WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Податкова полiтика i податкова система України в умовах становлення державностi - Дипломна робота

Вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам з метою збереження максимальної заінтересованості в результатах діяльності. При цьому держава не може задовільнитися лише загальними пропорціями розподілу ВНП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Інакше кажучи, податкова політика ведеться за народним прислів'ям "щоб і вівці були цілі, і вовки ситі". Це досягається за умови наукового поєднання критеріїв податкової політики: фіскальної досконалості, економічної ефективності, соціальної справедливості, стабільності, гнучкості.

Критерій фіскальної достатності полягає в здійснення податкової політики, необхідної для забезпечення такої величини податкових надходжень, яка є оптимальною, з огляду на проголошену економічну доктрину. При дослідженні даного критерію вимальовується чітка пропорційна залежність між нормою оподаткування і величиною податкових надходжень: чим вища норма, тим більші розміри податкових надходжень. Ця залежність відображається простою математичною формулою:

y = A1, де

у – загальна величина податкових надходжень;

А1 – коефіцієнт регресії, який характеризує рівень залежності податкових надходжень від норми оподаткування, причому А1<1;

Т – рівень оподаткування в державі.

Графічно зображення даного критерію буде виглядати так:

Рис.2.1.Залежність величини податкових надходжень від норми оподаткування [22, с.64].

Залежність економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини чистого доходу (прибутку) суб'єкта господарювання. Формула основного показника фінансово-господарської діяльності має такий вигляд:

→ 0, якщо Д – (Н + ЗП + П) → 0,

ЧД→ причому П → 100%

→ [ Д – (Н + ЗП) ], якщо П → 0

де ЧД – величина чистого доходу, прибутку;

ЗП – заробітна плата;

Н – нарахування на зарплату;

П – податки і податкові платежі;

Д – величина доходу.

Враховуючи це, математична залежність критерію економічної ефективності від рівня оподаткування буде:

ЧД = А2 / Т, де

А2 – коефіцієнт залежності чистого доходу від рівня оподаткування;

Т – рівень оподаткування.

Відобразимо дану залежність у вигляді графіка:

Рис. 2.2.Залежність величини доходу від норми оподаткування [22, с.65].

Критерій економічної ефективності зводиться до того, що всі податкові платники бажають, щоб податки і податкові платежі прямували до нуля, тоді їх прибуток прямуватиме до 100%.

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно сприймати в двох аспектах: скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків і податкових платежів; повернення до конкретних платників частини номінальних доходів, перерозподілених з допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій, інші трансфертні платежі).

Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається такою функціональною залежністю:

РД = НД – А3, де

РД – реальні доходи платників податків;

НД – номінальні доходи платників податків;

А3 – коефіцієнт залежності величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування;

Т – рівень оподаткування.

Рис.2.3.Залежність величини реальних доходів платників податків від рівня оподаткування [54, с.49].

Другий аспект критерію відображається такою функціональною залежністю:

СБ – фінансовані з бюджету суспільні блага та трансфертні платежі;

Т – рівень оподаткування;

А4 – коефіцієнт залежності величини суспільних благ від норми оподаткування.

Між величиною рівня оподаткування та розміром повернення раніше сплачених податків (щоправда, це процес відносний — через отримання фінансованих із бюджету суспільних благ і трансфертних платежів) існує певна параболічна залежність. Причому збільшення норми оподаткування в державі призводить до абсолютного зростання розміру трансфертних платежів із бюджету. Але темпи зростання фінансованих з бюджету суспільних благ відстають від темпів зростання рівня оподаткування.

Рис.2.4. Залежність величини суспільних благ від норми оподаткування [54, с.50].

В реальному економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності, соціальної справедливості окремо існувати не можуть, тому для паретто-оптимальності та єдності всіх критеріїв досліджується та визначається середня норма — рівень оподаткування, яка при певній соціально-економічній доктрині держави задовільняє і саму державу, і платників.

Середню норму, тобто, рівень оподаткування можна представити у вигляді математичної моделі:

ПН = А1*Т

Т0 → ЧД = А2 / Т

РД = НД – А3*Т

Важливе місце у здійсненні оптимальної податкової політики відводиться критерію стабільності. Жоден закон, навіть найкращий, не запрацює на повну силу, якщо постійно приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність податкової політики передбачає незмінність правового регламентування справляння податків і зборів протягом певного податкового періоду. За даного критерію досягається два позитивних явища: суб'єкти господарювання при існуванні стабільного законодавства, що регламентує податкові відносини з державою, в змозі правильно вибрати напрямки фінансової стратегії й отримати заплановані прибутки; поліпшується діяльність органів державної податкової адміністрації.

Податкова політика повинна бути стабільною тільки протягом певного податкового періоду. На жаль, догматичність норм податкового регулювання суперечить реаліям економічного буття, і тому неврахування певних соціально-економічних змін, пов'язаних із розвитком суспільства, може призвести до непередбачуваних наслідків.

Здійснюючи податкову політику, слід врахувати критерій гнучкості. Він передбачає необхідність змін прийомів при певних соціально-економічних змінах у суспільстві, методів та форм державного регулювання економіки, зокрема і в сфері податків.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Останній пов'язаний із податковою тактикою державного регулювання, що розробляється на певний проміжок часу, тоді як критерій гнучкості — то вже податкова стратегія держави.

Оптимальне врахування викладених вище критеріїв забезпечує нормальні податкові взаємовідносини платників податків і держави, забезпечує оптимальне надходження коштів до бюджету.

2.2. Економічна ефективність та фіскальна роль податкової політики

Загальновідомо, що кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій зобов'язана мати відповідні кошти, які концентруються в бюджету. Через прибутки та видатки центрального уряду і місцевої влади, тобто через бюджетну систему, здійснюється пряме державне регулювання економіки.

Джерелом формування коштів бюджету є:

  • по-перше власні доходи держави, тобто надходження платежів за ресурси, що належать їй відповідно до законодавства;

  • по-друге, податки, які сплачують юридичні і фізичні особи зі своїх доходів.

Перехід до ринкових відносин, розвиток нових форм власності зумовлюють втрату державою значної частини власних доходів. У результаті податки стають основних джерелом формування коштів бюджету.

Ефективність державного регулювання за допомогою податків вирішальною мірою залежить від вибору системи оподаткування, висоти податкових ставок (ставки ПДВ, податку на прибуток, прибуткового податку з громадян та інші повинні ретельно і обґрунтовано обраховуватись і бути оптимальними за даної економічної ситуації), видів і розмірів податкових пільг (необгрунтоване і безсистемне надання пільг веде до втрати державою значних фінансових ресурсів).

Податки здійснюючи свою регулюючу функцію, завжди прямо або опосередковано впливають на економічну діяльність суб'єктів господарювання. Тому податкова система повинна будуватися з урахуванням вище названих чинників, а вони, в свою чергу, можуть впливати на результати її функціонування. Створення податкової системи і розробка податкової політики не можуть вестися спонтанно.

Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання. З одного боку — це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з іншого — забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

Тому основне завдання держави і її органів полягає в тому, щоб створити настроюваний податковий механізм впливу на господарську поведінку юридичних і фізичних осіб.

У широкому плані податкова політика охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних джерел (податків) і тимчасових (позик). Оскільки кожна держава не може встановлювати надто високий рівень оподаткування, бо цьому протидіє суспільство, то вона змушена використовувати державні позики для покриття державних видатків. І взагалі, щодо поняття справедливості в оподаткуванні, то воно є відносним і те що здається правильним і справедливим для одного платника, іншим сприймається як антитеза. Взагалі не існує і не може існувати податкової системи, яка б задовольняла усіх платників податків і державу в цілому одночасно.

Loading...

 
 

Цікаве