WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку, аналізу та аудиту власного капіталу підприємства (товариства) - Дипломна робота

Організація обліку, аналізу та аудиту власного капіталу підприємства (товариства) - Дипломна робота

Якщо власники (акціонери) вважають за необхідне залишити частину прибутку в обороті підприємства, щоб таким чином задовольнити його додаткові фінансові потреби, то вони мають право претендувати на отримання відповідного доходу. Отже, доход від початкових вкладень — це не лишг сума сплачених їм коштів, а й весь чистий прибуток підприємства, в противному випадку власникам не вигідно залишати частину своїх доходів у обороті. Тому повна вартість капіталу, використаного на підприємстві, повинна включати в себе всю сукупність чистого прибутку (за вирахуванням надзвичайних витрат).

Поряд із середньою вартістю сукупного використаного капіталу дуже важливо знати рентабельність окремих його складових. Так, показник рентабельності власного капіталу визначають за алгоритмом:

(2)

Чисельник алгоритму — це прибуток власників підприємства. У знаменнику відображається капітал, наданий власниками у розпорядження підприємства. Він включає: статутний капітал; добавлений капітал; фонди і резерви; нерозподілений прибуток.

Слід мати на увазі, що величина власного капіталу змінюється за часом. Тому виникає потреба вибору методики розрахунку власного капіталу, а саме: виходячи з даних їх стану на конкретну дату (кінець періоду); визначення середньої величини за період.

Прибуток, залишений у розпорядженні ТОВ "Лаки-фарби" за підконтрольний період стапоиить 160 і не. грн.. величина оласного капіталу на початок періоду — 1100 тис. грн.; на кінець — 1100 + 160 = 1260 тис. гри. Розрахунок показника рентабельної ті власного капіталу:

Варіант 1

Р н.к.- 160 : 126x100 = 12,7 %.

Варіант 2

Рн.к. - 160 : 1100 +1260 x 100 - 1:13,6 %.

Для підприємства, яке працює стабільно, другий варіант розрахунку є більш точним, оскільки певною мірою відображає процес формування прибутку за досліджуваний період.

Для підприємств, створених у формі акціонерних товариств, виникає потреба диференціювання капіталу на вклад учасників, внесений простими і привілейованими акціями. Відповідно до цього треба розрізняти прибуток, що припадає на весь акціонерний (власний) капітал, і прибуток, що сплачується на прості акції.

Кредитори підприємства, розраховують на отримання певного доходу від надання коштіп підприємству. З позиції кредиторів показник рентабельності (ціна позичкових коштів) можна розрахувати за алгоритмом

(3)

де П п.к. — плата за користування позичковими коштами; К3кошти, залучені на позичковій основі (довго- і короткострокові).

Розрахунок рентабельності позичкових коштів пов'язаний з вирішенням питань методичного характеру. Передусім це пов'язано з обгрунтуванням показника величини залучених коштів: чи потрібно обмежувати його лише фінансовими боргами (кредити, позички) або розуміти його у розширеному аспекті як сукупні борги підприємства, включаючи заборгованість постачальникам, бюджету, працівникам та ін.

Розрахунок рентабельності позичкових коштів, при якому величина коштів обмежується лише фінансовими боргами, є найбільш простим, хоча менш точним, і здійснюється за алгоритмом:

(4)

Такий спосіб розрахунку виправданий у тому разі, коли фінансові борги підприємства становлять значну частку сукупної заборгованості.

Більш точний розрахунок рентабельності позичкових коштів потребує включення таких показників:

  • величина позичкових коштів (довго- і короткострокових);

  • вартість залучених позичкових коштів, включаючи прямі відсоткові виплати, суми комісійних, дисконтів, витрат і втрат, пов'язаних із несвоєчасною оплатою. Тоді рентабельність позичкових коштів розраховують за таким алгоритмом:

де Пв відсотки за користування кредитами і позиками;

П в.р — відсоткові витрати, що виникають у підприємства при розрахунках з постачальниками;

П 6 — штрафи бюджету за несвоєчасну сплату податків;

П і.в. — інші відсоткові витрати (наприклад, по фінансовому лізингу).

При розрахунку показників рентабельності позичкових коштів необхідно враховувати фактор часу, тобто заборгованість на конкретну дату або за певний період. Загальним правилом має бути зіставлення цих показників: якщо у контрольованому періоді використовуються усереднені величини власного капіталу, то й сума позичкових коштів має бути середньою величиною.

Залежно від обраної методики розрахунку рентабельності позичкових коштів можуть бути різні величини цього показника, тому завдання аудитора полягає у виборі тієї методики, яка відповідає змісту підприємницької діяльності суб'єкта, що контролюється. Для цього використовують документальні і логічні методичні прийоми аудиту.

Сума витрат, пов'язаних з обслуговуванням боргу, може бути встановлена на основі інформації кредитного договору, який містить відомості про величину відсоткової ставки, порядок погашення кредиту і строки виплати відсотків. У синтетичному бухгалтерському обліку за відсутності окремого субрахунку до рахунків "Короткострокові кредити банків", "Довгострокові кредити банків" та інших, де можна було б відображати суми нарахованих відсотків, а тим більше у випадках відображення відсотків по отриманих кредитах у міру їх виплати, не відображаючи на зазначених рахунках, їх величину обчислюють із залученням аналітичних розшифрувань до рахунків "Загальногосподарські витрати" — в частині відсотків за кредит, віднесених на собівартість; "Використання прибутку", "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" — у частині відсотків, віднесених на чистий прибуток; "Капітальні вкладення" — у частині відсотків, включених до первісної вартості основних засобів, та ін.

Відсоткові витрати, що виникають при розрахунках з постачальниками, являють собою суму штрафів за несвоєчасність оплати або невиконання умов поставок. У договорах поставок продукції може бути передбачена залежність суми платежу від строку розрахунку (висока інфляція змушус підприємства обумовлювати в умовах договору ці особливості). Наприклад, покупець має перерахувати постачальнику договірну вартість продукції при її оплаті протягом 10 днів з моменту відвантаження і вручення рахунків; договірну вартість + 100 % — у випадку оплати через 15 днів; договірну вартість + 120 % — через 20 днів і т. д.

Для того щоб оцінити вартість кредиту постачальників, аудитор має обчислити різницю між фактичною сумою оплати реалізованої продукції (робіт, послуг) і сумою, яку підприємство згідно з договором мало сплатити при розрахунках у строк, обумовлений договором.

Основним джерелом інформації для цих розрахунків с договір поставки, оскільки у бухгалтерському обліку величина упущеної вигоди не ведеться, а включається до загальної суми коштів, сплачених постачальнику.

Джерелом інформації для обчислення коштів, що належить сплатити до бюджету за несвоєчасну оплату податків, є дані бухгалтерського обліку по рахунку "Розрахунки з бюджетом" по кожному виду податків, на які законодавством передбачені штрафні санкції. Тому при визначенні рентабельності позичкових коштів необхідно враховувати вплив фактора оподаткування. Слід зважати на те, що за рахунок включення частки відсоткових платежів до собівартості сума позичкових коштів зменшується для підприємства з розрахунку

Відсотки по кредиту, наданому постачальниками, також зменшують базу оподаткування (прибуток до оподаткування). Проте при цьому необхідно мати на увазі, що відсотки, які сплачуються постачальнику товарно-матеріальних цінностей, є складовою частиною їх фактичної собівартості заготівлі (за винятком штрафів, пені та інших санкцій за порушення умов господарських договорів, які відносять до позареалізаційних витрат). Отже, їх включають до собівартості продукції лише після того, як сировину (матеріальні цінності) буде використано у виробництві. Тому з урахуванням фактора оподаткування вартість кредиту постачальника визначають за таким розрахунком:

Отже, показник рентабельності позичкових коштів ТОВ "Лаки-Фарби" характеризує ефективність діяльності кредиторів лише на рівні підприємств, які залучають ці кошти.

Для оцінки використання капіталу підприємством аудитор складає узагальнюючий розрахунок, орієнтовний приклад якого подано у додатку 5.

Визначені аудитом показники використання капіталу підприємством за контрольований період аналізують у динаміці з аналогічними періодами попереднього року, впливом інфляції, структурою виробництва продукції, змінами маркетингової діяльності тощо. При цьому визначається "поріг" економічної доцільності залучення позичкових коштів, тобто співвідношення показників рентабельності власного капіталу, позичкових коштів та рентабельності сукупного капіталу. Сенс такого співвідношення полягає в тому, що доти, поки рентабельність вкладень у підприємство виша, ніж піна позичкових коштів, рентабельність власного капіталу зростатиме тим швидше, чим вище співвідношення позичкових і власних коштів. Проте у міру зростання частки позичкових коштів прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, починає зменшуватися, бо більша частина прибутку направляється на виплату відсотків. У результаті рентабельність вкладень у підприємства знижується, що призводить до падіння рентабельності власного капіталу підприємства, підприємство стає неплатоспроможним і зазнає банкрутства.

Loading...

 
 

Цікаве