, половина інформації ніким не використовується. Таке положення в бухгалтерському обліку можна характеризувати як кризове. Звідси висновок щодо актуальності і необхідності досліджень потреб в інформації управлінської системи і переорієнтація системи бухгалтерського обліку на задоволення потреб управління.

Необхідно виходити з тою, що система управління є ведучою, а система обліку забезпечуючою ланкою.

На підприємстві управлінський облік повинен упоряджувати вхідні і вихідні потоки інформації у відповідності з потребами системи управління, внутрішня структура системи бухгалтерського обліку повинна змінитись в такому напрямку, щоб своєчасно і в повному обсязі дати вихідну інформацію для управління.

2.2. Класифікація витрат для здійсненя обліку контролю, аналізу, регулювання планування та управління

У відповідності до основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України, затверджених постановою КМУ передбачено групування витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) за двома ознаками:

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

Витрати, які включаються до собівартості продукції, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

1. Матеріальні витрати (за виключенням з собівартості зворотних відходів);

2. Витрати на оплату праці;

3. Відрахування на соціальні заходи;

4. Амортизація основних фондів;

5. Інші витрати.

Що доцільно показати у вигляді таблиці,

Вартість матеріальних ресурсів, які включаються до собівартості продукції, визначається виходячи з цін їх придбання без урахування податку на добавлену вартість за винятком випадків, коли це передбачено законодавчими актами (включаючи оплату процентів за кредит, який надається постачальником матеріальних ресурсів), націнок або надбавок, комісійних винагород, сплачених постачальницьким і зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги, мита і митного збору, витрат на транспортування, зберігання і а доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати, пов'язані з транспортною доставкою (в тому числі вантажно - розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів і персоналу підприємства, включаються, до відповідних елементів (витрати на оплату праці, амортизація, матеріальні витрати тощо).

Класифікація витрат на підприємстві на виробництво за елементами використовується з метою:

  • визначення розміру оподатковуваного прибутку;

  • визначення суми національного доходу держави;

  • планування витрат (складання кошторисів);

  • розрахунку різних економічних показників (матеріаломісткості, трудомісткості, структури витрат на виробництво тощо).

Ця класифікація дає відповідь на питання що витрачено на виробництво, але не дає відповідь на питання на яку конкретно мету зроблені витрати. Тому ця класифікація хоча і має певне значення в економічній роботі, проте вона повинна доповнюватись класифікацією витрат на виробництво за статтями калькуляції.

Підприємство поділяється на структурні підрозділи — цехи основного і допоміжного виробництва, дільниці, бригади. В залежності від характеру виготовленої продукції виділяють три типи виробництва: індивідуальне (на основі індивідуальних замовлень або ремонтних робіт), серійне (виготовлення окремих партій або серій виробів), та масове (виготовлення продукції в масовій кількості).

Вказані особливості обумовлюють об'єктивну необхідність виявлення витрат на виробництво в декількох розрізах: за місцем їх виникнення (цехи, переділи), за носіями витрат (замовлення, види продукції, напівфабрикати) і т.ін.

Прямі витрати на виробництво (матеріальні ресурси, заробітна плата) плануються і контролюються центрами витрат і відповідальними особами (лінійний персонал), а непрямі витрати (витрати по утриманню і експлуатації машин і устаткування, витрати на управління) штабним персоналом (начальниками відділів і служб).

Основними завданнями управлінського обліку на підприємстві є:

  • нормування втрат на виробництво продукції;

  • облік витрат на виробництво паралельно по багатьох напрямах (цехах, дільницях, бригадах, виробах, елементах, статтях калькуляції);

  • визначення об'єктів калькулювання, калькуляційних одиниць;

  • вибір методів обліку витрат на вирооництво і калькулювання собівартості продукції;

  • складання планових і звітних калькуляцій;

  • аналіз відхилень від норм витрат;

  • групування відхилень за причинами і винуватцями;

  • забезпечення інформації для управління про відхилення від норм;

  • визначення собівартості продукції, норми прибутку, рентабельності;

  • аналіз собівартості продукції і виявлення резервів її зниження;

  • автоматизація обліку, калькулювання і аналізу собівартості продукції.

Контроль за формуванням собівартості продукції на підприємстві передбачає таку систему інформації, яка при невеликих витратах повністю забезпечує апарат управління в необхідних даних для прийняття управлінських рішень.

У зв'язку з цим виникає необхідність планування стану об'єктів управління, на основі детально розроблених норм і нормативів витрат на виробництво по всій номенклатурі виробів. Норми і нормативи витрат на виробництво служать для визначенння обсягу необхідних ресурсів для запланованого обсягу випуску продукції (матеріалів, енергії, палива, заробітної плати, витрат на обслуговування і управління виробництва тощо).

Норми і нормативи чисельності працююючих, їх професійний склад служать для визначення розцінок, тарифних ставок і окладів та фонду оплати праці. Відхилення від планового фонду оплати праці також фіксується у первинних документах і указанням причин і винуватців. Така інформація узагальнюється і періодично подається працівникам управління для прийняття рішень.

Непрямі витрати також плануються в розрізі кожної статті витрат. При цьому, розробляються кошториси витрат на місяць чи квартал. Відхилення виявляються в кінці звітного періоду, що послаблює поточний контроль за ними протягом місяця. З метою посилення контролю доцільно кошториси витрат розробляти по окремих структурних підрозділах підприємства і визначати відповідальних осіб за дотримання кошторису.

Система планування на підприємстві адекватна системі обліку витрат на виробництво. Це забезпечити за умови розробки робочого проекту організації планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на конкретному підприємстві.

Таким чином ми бачимо, що значно зменшилися витрати на збут та інші операційні витрати. Але поряд із цим збільшилися адміністративні та фінансові витрати.

Зменшення витрат на збут пов'язано з тією обставиною, що підприємство закупило вантажну автомашину і здійснює доставку продукції власним транспортом. Також, на зменшення цих витрат, впливають заключені угоди із підприємствами, за якими вони зобов'язуваться самостійно (власним транспортом) вивозити куплену продукцію.

Збільшення фінансових витрат, в основному, пов'язано з подорожчанням сировини.

Майже в три рази збільшилися матеріальні витрати та витрати на амортизацію основних фондів і нематеріальних активів.

Зменшилися витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні потреби, інші витрати.

Loading...

 
 

Цікаве