WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аналіз механізму сплати і відшкодування ПДВ - Дипломна робота

Аналіз механізму сплати і відшкодування ПДВ - Дипломна робота

Регулювальна функція податків реалізується через їх вплив на різні напрями, показники діяльності суб'єктів господарювання. Слід зауважити, що прояв регулювальної функції податків залежить від багатьох обставин, факторів і є досить складним питанням у системі оподаткування. Він залежить від досконалості чинних законодавчих і нормативних документів із питань оподаткування та їх практичної реалізації. Безумовно, що можливість прояву регулювальної функції окремими податками різна, а отже, має місце і різний їх вплив на діяльність підприємств1.

Порядок обчислення окремих податків та умови їх сплати можуть позитивно впливати на діяльність підприємств у цілому, окремі напрями їх діяльності. На основі цього робиться спроба наділити податки стимулюючою функцією. Але насправді це прояв регулювальної їх функції. Стягнення окремих податків може обмежувати діяльність суб'єктів господарювання, створювати несприятливі умови для неї. В цьому також проявляється регулювальна функція податків.

Посилення регулювальної функції податків має важливе практичне значення для вдосконалення оподаткування суб'єктів господарювання. Це необхідно враховувати при підготовці відповідних законодавчих і нормативних документів з оподаткування, що, на жаль, не завжди має місце.

При використанні податків для регулювання діяльності підприємств слід зосередити увагу на таких основних питаннях, від правильного, виваженого вирішення яких залежить дієвість регулювальної функції податків:

— визначенні об'єкта оподаткування та методики його розрахунку;

— визначенні джерела сплати податків;

— визначенні розмірів ставок податків і методики їх розрахунку;

— установленні термінів сплати податків, тобто податкового періоду;

— наданні податкових пільг при стягненні податків;

— застосуванні штрафних санкцій за порушення податкового законодавства платниками податків.

Сьогодні відбувається багато дискусій, здійснюються спроби вдосконалення системи оподаткування. При цьому багато надій покладається на прийняття Податкового кодексу держави.

Причини (фактори), що зумовлюють наявність недоліків у системі оподаткування, досить різноманітні. При цьому необхідно виділити об'єктивні та суб'єктивні фактори.

До об'єктивних факторів можна віднести:

— недостатність вітчизняного досвіду оподаткування юридичних і фізичних осіб в умовах формування ринкової економіки;

— недостатність професійно підготовлених фахівців, які могли б бути залучені до розробки законодавчих і нормативних актів з оподаткування;

— стан економіки, дефіцит державних фінансових ресурсів, які зумовлюють прийняття законодавчих і нормативних документів з оподаткування фіскального спрямування.

До суб'єктивних факторів слід віднести:

— відсутність альтернативних варіантів розробки законодавчих і нормативних документів з оподаткування; монополію Міністерства фінансів, податкової служби в їх підготовці, що мала місце на перших етапах становлення системи оподаткування;

— залучення до розробки законодавчих і нормативних документів з оподаткування недостатньо професійно підготовлених фахівців, а в результаті низька їх якість, необхідність наступного внесення змін;

— лобіювання розробки та прийняття окремих законодавчих і нормативних документів з оподаткування, Податкового кодексу держави в цілому, які спрямовані на вдосконалення системи оподаткування;

— неузгодженість чинного законодавства із питань оподаткування.

Можна констатувати, що в сучасних умовах негативний вплив більшості факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру, які зумовили наявність недоліків системи оподаткування, значно знизився. Отже, створилися умови для прийняття рішень щодо вдосконалення системи оподаткування.

Але слід зауважити, що вдосконалення системи оподаткування не можна розглядати спрощено, наприклад, шляхом зниження ставок оподаткування і таким чином зменшення податкового навантаження на платників. Така спроба мала місце при підготовці малого Податкового кодексу. Вдосконалення системи оподаткування об'єктивно потребує активізації регулювальної функції податків.

Закономірно, що вдосконалення системи оподаткування суб'єктів господарювання в цілому пов'язано зі змінами стосовно основних податків (податку на прибуток, податку на додану вартість), сфер і напрямів підприємницької діяльності (виробничої сфери, банківської і страхової діяльності, операцій із цінними паперами, торгово-посередницької діяльності, малого підприємництва).

Оподаткування прибутку є досить активним важелем, із допомогою якого держава суттєво може впливати на фінансово-господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов'язано з визначенням об'єкта оподаткування, методикою його розрахунку. При оподаткуванні прибутку можлива реалізація його регулювальної функції.

Чинний порядок визначення оподатковуваного прибутку дає можливість платнику податку активно впливати на формування абсолютної суми оподатковуваного прибутку, а отже, і податку на прибуток, враховуючи:

— склад основних валових витрат, що виключаються із суми скоригова-ного валового доходу;

— склад валових витрат подвійного призначення, на суму яких також •зменшується скоригований валовий дохід;

— встановлений порядок визначення амортизаційних відрахувань, які зменшують оподатковуваний прибуток.

Важливою особливістю оподаткування прибутку суб'єктів господарювання з числа резидентів є те, що коли у платника податку оподатковуваний прибуток за результатами звітного податкового періоду (кварталу) має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється зменшення оподатковуваного прибутку у наступному звітному податковому періоді (кварталі), а також у кожному наступному звітному податковому періоді (протягом двадцяти періодів) до повного погашення від'ємного значення оподатковуваного прибутку.

Ця пільга потребує уточнення. Доцільне скорочення періоду надання зазначеної пільги. Він має становити не більш як вісім податкових періодів (два роки). Крім того, повинні враховуватися причини виникнення від'ємного значення оподатковуваного прибутку. Зменшення від'ємного значення оподатковуваного прибутку має відбуватися на нових підприємствах, а також на тих, які здійснюють реконструкцію, технічне переозброєння, освоєння нової продукції.

Необхідно також зупинитися на оподаткуванні дивідендів у системі оподаткування прибутку. Сплата акціонерними підприємствами податку на дивіденди до бюджету здійснюється за рахунок утримання з акціонерів нарахованих ним дивідендів, тобто частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. На суму сплаченого акціонерним підприємством податку на дивіденди зменшується загальна сума нарахованого підприємству податку на прибуток. Таким чином, має місце перерозподіл частини чистого прибутку, спрямованого на виплату дивідендів та його повернення акціонерному підприємству. Доходи, отримані суб'єктами господарювання у формі дивідендів від підприємств резидентів, не оподатковуються податком на прибуток. Отже, до бюджету практично не надходять кошти від оподаткування дивідендів. Виникає запитання — чи доцільно зберігати такий порядок оподаткування дивідендів?

Вдосконалення системи оподаткування значною мірою пов'язане з внесенням змін у непряме оподаткування. Як відомо, домінуюче становище серед непрямих податків займає податок на додану вартість. Механізм оподаткування суб'єктів господарювання, який сформувався з прийняттям у 1997 році Закону "Про податок на додану вартість", має ряд позитивних особливостей:

— установлений порядок формування податкового кредиту та його відшкодування;

— упорядкування надання податкових пільг;

— урівняння умов сплати ПДВ до бюджету підприємствами-виробниками і підприємствами торгівлі.

Без сумніву, позитивне значення матиме реалізація пропозицій щодо зниження ставки ПДВ, що передбачено в проекті Податкового кодексу. Податок на додану вартість має виражене фіскальне спрямування. Водночас ПДВ, як і інші непрямі податки, негативно впливає на фінансово-господарську діяльність і фінансовий стан підприємств — платників цих податків.

Удосконалення непрямого оподаткування повинно зменшити негативний вплив сплати непрямих податків до бюджету суб'єктами господарювання. Це потребує прийняття відповідних рішень щодо визначення розмірів непрямих податків та умов їх сплати до бюджету.

Loading...

 
 

Цікаве