WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Однак податкова реформа 1997 року виявилася вкрай непослідовною внаслідок її непродуманості, невміння зіставляти можливості щодо зниження рівня податків і бажання. Це змусило, зокрема, вдатися до коригування дати виникнення податкових зобов'язань по ПДВ. Намагання запровадити цивілізовані норми й наблизитися до світової практики оподаткування спонукало запровадити в Законі "Про податок на додану вартість" норму, згідно з якою датою виникнення податкових зобов'язань по ПДВ вважається дата, яка припадає на податковий період, упродовж якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, або дата відвантаження товару. Однак невідповідність цієї норми особливостям сучасної української економіки з притаманною її гострою платіжною кризою зумовила необхідність поправки до Закону від 26 вересня 1997 року, згідно з якою до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) була дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку. Аналогічні проблеми виникають із нормою щодо відшкодування платникові податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного за звітним суми перевищення податковим кредитом суми податкових зобов'язань по ПДВ. Її запровадження створює напругу з касовим виконанням бюджету, призводить до того, що в окремі місяці сума ПДВ, яку необхідно відшкодувати з бюджету перевищує суму надходжень цього податку. Це стало підставою для пропозиції про проведення бюджетного відшкодування впродовж трьох звітних періодів (з 1 січня 1999р.), а в 1998 році, в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів, — про відшкодування сум перевищення податковим кредитом сум податкових зобов'язань шляхом повного або часткового зарахування в рахунок майбутніх платежів цього податку або інших платежів до бюджету.

Невміння передбачати можливі наслідки для бюджету від переходу до нової системи розрахунку оподатковуваного прибутку призвело до загострення проблеми бюджетних надходжень від податку на прибуток, що призвело до запровадження у 1998 році нового зниженого коефіцієнта – 0,6 замість 0,7, що діяв до цього часу — для амортизаційних відрахувань підприємств усіх форм власності.

Ці факти свідчать про те, що якби ухвалюючи закони, що запроваджують ту чи іншу норму, відразу ж зважували на її відповідність соціально-економічній ситуації в Україні та на можливі наслідки, зокрема для бюджету, потреби в таких зворотних кроках було б набагато менше.

Як бачимо, стабільність і гнучкість в податковій політиці перебувають у діалектичній протилежності, і держава має забезпечувати оптимальне співвідношення між ними. Не може бути ідеальної системи оподаткування для всіх часів і країн. Однак не можна і безперервно змінювати податкову політику. І та, й інша крайність призводять до негативних результатів.

2.5. Економіко-математичні моделі парето-оптимальності податкової політики

Ідея зниження податків дуже приваблива і має багато прихильників. Полегшення податкового тягаря може сприяти економічному зростанню. Зменшити податки — це залишити у розпорядженні громадян і суб'єктів господарювання більше вільних грошей, які можуть бути заощаджені й спрямовані на розвиток виробництва. Однак при цьому важливо, щоб не зменшилися доходи бюджету, оскільки інакше або доведеться скорочувати державні видатки (що не завжди є можливим), або виникне небезпека інфляції, яка знецінює обігові кошти підприємств і грошові прибутки населення, а також створює низку інших небажаних проблем.

Відомо, що в Україні, на відміну від більшості розвинутих країн, значна частина доходів державі надходить у вигляді податків з юридичних (а не з фізичних ) осіб. Крім того, надії на подолання затяжної економічної кризи сьогодні пов'язують саме з нормалізацією діяльності підприємств у реальному секторі господарства. При цьому важливо відзначити, як зниження податкового тягаря впливає на діяльність підприємств і їх платежі до бюджету і позабюджетних фондів. Коректно оцінити форму і ступінь такої залежності за допомогою аналізу статистичних даних дуже важко. Тому як інструмент для дослідження подібних проблем використовують економіко-математичні моделі.

За допомогою економіко-математичної моделі діяльності підприємства можна продемонструвати як зниження ставок податків може вплинути на зростання обсягів виробництва і реалізації продукції, а також надходження до бюджету.

Мета розрахунків полягає в тому, щоб встановити тривалість періоду, протягом якого зростання бази оподаткування може забезпечити збільшення платежів до бюджету і компенсацію неминучого початкового скорочення його доходів.

Введемо такі припущення:

1. Нехай буде певне підприємство — представник промисловості, що є платником тільки податку з прибутку. Його продукція має платоспроможний попит, еластичний. Це означає, що проблем із збутом вироблених товарів не існує, а збільшення продажу не приводить до зменшення ціни одиниці товару. Відповідно зниження ставки податку не впливає на виручку від реалізації і ціни, а тільки збільшує розмір коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства. Ці додаткові кошти не витрачаються на споживання, а цілком ідуть не розвиток виробництва. При цьому зовнішні грошові джерела не залучаються, тобто має місце самофінансування.

2. Пропозиція матеріальних і трудових ресурсів також цілком еластична: збільшення кількості використаних у виробництві ресурсів не призводить до зростання цін на них.

3. Усі витрати на виробництво продукції поділено на умовно-постійні і змінні. При цьому розмір змінних витрат у розрахунку на одиницю продукції залишається однаковим при будь-яких обсягах її виробництва.

4. Підприємство має запас вільних виробничих потужностей.

На практиці умови господарювання можуть бути не такими сприятливими. По-перше, нині підприємства відчувають ті або інші труднощі з реалізацією виготовленої ними продукції. По-друге, попит на товари і пропозиція ресурсів не бувають цілком еластичними. По-третє, весь приріст прибутку, як правило, не інвестується. І по-четверте, навіть незважаючи на наявність вільних виробничих потужностей, розширення виробництва звичайно потребує капітальних вкладень.

Що ж стосується про відмову від зовнішніх джерел фінансування інвестицій, то воно в даний час досить реалістичне. Для більшості суб'єктів господарювання, що функціонують у реальному секторі економіки України, банківські позики недоступні, бо видаються під дуже високі відсотки, а можливості залучення коштів шляхом випуску і розміщення цінних паперів обмежені в зв'язку з економічною кризою і низьким ступенем фінансової стійкості емітентів.

Алгоритм розрахунків приведемо у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники діяльності підприємства в умовах різних податків

Базовий варіант (до зменшення податку)

Господарські обороти

Інвестиції

Прибуток

Податки

Оборот 0

0

П0 = n * (ц – v) – C

D0 = П0 * Т

Оборот 1

0

П1 = П0 = n * (ц – v) – C

D1 = П0 * Т

Оборот 2

0

П2 = П0 = n * (ц – v) – C

D2 = П0 * Т

Оборот і

0

Пі = П0 = n * (ц – v) – C

Dі = П0 * Т

Разом

0

Новий варіант (зі зменшенням ставки податку на розмір ∆Т)

Господарські обороти

Інвестиції

Прибуток

Податки

Оборот 0

0

П0 = n * (ц – v) – C

D0 = П0 * (Т - ∆Т)

Оборот 1

І1 = П0 * ∆Т

П1 = П0 + ∆П1

D1 = П1 * (Т - ∆Т)

Оборот 2

І2 = П0 * ∆Т + ∆П1 (1-Т+ ∆Т)

П2 = П0 + ∆П2

D2 = П2 * (Т - ∆Т)

Оборот і

Іі = П0 * ∆Т + ∆Пі –1(1-Т+ ∆Т)

Пі = П0 + ∆Пі

Dі = Пі * (Т - ∆Т)

Разом

Loading...

 
 

Цікаве