WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку, аналізу та аудиту власного капіталу підприємства (товариства) - Дипломна робота

Організація обліку, аналізу та аудиту власного капіталу підприємства (товариства) - Дипломна робота

Операції з обліку капіталу (рахунки 40, 41, 42, 43), нерозподілених прибутків (непокритих збитків) (рахунок 44), забезпечень (рахунок 47), а також цільового фінансування і цільових надходжень (рахунок 48) на ТОВ "Лаки-Фарби" відображаються в журналі-ордері № 12. Для кожного із зазначених рахунків у журналі-ордері виділяється свій розділ. Записи до журналу-ордера здійснюються на підставі підсумків відомостей аналітичного обліку або (при невеликій кількості операцій) безпосередньо на підставі первинних документів).

Розділ 3. Аналіз власного капіталу

3.1. Аналіз доходності власного капіталу підприємства

Для оцінки ефективності використання капіталу розраховуються такі основні показники доходності:

  • загальна рентабельність інвестованого капіталу;

  • ставка доходності позичкового капіталу, інвестованими кредиторами;

  • ставка доходності власного капіталу.

    Загальна рентабельність інвестиційного капіталу визначається відношенням загальної суми прибутку, тобто суми доходів власника і кредитора до маси інвестованого ними капіталу: до сплати податків і після.

    Ставка доходності позичкового капіталу визначається відношенням суми виплачених відсотків за кредити інвесторам до середньої суми боргових зобов'язань підприємства.

    Ставка доходності власного капіталу – це відношення маси чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу. Цей показник використовується для оцінки рівня самофінансування.

    Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків створюється за рахунок ефекту фінансового важеля, який показує на скільки відсотків збільшилась рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позичкових коштів в оборот підприємства.

    Бізнес у будь-якій сфері діяльності починається з визначеної суми готівки, за рахунок якої набувається необхідна кількість ресурсів, організується процес виробництва і збут продукції. Капітал у процесі свого руху проходить послідовно три стадії кругообігу: заготівельну, виробничу і збутову.

    На першій стадії ТОВ "Лаки-Фарби" одержує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій - частину засобів, яка у формі запасів надходить у виробництво, а частина використовується на оплату праці pобітників, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню й інші витрати. Закінчується ця стадія випуском готової продукції. На третій стадії готова продукція реалізуйся і на рахунок підприємства надходять кошти, причому, як правило, більше початкової суми на розмір отриманого прибутку від бізнесу. Отже, чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше ТОВ "Лаки-Фарби" одержить і реалізує продукції при одній і тій же сумі капіталу за визначений відрізок часу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства.

    Досягнутий у результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, тому що звичайно до вихідної грошової форми він повертається зі збільшенням. Якщо виробництво і реалізація продукції є збитковими, то прискорення оборотності коштів веде до погіршення фінансових результатів. Із сказаного випливає, що потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, але і до його максимальної віддачі, що виражається в збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу. Підвищення прибутковості капіталу досягається раціональним і ощадливим використанням усіх ресурсів. У результаті капітал повернеться до свого вихідного стану в більшій сумі, тобто з прибутком.

    Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його прибутковістю (рентабельністю) - відношенням суми прибутку до середньорічної суми основного й оборотного капіталу.

    Для характеристики інтенсивності використання капіталу на ТОВ "Лаки-Фарби" розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

    Оберненим показником коефіцієнту оборотності капіталу є капіталоємність (відношення середньорічної суми капіталу до суми виручки).

    Взаємозв'язок між показниками рентабельності сукупного капіталу і його оборотності виражається у такий спосіб:

    Прибуток Прибуток Виручка від реалізації

    -------------------------------------- = ------------------------------ х --------------------------------------

    Середньорічна сума капіталу Виручка від реалізації Середньорічна сума капіталу

    Іншими словами, рентабельність активів (ROA) дорівнює:

    ROA = Коб х Rpn.

    Ці показники в зарубіжних країнах застосовуються у якості основних при оцінці фінансового стану і ділової активності підприємства. Рентабельність капіталу, що характеризує співвідношення прибутку і капіталу, використаного для одержання цього прибутку, є одним із найбільш цінних і найбільш широко використовуваних показників ефективності діяльності суб'єкта господарювання. Цей показник дозволяє аналітику порівняти його значення з тим, що було б при альтернативному використанні капіталу. Він використовується для оцінки якості й ефективності керування підприємством; оцінки спроможності підприємства одержувати достатній прибуток на інвестиції; прогнозування розміру прибутку.

    Основна концепція розрахунку peнтaбeльності досить проста, проте існують різноманітні точки зору щодо інвестиційної бази даного показника.

    Прибуток на загальну суму активів, на думку Л. А. Бернстайна, найкращий показник, що відбиває ефективність діяльності підприємства. Він характеризує прибутковість всіх активів, довірених керівництву, незалежно від джерела їх формування.

    У ряді випадків при розрахунку ROA із загальної суми активів виключають невиробничі активи (надлишкові основні засоби і запаси, нематеріальні активи, витрати майбутніх періодів і ін.). Цей виняток роблять для того, щоб не покладати на керівництво відповідальність за одержання прибутку на активи, що явно цьому не сприяють. Даний підхід, як вважає Л. А. Бернстайн, корисний при використанні ROA у якості інструмента внутрішнього керування і контролю і не годиться для оцінки ефективності підприємства в цілому. Акціонери і кредитори довіряють свої кошти керівництву підприємства не для того, щоб воно вкладало їх в активи, що не приносять прибутку. Якщо ж є причина, щоб укласти капітал у такі активи, то немає приводу виключати їх з інвестиційної бази при розрахунку ROA.

    Існують різні думки і про те, чи слід амортизоване майно (основні кошти, нематеріальні активи, малоцінні предмети) включати в інвестиційну базу при розрахунку ROA по початковій або залишковій вартості? Безсумнівно, якщо оцінюється ефективність тільки основного капіталу, то середньорічна сума що амортизується майна повинна визначатися по початковій вартості. Якщо ж оцінюється ефективність усього сукупного капіталу, то вартість що амортизуються активів у розрахунок треба приймати по залишковій вартості, тому що сума нарахованої амортизації знаходить висвітлення по інших статтях балансу (залишки вільної готівки, незавершеного виробництва, готової продукції, розрахунки з дебіторами по неоплаченій продукції).

    У якості інвестиційної бази при розрахунку рентабельності капіталу використовують також "Власний капітал" + "Довгострокові позикові кошти". Вона відрізняється від бази "Загальна сума активів" тим, що з неї виключаються оборотні активи, сформовані за рахунок короткострокових позикових коштів. Цей показник характеризує ефективність не всього капіталу, а тільки власного (акціонерного) і довгострокового позикового капіталу. Називають його звичайно рентабельністю інвестованого капіталу (ROI).

    При розрахунку рентабельності капіталу в якості інвестиційної бази може бути використана середньорічна вартість власного (акціонерного) капіталу. Але в даному випадку в розрахунок беруть прибуток за відрахуванням податків і відсотків по обслуговуванню боргу, а також дивідендів по привілейованих акціях. Називається цей показник "Рентабельність власного капіталу" (ROE). Порівняння розміру даного показника з розміром рентабельності всього капіталу (ROA) показує вплив позикового капіталу на прибуток власника.

    Друге питання, що виникає при визначенні рентабельності капіталу ТОВ "Лаки-Фарби", - який прибуток брати до уваги - балансовий (валовий), прибуток від реалізації продукції або чистий прибуток. У даному випадку також треба враховувати інвестиційну базу капіталу.

    Якщо визначаємо рентабельність всіх активів, то в розрахунок приймається весь балансовий прибуток, що містить у собі прибуток від реалізації продукції, майна і позареалізаційні результати (прибутки від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, від участі в спільних підприємствах і інших фінансових операціях).

  • Loading...

     
     

    Цікаве