WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оподаткування доходiв фiзичних осiб - Дипломна робота

Оподаткування доходiв фiзичних осiб - Дипломна робота

Крім вказаних контрольних матеріалів при проведенні обстежень використовують акти попередніх обстежень, дані, одержані від підприємств, установ, організацій про окремі виплати за роботи і вироби, дані про діяльність, одержані від замовників і інших громадян, а також відомості, отримані від правоохоронних органів.

Перевірці підлягають також документи, що підтверджують витрати, безпосередньо пов'язані з підприємницькою діяльністю. Встановлюється відповідність даних, зазначених у документах, аналогічним даним, відображеним у книзі обліку доходів та витрат.

Якщо громадянин, що займається підприємницькою діяльністю, залучає найманих робітників, то обов'язково перевіряються правильність нарахування і своєчасність сплати до бюджету прибуткового податку з їхнього заробітку.

За результатами перевірки складається акт встановленої форми.

При виявленні порушень під час перевірки громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, притягуються до відповідальності.

Так, якщо громадяни займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу ( ліцензії ), якщо його отримання передбачено законодавством, притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, винні у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При несвоєчасному поданні декларацій про доходи громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, податкові органи надсилають їм платіжне повідомлення на сплату податку в розмірі суми, сплаченої за попередній звітний період, або в розмірі, розрахованому за оціночними доходами на підставі відомостей, що має податковий орган.

Після подання декларацій та їх перевірки проводиться перерахунок податку, виходячи з фактично одержаного доходу з додатковим утриманням 10% належної суми податку.

Для аналізу роботи податкових органів щодо контролю у сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності скористаємось даними таблиць 3.1.,3.2.

Так, за даними Державної податкової адміністрації в Тернопільській області у 1999 році із загальної кількості зареєстрованих осіб – 17109, - перевірено 15379 ( 89,89% ), порушення виявлено у 4724 осіб ( у 27,61% від кількості зареєстрованих ). Дані 2000 року відповідно такі: 18386, 13616 ( 74,06% ), 4989 ( 27,13% від зареєстрованих ). Сума донарахувань у 1999 році становила 607 тис.грн., у 2000 році – 495 тис.грн., сума адміністративних штрафів – відповідно 112 та 174 тис.грн.

По м.Тернополю у 1999 році зареєстровано 7449 підприємців, перевірено – 7409 (99,46%), порушення виявлено у 2590 осіб (34,77% від зареєстрованих), донараховано 468 тис.грн., сума адміністративних штрафів становила 52 тис.грн. У 2000 році: зареєстровано – 8121, перевірено – 5504 (67,77% ), виявлено порушення – у 1797 ( 22,13% від зареєстрованих ), донараховано 408 тис.грн., сума адміністративних штрафів – 60 тис.грн.

Ефективність контрольної роботи по підприємцях в цілому по області невисока, у 2000 році в порівнянні із 1999 роком вона дещо знизилась, зросла лише у 1,55 раза сума адміністративних штрафів. Контрольна робота у м.Тернополі є значно ефективнішою, ніж в цілому по області, хоча у 2000 році в порівнянні з 1999 роком звітні показники також дещо зменшились (також за винятком сум адміністративних штрафів).

Суми штрафів та інших санкцій, не сплачені громадянами добровільно в десятиденний строк з дня прийняття органами державної податкової служби відповідного рішення, стягуються за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.

Система оподаткування за діючим законодавством в Україні в складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу, що супроводжується кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя, потребує радикальних змін у напрямі пошуку нових підходів і принципів побудови, науково обгрунтованих форм податків, ефективних методів впливу на економічні процеси. В основу її побудови необхідно покласти стабільні, реальні та стимулюючі методи й форми реалізації економічних відносин, які б сприяли розвиткові ініціативи та підприємництва, стабілізації економіки і фінансового становища держави.

Процес становлення системи оподаткування в Україні відбувається за умов, які характеризуються значним дефіцитом бюджету, розбалансованістю банківської системи і кризою платежів, зниженням платоспроможності населення.

Головним недоліком реформ є те, що не передбачаються їх соціальні наслідки. Прийняті Верховною Радою України закони часто виявляються недосконалими і їх доводиться постійно коригувати. Реагуючи на економічну ситуацію в країні, уряд України змушений вносити відповідні корективи до системи оподаткування, посилюючи в умовах бюджетного дефіциту її фіскальну функцію.

В Україні намітилась загрозлива тенденція: за великого спаду виробництва держава намагається стягнути якомога більше податків. Така стратегія веде не до зростання доходів бюджету, а до відпливу економічних ресурсів до тіньових структур.

На період виходу із кризового становища і переходу до ринкових відносин з метою збільшення податкових надходжень до бюджету податкова політика повинна визначатись, на наш погляд, так: по-перше, необхідно систематизувати велику кількість податкових вилучень і неподаткових платежів, маючи на увазі, що єдиним джерелом усієї сукупності платежів є прибуток, а отже, і доходи населення, перерозподіл яких має свої об'єктивні межі. Їх порушення справляє дестимулюючий вплив на виробництво і попит. У зв'язку з цим слід було б встановити у законодавчому порядку межі податкових вилучень і платежів.

По-друге, необхідно виключити порушення принципу однократності оподаткування.

По-третє, принцип обгрунтованості вилучення передбачає встановлення розмірів ставок податку не за потребами бюджету, а за можливостями платника податку.

Здебільшого заходи, що вживаються як нашою країною, так і більшістю цивілізованих країн, спрямовані на реформування прибуткового оподаткування, зокрема оподаткування доходів фізичних осіб. Це й зрозуміло, оскільки воно виконує роль чи не найголовнішого фіскального та регулюючого інституту держави.

Головною перевагою прибуткового оподаткування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку ( доходу ). Жоден із інших податків, у т.ч. й прямих, не має такої залежності від кінцевих результатів діяльності господарюючих суб'єктів і громадян як прибуткові податки.

Недоліки останніх полягають, по-перше, у складності обчислення оподатковуваного прибутку ( доходу ), оскільки платник завжди намагається приховати частину зароблених коштів. Цей факт постійно спонукає державу до нових завдань щодо забезпечення ефективного обліку та контролю доходів господарюючих суб'єктів і громадян, а також до встановлення жорсткого механізму відповідальності платників за порушення податкового законодавства.

Прибуткові податки можуть становити ефективний фіскальний інститут лише за умови досягнення в державі певної стадії економічного розвитку, коли суб'єкти господарювання матимуть достатньо можливостей для одержання прибутку, а громадяни – особистих доходів, головною складовою яких є заробітна плата.

Прибуткові податки тісно пов'язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідних частин бюджетів різних рівнів. Разом із тим вони повинні зацікавлювати підприємства і населення в зростанні економічної активності.

Прибутковий податок ( податок з доходів ) фізичних осіб є одним з основних джерел надходжень до бюджетів. Недоліком чинної системи оподаткування фізичних осіб, на наш погляд, є, по-перше, звільнення від оподаткування міфічного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів і пов'язування з його величиною всієї податкової шкали. По-друге, зменшення бюджетних втрат від необкладених податком мінімальних заробітків і збільшення бюджетних надходжень від оподаткування номінально зростаючих зарплат веде до зниження прожиткового мінімуму й життєвого рівня населення. Вольовий, дискретний, що відстає від темпів інфляції, перегляд неоподатковуваного мінімуму доходів спричиняє постійне збільшення розміру оподаткування реальних доходів громадян. По-третє, податки з населення не мають цільового призначення. Це істотно погіршує контроль за їх використанням, веде до негативних відхилень у процесі розподілу доходів. Податки з населення повинні спрямовуватись виключно на соціальні потреби, що дало б можливість підвести під цю важливу групу витрат держави відповідну фінансову базу.

Loading...

 
 

Цікаве