WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Умовні позначення:

Пі – прибуток від реалізації продукції за підсумками і-того обороту;

∆Пі – приріст прибутку, зумовлений зниженням ставки податку;

∆і – податкові надходження до бюджету;

Іі – інвестиції;

Т – ставка податку;

∆Т – величина, на яку зменшується вихідна ставка податку;

ц – ціна продукції (без ПДВ);

v – перемінні витрати в розрахунку на одиницю продукції (у натуральних одиницях;

С – постійні витрати в собівартості реалізованої продукції;

n – кількість реалізованої продукції (у натуральних одиницях);

r – норма дисконту.

Як видно з таблиці, розглядаються два варіанти діяльності підприємства: базовий, з початковою ставкою податку Т, і новий варіант, коли ставка податку зменшена на певний фіксований розмір ∆Т.

Треба знайти: за яке число оборотів х до бюджету надійде та сама сума доходів (з урахуванням дисконтування), або, іншими словами яке значення х задовольняє вимогу:

(1);

за умови, що відомі значення Т, ∆Т, r, а також:

R – рентабельність продукції

L – питомої ваги умовно-постійних витрати у їхньому загальному обсязі

Після деяких перетворень нерівність (1) можна записати як:

або

(2)

Вираз (2) було використано для обчислень за допомогою соціально прикладної математичної програми для ПЕОМ "Mathcad 7.0". Шукане число господарських оборотів х знаходиться шляхом послідовних розрахунків. Для цього задаються початкові значення L, R, T, ∆T, r, а також цілочисельне значення х=1. Якщо при цьому початковому значенні х умова (1) не виконувалася, то х збільшувався — і так доти, доки умова (1) ставала виконаною.

Як вхідні дані для обчислень було використано інформацію про рентабельність продукції прибуткових промислових підприємств України і структуру витрат на виробництво продукції, а також аналогічні дані по одному з коксохімічних підприємств Донецької області. Тривалість одного господарського обороту прийнята такою, що дорівнює 4 місяця, а відповідна норма дисконту — r = 0,28.

Виконані рахунки показали:

1. Залежність між ставками податку і доходами бюджету в принципі може мати форму, описану Лаффером: знижуючи податки до визначеного розміру, можна з часом збільшити і державні доходи.

Однак при теперішніх значеннях економічних показників промисловості України, домогтися збереження, а тим більше зростання доходів бюджету шляхом зниження ставок податків на підприємства дуже проблематично. Адже для цього потрібне прискорене зростання бази оподаткування. Але навіть за тих досить сприятливих припущень, що закладені в описаному економіко-математична модель, таке зростання виникає тільки за умови досить жорстких вимог до економії на умовно-постійних витратах і рентабельності продукції.

2. Якщо навіть податкові надходження збільшуються, то цей ефект виникає не відразу, а з результатами більшого чи меншого числа господарських оборотів х (залежно від вихідних значень L, R, T, ∆T, r). Звідси також випливає, що в будь-якому разі бюджет спочатку недодержуватиме певні суми доходів — тим більші за розміром, чим суттєвіше скорочені ставки податків.

3. Крива Лаффера є наочно-теоретичною конструкцією. Але її дуже важко використовувати як аналітичний інструмент для обґрунтування бюджетно-податкової політики. Тому твердження про те, що зниження ставок податку може супроводжуватися розвитком подій за Лаффером, не є коректним, якщо тільки спеціально не застерегти, про який період іде мова: наприклад, про рік або десятиліття.

Отже, використовуючи економіко-математичні моделі діяльності підприємств можна спрогнозувати як зміняться обсяги податкових надходжень із зниженням ставок податків, як це може вплинути на зростання обсягів виробництва і реалізації продукції.

Розділ ІІІ. ПОДАТКОВА СИСТЕМА ТА ЇЇ РОЛЬ

В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

3.1. Дискусійні питання суті податкової системи та її структура

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведеться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери діяльності. Для того, щоб ця діяльність давала позитивні результати, необхідне наукове обґрунтування основ податкової системи.

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає, по-перше, системність (полягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповняти один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами), по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи і, по-третє, формування правової основи.

У вітчизняній фінансовій науці найчастіше використовуються такі терміни: "податкова система" і "система оподаткування". Необхідно зазначити, що останній термін використовується частіше, оскільки він продекларований Законом України "Про систему оподаткування". У статті 2 Закону дається визначення "система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети і державні цільові фонди, що стягується у встановленому законами України порядку."

На основі цього визначення можна виділити два елементи системи оподаткування: сукупність податків і зборів та встановлений законами порядок їх стягнення. Названі елементи системи оподаткування, як правило, деталізуються, і в її структурі виділяють об'єкти оподаткування, суб'єкти оподаткування, податкові ставки, пільги, квоти і інші.

Інше визначення дає О.Д.Василик: "Податкова система України включає державні і місцеві податки і збори."

Повніше термін "податкова система" трактується у праці "Податки" за редакцією В.В.Буряковського: "Податкова система — це сукупність податків, встановлених законодавством владою, а також методи і принципи побудови податків." [39,с.51]. Тут можна виділити три елементи: сукупність податків, встановлених законодавчою владою; виконавча влада; методи і принципи побудови податків.

Розширене трактування системи оподаткування дає С.В.Онишко: "Система оподаткування — це сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених податків, зборів, внесків і платежів до бюджетів та державних фондів, механізм їх нарахування й вилучення, права та обов'язки податкових служб і платників податків, яка дає змогу досягти поставленої мети стосовно конкретного відрізку часу"[9,с.101].

Наведене визначення найповніше характеризує оподаткування як систему. По-перше, тут чітко виділяються всі елементи системи оподаткування: законодавчо встановлені податки і збори, методи їх встановлення, платники податків, органи контролю за справлянням податків. По-друге, робиться наголос на взаємозв'язку елементів системи та на меті функціонування системи. Саме зв'язки між елементами і мета надають системі тих рис, які роблять її якісно досконалішою.

Посилаючись на думку В.М.Федосова, суб'єктами податкової системи можна назвати Державну податкову службу, систему оподаткування та платників податків. Це найбільш повне і вірне, на мою думку, визначення податкової системи.

Уся податкова системи діє у соціально-економічному середовищі і має зв'язок з ним через законодавчі акти (вхід у систему). Метою системи (вихід із системи) є створення фінансових умов для виконання державою економічних і соціальних функцій. Цілі соціально-економічної системи завжди множинні. Система оподаткування не буде ефективною, якщо вона виконуватиме лише одну функцію — фіскальну. Фінансова практика виробила, а наука сформувала ряд критеріїв, яким відповідає ефективна система оподаткування. Такими критеріями є принципи оподаткування. Вони свого часу визначені А.Смітом та В.Петті й у концентрованому вигляді викладені визначним теоретиком податкової науки російським ученим М.І.Тургенєвим. Це такі принципи:

1. Рівний розподіл податків. Податки мають бути розподілені між усіма громадянами в однаковій пропорції, платежі кожного для спільної користі повинні відповідати його доходу. Винятки приватним особам шкідливі для суспільства.

2. Визначеність податків. Розмір податку, час і спосіб платежу мають бути визначеними, відомими платникові й незалежними від влади податківців.

3. Збір податків у зручний час. Наприклад, сільськогосподарський податок після продажу врожаю.

4. Дешевий збір податків. Витрати на справляння податків мають бути мінімальними.

5. Податок завжди повинен братися з чистого доходу, в не з капіталу, щоб джерело державних доходів не виснажувалося.

Отже, податкова система може вважатися ефективною лише за двох умов: коли фінансово забезпечується виконання функцій держави і коли достатньо виконуються основні принципи оподаткування.

Loading...

 
 

Цікаве