WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності. З метою реалізації даного принципу держава передбачає введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), який спрямовується на розвиток виробництва. Одночасно стимулювати виробництво має і податкова система за допомогою прямих податків, оскільки вони суттєво впливають на фінансову стабілізацію платників і економіки в цілому.

- обовязковість – означає впровадження норм щодо сплати податків і зборів, які визначені на підставі достовірних даних про обєкти оподаткування за звітний період, а також встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства (сплата процентів за прострочення обовязкових платежів, додаткове нарахування податку, застосування адміністративних штрафів, а також кримінальна відповідальність).

- рівнозначність і пропорційність – означає, що справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку, а також означає забезпечення сплати рівних податків і зборів на рівні прибутки та пропорційно більших податків і зборів на більші доходи. Практика виконання цих вимог здійснюється через обгрунтовану диференціацію ставок податків і зборів в залежності від розміру доходу та характеру діяльності платника.

- рівність – означає недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до субєктів господарювання при визначенні податкових зобовязань. Дія цього принципу реалізується, перш за все, через побудову і встановлення ставок податків і зборів.

- соціальна справедливість - це забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

- стабільність – означає забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок і пільг протягом бюджетного року. Виконання цієї умови дає можливість субєктам підприємницької діяльності планувати свою виробничу та інвестиційну діяльність, а державі здійснювати реальний вплив на подолання кризових явищ в економіці ;

- економічна обгрунтованість – полягає у встановленні податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей субєктів підприємницької діяльності з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами. Передумовою реалізації даного принципу є чітка система обліку і звітності, оскільки її відсутність призводить до звуження бази оподаткування;

- рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат. Більшість податків і зборів сплачується платниками щомісячно оскільки цей термін є оптимальним;

- компетенція означає, що встановлювати та скасовувати податки і збори, а також пільги платникам, мають право виключно Верховна Рада України, Верховна Рада АР Крим і сільські, селищні, міські ради у відповідності із статтями 92, 138 пункт 4 та 134 Конституції України і іншими положеннями законодавства про оподаткування;

- єдиний підхід – означає забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обовязковим визначенням платника податку ізбору,обєкта оподаткування , джерела сплати,податкового періоду, ставок,строків та порядку сплати податку,а також підстав для надання податкових пільг;

- доступність – забезпечення дохідливості положень податкового законодавства для платників податків і зборів. Норми законодавчих та нормативних документів повинні формуватися чітко , лаконічно, і в доступній формі, що сприятиме їх правильному трактуванню.

Що стосується податкової політики – одного з вихідних принципів формування податкової системи – то вона являє собою діяльність держави у сферах запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави [86, с.31].

Податкова політика здійснюється за певними напрямками, які визначаються завданнями соціально-економічного розвитку і можуть мати стимулюючу чи стримуючу спрямованість. При цьому реалізація податкової політики грунтується на двох головних принципах – стабільності і гнучкості.

Принцип стабільності означає, що податкова політика повинна виходити з встановлених на певний період орієнтирів і, водночас, носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків, порядку нарахування податкових платежів в бюджет, фінансових санкцій. Стабільність податкової політики створює стабільність у суспільстві, оскільки дає можливість реалізувати інтереси всіх субєктів і сприяє налагодженню механізму справляння податків.

Принцип гнучкості полягає в здатності податкової системи швидко перебудовуватись для ефективного вирішення різноманітних питань, що виникають в політиці держави, без порушення стабільності системи оподаткування. Так, виходячи з вимог податкової політики України в сучасних умовах, в новому податковому законодавстві держава відмовилась від „зрівнялівки" в застосуванні адміністративного штрафу до посадових осіб підприємств і громадян, встановила фінансову відповідальність банків і інших кредитних установ за порушення законів про податки, більш чітко регламентувала права, обовязки і відповідальність державних податкових інспекцій з врахуванням діючого законодавства України. Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, які застосовуються до певних платників податку.

Ефективною та надійною може бути тільки та податкова система, яка побудована з дотриманням усіх вимог та принципів і яка враховує інтереси держави і платників, однаково враховуючи їх потреби та можливості. Тільки така податкова система може забезпечити державу надійними і достатніми доходами, цілеспрямовано впливаючи на діяльність кожного платника і соціально-економічний розвиток суспільства загалом [ 59, с.153].

Становлення податкової системи України почалося з прийняття 25 червня 1991 року Закону України „ Про систему оподаткування". У 1994 році цей закон був ухвалений у новій редакції з урахуванням змін і доповнень, які мали місце у 1992 – 1993 роках. На сьогоднішній день вищезгаданий Закон діє у редакції з доповненнями, прийнята у 1997 році.В ньому було визначено основні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів і обовязкових платежів, порядок їх нарахування і терміни сплати, обєкти оподаткування, а також платників податків і їх відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом із прийняттям вищезгаданого закону Україна стала на шлях „проб і помилок" у пошуку ефективної системи оподаткування. Так, адже із проголошенням незалежності наша держава опинилась в ситуації здійснення серйозних і рішучих змін, де часу на рух „від теорії до практики" практично не було. Як результат – більшість рішень щодо формування податкової системи в Україні приймались за відсутності науково обгрунтованих підходів, без врахування величезного досвіду зарубіжних країн, а лише у відповідності до особистих знань, інтуїції або інтересів керівництва держави та її організаційних структур.

Податкова система, встановлена в Україні, не змогла витримати випробування часом – її недоліки занадто очевидні. Це призвело до того , що закони, які регламентують податкові відносини в Україні, весь час змінюються, до них вноситься величезна кількість поправок та уточнень з метою погодження вищезгаданих законів з процесами, що мали місце у житті суспільства. Так, лише відносно податку на додану вартість за два роки було прийнято 40 законів про внесення змін та видано більше 100 розяснень та уточнень. За таких умов субєкти господарювання та фізичні особи опиняються в критичному становищі – більшість з них просто не в змозі встигнути за змінами, вони не знають, що саме, коли і за яким механізмом повинні сплачувати. До того ж постійне „латання дир" податкового законодавства ускладнює виробниче планування і розвиток, робить непередбачуваним інвестування, і в кінцевому підсумку дезорганізує підприємництво.

Роль податкової системи (а також її сутність та структура) визначаються податковою політикою, яку, виходячи із задач соціально-економічного розвитку, здійснює держава. В Україні, за умов переходу від командно-адміністративних методів управління до ринкових умов господарювання, податкова система мала б виконувати роль ефективного антикризового засобу. Проте, на жаль, вона своє завдання виконала з точністю до навпаки, ставши однією з причин загострення економічної кризи.

Економічна ситуація, що склалась в Україні, значною мірою пояснюється неправильною орієнтацією системи оподаткування на збільшення податків. Ще зовсім недавно вважалось, що чим більше справляти податків і чим вищі їхні ставки, тим більше буде надходжень в бюджет. Однак це в корені невірно: оббираючи платника, податки душать його, звужуючи тим самим оподатковувану базу і зменшуючи податкову масу.

Loading...

 
 

Цікаве