WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аналіз механізму сплати і відшкодування ПДВ - Дипломна робота

Аналіз механізму сплати і відшкодування ПДВ - Дипломна робота

Сьогодні податок на додану вартість в Україні регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року. Згідно з цим Законом всі підприємства незалежно від форми власності сплачують податок на додану вартість у загальновстановленому порядку. Закон суттєво відрізняється від Декрету, який діяв до нього1.

Так, Закон визначає, що податок на додану вартість становить 20 відсотків від бази оподаткування і додається до ціни товарів (робіт, послуг), тобто до бази оподаткування, а не включається до їхньої ціни, як було встановлено Декретом. Із введенням у дію Закону втратили чинність всі пільги, становлені іншими законодавчими актами. Наприклад, Законами України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань пільгового оподаткування підприємств і організацій, всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 10.07.1996 р., "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України" від 1.07.1993 р., "Про внесення змін і доповнень до декретів Кабінету Міністрів України про податок на добавлену вартість" від 19.11.1993 р. від оподаткування звільнялися:

— реалізація сільськогосподарської продукції в рахунок держконтракту та держзамовлення;

— товари, що імпортувалися всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

— вартість робіт з будівництва об'єктів соціальної сфери і житла, а також будівельно-монтажних робіт із спорудження об'єктів виробничого призначення сільськогосподарських підприємств;

— роботи з благоустрою (озеленення, зовнішнє освітлення, експлуатація міських доріг) та ін.

Законом України "Про податок на додану вартість" таких пільг не передбачено.

Втратили пільги також деякі підприємства, що займаються специфічною діяльністю. Зокрема, підприємство з виготовлення пам'ятників з мармурового кришива та природного каменя до прийняття Закону вважалось таким, що надає ритуальні послуги. Після введення в дію Закону підприємство вже не може користуватись пільгою на податок на додану вартість.

У Законі України "Про податок на додану вартість" (із врахуванням змін) є тільки два підпункти щодо діяльності такого виду підприємств.

1. Згідно з підпунктом 5.1.14 Закону звільняються від оподаткування операції з надання культових послуг та продажу предметів культового призначення релігійним організаціям за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. №1010).

2. Згідно з підпунктом 5.1.15 Закону звільняються від оподаткування операції з надання послуг з поховання будь-яким платником податків. Причому Законом не передбачено створення будь-якого переліку послуг з поховання. З введенням у дію цього Закону пільга надається тільки тим підприємствам, які безпосередньо надають послуги з поховання. Ці підприємства складають калькуляцію вартості послуг. До калькуляції можуть включатися як складові частини, так і вартість вінків, копання могил, замовлених автобусів, послуг супроводжуючого та ін. Саме вартість такої калькуляції не оподатковується податком на додану вартість. Але можуть бути випадки, коли організація застосовує допомогу інших підприємств. Наприклад, купує вінки в іншої організації, замовляє автобуси в автопарку, придбавае надгробні пам'ятники. В такому разі підприємство, яке надає послуги з поховання, сплачує підприємству-постачальнику ПДВ на загальних засадах і після відповідних змін у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. сума сплаченого податку на додану вартість відноситься до валових витрат виробництва.

Підприємства, які реалізують такому підприємству, наприклад вінки, надгробні пам'ятники, надають автобуси, сплачують податок на додану вартість на загальних підставах, оскільки вони не надають безпосередньо самих послуг з поховання.

Закон "Про податок на додану вартість" визначає платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Так, платником податку на додану вартість є як суб'єкт, так і не суб'єкт підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) за умови, що обсяг їхніх оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Україні, як і в більшості країн, до числа платників податку на додану вартість входять як окремі особи, так і компанії, здійснюють виробничу і комерційну діяльність на території держави, а також займаються ввезенням на її територію товарів та послуг.

У деяких країнах закони про ПДВ вимагають обов'язкової реєстрації платників спеціально з метою сплати цього податку (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Данія, Італія, після введення в дію Закону — Україна). В інших країнах такої вимоги немає.

Другим елементом податку на додану вартість є об'єкт оподаткування. Перед кожною з країн, які вводили ПДВ, поставало питання, на які товари, послуги, види діяльності має поширюватися цей податок. Чи має він охоплювати тільки товари, чи також і послуги; чи має він поширюватися лише на процес виготовлення товару і його виробництво, чи включати також і торгівлю. Кожна держава по-своєму вирішувала цю проблему. В більшості країн ПДВ застосовується і до сфери виробництва, і до надання послуг, і до сфери торгівлі. В ряді країн об'єктом оподаткування є не тільки надання товарів та послуг, але й будівництво (Франція)1. Є країни, в яких ПДВ розповсюджується практично на всі товари та послуги.

В Україні відповідно до статті 3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку:

— із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальникові (кредиторові) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

— із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для використання або споживання їх на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

— з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для споживання їх за межами митної території України.

Не вважаються об'єктом оподаткування операції:

— з випуску, розміщення та продажу за кошти цінних паперів, що емітовані (випущені в обіг) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України,Міністерством фінансів України, Державним казначейством України, органами місцевого самоврядування, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), житлові чеки, земельні бони, а також деривативи; з обміну цінних паперів на інші цінні папери; з депозитарної, реєстраторської і клірингової діяльності за цінними паперами;

— з передачі майна орендодавця (лізингодавця), що є резидентом, у користування орендареві (лізингоотримувачу) згідно з умовами договору оренди (лізингу) та його повернення орендодавцеві (лізингодавцеві) після закінчення дії такого договору;

— із сплати орендних (лізингових) платежів за умовами договору фінансової оренди (лізингу) або за умовами договору оренди житлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря;

— із передачі майна в заставу позикодавцеві (кредиторові) згідно з договором позики та його повернення заставодавцеві після закінчення дії такого договору;

— з передачі кредитором, що є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальником;

— з грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;

— з надання послуг із страхування та перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування", із соціального та пенсійного страхування;

— з обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), монетарних металів, банкнотів та монет Національного банку України, за винятком тих, що реалізуються для нумізматичних цілей; з випуску, обігу та погашення державних лотерейних білетів, випущених в обіг за дозволом Міністерства фінансів України; з виплати грошових виграшів, грошових призів та грошових винагород; з продажу негашених поштових марок України, конвертів та листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, листівок та конвертів для філателістичних потреб;

Loading...

 
 

Цікаве