WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

Контрольна функція податків полягає в тому, що зявляється можливість кількісного відображення податкових надходжень і їх співставлення з потребами держави в фінансових ресурсах. З її допомогою оцінюється раціональність, збалансованість податкової системи в цілому і кожного важеля зокрема, виявляється наскільки податки відповідають поставленим цілям. Здійснення контрольної функції податків значною мірою залежать від податкової дисципліни в країні.

Що стосується додаткових функцій податку, то варто сказати, що вони утворюють підсистему, яка включає в себе одночасно розподільчу, стимулюючу та накопичувальну функції. При цьому слід мати на увазі, що усі функції податку (як основні, так і додаткові) взаємозвязані і тісно переплітаються між собою.

На сьогоднішній день податки досить різноманітні по видах і утворюють досить розгалужену сукупність. Проте усю сукупність обовязкових платежів податкового характеру можна класифікувати в залежності від певних ознак на кілька груп. Найважливіші з них:

  • В залежності від компетенції органу державної влади, який вводить в дію платіж:

    • загальнодержавні – податки і збори, які установлюються Верховною Радою України, вводяться в дію винятково Законами України і є обовязковими до сплати на всій території України. Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування" в нашій країні запроваджено такі види загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів):

    - податок на додану вартість;

    - акцизний збір;

    - податок на прибуток підприємств;

    - податок на доходи фізичних осіб;

    - мито;

    - державне мито;

    - податок на нерухоме майно;

    - плата за землю;

    - рентні платежі;

    - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

    - податок на промисел;

    - збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

    - збір за спеціальне використання природних ресурсів;

    - збір за забруднення природного середовища;

    - збір на обовязкове соціальне страхування;

    - збір на обовязкове державне пенсійне страхування;

    - плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

    - фіксований сільськогосподарський податок;

    - збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

    - єдиний збір, що спавляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

    - збір за використання радіочастотного ресурсу України;

    • місцеві – податки і збори, які встановлюються місцевими органами самоврядування згідно переліку та в межах граничних розмірів, затверджених Верховною Радою України. Вони є обовязковими лише на певній території і надходять виключно до місцевих бюджетів. Згідно Закону України „Про систему оподаткування" до місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) належать:

    - комунальний податок;

    - готельний збір;

    - збір за паркування автотранспорту;

    - ринковий збір;

    - збір за видачу ордера на квартиру;

    - курортний збір;

    - збір за участь у бігах на іподромі;

    - збір за виграш у бігах на іподромі;

    - збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

    - збір за право використання місцевої символіки;

    - збір за проведення кіно- і телезйомок;

    - збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

    - збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

    - збір за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг;

    - збір за власників собак.

  • В залежності від платника:

    • податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок і т. д.);

    • податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел і т. д.);

    • змішані – податки, що припускають у якості платника і юридичних і фізичних осіб (податок з власників транспортних засобів, плата за землю).

  • За економічною ознакою обєкта оподаткування:

    • податки на доходи та прибутки – обовязкові збори, які стягуються з чистого доходу в момент його отримання;

    • податки на споживання – обовязкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а лише від розміру споживання ( рентні платежі, збір за спеціальне використання природних ресурсів, плата за землю...);

    • податки на майно – обовязкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна (податок на нерухоме майно, податок з

    власників транспортних засобів).

  • За способом зарахування податкових надходжень:

    • закріплені – обовязкові платежі, які закріплені за певним рівнем бюджетної системи;

    рег улюючі – обовязкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів.

    5. В залежності від способу обкладення:

    • прямі податки – встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку тут залежить від розмірів обєкта оподаткування. Прямі податки сприяють такому розподілу податкового тягара, за якого більше платять ті члени суспільства, котрі мають вищі доходи.

    • непрямі податки – встановляються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розміри для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Слід наголосити на тому, що тільки прямо, бо оскільки непрямі податки включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а споживає той, хто має вищі доходи. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акциз, мито.

    Розмежування податків за різними ознаками показано на рис 1.7.

    Безперечно, серед усіх способів класифікації податків найбільш виправданим є їх розподіл в залежності від способу обкладення. Проте історичний розвиток системи оподаткування призвів до поступового розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податками. Універсальні форми непрямих податків - акцизів, при перенесинні їх стягнення із сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого оподаткування, насамперед чітко визначений обєкт оподаткування - обсяг обороту чи додану вартість. При цьому обєкти оподаткування частково збігаються: пряма форма - податок на додану вартість, частину якої становить той же прибуток.

    Використання в єдиній системі різноманітних по обєктах оподаткування та методах розрахунків прямих і непрямих податків дає змогу державі повніше реалізовувати на практиці усі функції податків, оскільки під впливом платежів опиняютьсямайно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий дохід, тощо.

    Як уже було сказано, податки – це економічна база функціонування держави і вони водночас є важливою формою регулювання ринкових відносин. Проте зауважимо, що використання податків в якості фінансових регуляторів – змусити процвітати.

    Рис. 1.7. Методи розмежування прямих і непрямих податків.

    дуже складна та тонка справа. Тут не може бути головного та другорядного – все важливо. Іноді незначні деталі в оподаткуванні можуть значним чином змінити зміст впливу податку: зробити його прямо протилежним у порівнянні з передбаченим. Це дуже важливо, оскільки податки торкаються всього суспільства, а це безмежна гама інтересів, врахувати які дуже важко, але вкрай необхідно. Отож податки в „руках" держави можна вважати своєрідною чарівною паличкою, з допомогою якоі можна все зруйнувати або навпаки – змусити процвітати.

    1.3.Організація обліку та нормативно-правове забезпечення розрахунків з бюджетом

    Облік притаманний усім соціально-екномічним формаціям. Його поява була викликана суспільним поділом праці і розвитком торгівлі. Надалі, в процесі історичного розвитку людства, облік набуває все більшого і більшого значення. Зараз він виступає як надзвичайно важливий засіб керівництва і управління виробництвом.

    При організації бухгалтерського обліку на підприємстві особливе місце відводять обліку розрахунків з бюджетом.

    Нарахування і сплата податків, зборів та обовязкових платежів спричиняють зміни у структурі зобовязань та активів підприємства, отже відповідають бухгалтерському поняттю „господарська операція". Значить ці події підлягають відображенню у бухгалтерському обліку [42, с.186].

    Облік зобовязань – одне з найбільш поширених питань, з якими зустрічаються в ході своєї діяльності бухгалтери-практики. При цьому зобовязання визначаються як заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

  • Loading...

     
     

    Цікаве