WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

Облiк, аналiз i аудит розрахункiв з бюджетом - Дипломна робота

Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця на окремий рахунок відділень державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів, перераховують суми єдиного податку у таких розмірах.

а) з єдиного податку, сплаченого фізичною особою суб'єктом підприємництва .

- 43% до місцевого бюджету;

- 42% до Пенсійного фонду України;

- 15% на обов'язкове соціальне страхування;

б) з єдиного податку, сплаченого юридичною особою - суб'єктом підприємництва.

- 20% до Державного бюджету;

- 23% до місцевого бюджету;

- 42% до Пенсійного фонду України;

    • 15% на обов'язкове соціальне страхування

В бухгалтерському обліку операції з нарахування і сплати єдиного податку відображаються наступним чином:

1) Нараховано єдиний податок

Д-т. 92 – "Адміністративні витрати"

К-т. 641 – "Розрахунки за податками"

  • Перераховано єдиний податок до бюджету

    Д-т. 641 – "Розрахунки за податками"

    К-т. 311 – "Поточні рахунки в національній валюті"

    Суб'єкт малого підприємництва – юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів і витрат і Касову книгу. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення встановлюються державною податковою адміністрацією України.

    Одним із платежів, які обліковуються на субрахунку 642 „Розрахунки платежами", є плата за землю. Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України (у редакції Закону України № 2196-ХІІ від 13.08.92р.). Статтею 36 цього документа встановлено, що використання землі в Україні є платним. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначається Законом України „Про плату за землю" № 2535-ХІІ від 13.03.1992р. у редакції Закону України 3 378/96-ВР від 19.09.1996 року.

    Сьогодні в Україні земельне оподаткування носить проблемний характер, так як Законом України „Про плату за землю" встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Отож виходить, що збиткові підприємства мають сплачувати податок не зважаючи ні на що, нарівні з надприбутковими організаціями.

    Платниками земельного податку є юридичні та фізичні особи, котрим земля надана у власність або користування. При цьому власники землі сплачують земельний податок, а орендарі сплачують орендодавцю орендну плату, що фактично компенсує сплату земельного податку.

    Об'єктом оподаткування є площа земельної ділянки. Ставки податку диференціюються залежно від розміру, місця розташування, призначення земель та їх грошової оцінки.

    Грошова оцінка проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах та його органами на місцях. Підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації.

    Ставки земельного податку застосовуються у відсотках до грошової (кадастрової) оцінки земельних ділянок ( з 1 га землі):

    • землі сільськогосподарського призначення:

    • для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,10;

    • для багаторічних насаджень – 0,03;

    • землі населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено – 1,00;

    • землі населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено – залежить від розміру населеного пункту;

    • земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення – 5,00;

    • земельні ділянки, надані у тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого призначення – 50,00;

    • земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками, надані на землях водного фонду.

    На сьогодні оцінку земель населених пунктів не завершено. В таких місцях плата за землю обчислюється виходячи з площі ділянки, до якої застосовуються ставки податку у розмірах, наведених у таблиці 2.3.

    Таблиця 2.11.

    Середні ставки земельного податку на землі, грошова оцінка яких

    не встановлена

    Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)

    Середня ставка податку (коп. за 1 м2 )

    Коефіцієнт, що застосовується у м. Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного підпорядкування

    До 0,2

    1,5

    -

    Від 0,2 до 1

    2,1

    -

    Від 1до 3

    2,7

    -

    Від 3 до 10

    3,0

    -

    Від 11 до 20

    4,8

    -

    Від 21 до 50

    7,5

    1,2

    Від 51 до 100

    9,0

    1,4

    Від 101 до 250

    10,5

    1,6

    Від 251 до 500

    12,0

    2,0

    Від 501 до 1000

    15,0

    2,5

    Від 1001 і більше

    21,0

    3,0

    В обліку нарахування і сплати земельного податку відображається так:

  • Нараховано податок на землю:

    Д-т. 23 – "Виробництво", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності"

    К-т. 642 – "Розрахунки за платежами" / "Податок на землю"

    Перераховано податок на землю до бюджету:

    Д-т. 642 – "Розрахунки за платежами" / "Податок на землю"

    К-т. 311 – "Поточні рахунки в національній валюті"

    Далі розглянемо податок з реклами, який не входить до числа найбільш значущих для бюджету податків, однак на нього у своїй повсякденній діяльності прямо і побічно потрапляє значна кількість підприємств [17, с. 5].

    Податок з реклами є одним із видів місцевих податків, який встановлюється сільськими, селищними та міськими радами у межах граничних ставок, встановлених Декретом Кабінетом Міністрів України. Про місцеві податки і збори від 20.05.93 року № 56-93( далі Декрет).

    Платниками податку з реклами відповідно до статті 11 Декрету є юридичні особи та громадяни. Більше конкретно коло платників не визначено.

    Об'єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Податок з реклами виплачується з усіх видів об'яв і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних способів, майна та одягу на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях.

    Платником податку дійсно є рекламодавець, а рекламне агенство лише акумулює і перераховує гроші до бюджету. Під вартістю послуг за встановлення і розміщення реклами розуміється вартість саме послуг, тобто послуг без ПДВ. Сума податку з реклами не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

    Поточний розмір податку з реклами не повинен перевищувати:

    - 0,1 відсоток вартості послуг за розміщення одноразової реклами;

    - 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час;

    Як правило, місцеві ради зупиняються на максимально можливих ставках.

    Податок з реклами сплачується під час оплати площі за встановлення і розміщення реклами щомісячно не пізніше 15 числа наступного за минулий місяць.

    Оскільки платником податку є рекламодавець, то сума податку з реклами слід йому включати до окладу валових витрат. У рекламного агентства підстав для включення податку до валових витрат нема.

    Відображення в обліку цього виду податку та інших податків та зборів (обов'язкових платників) аналогічне відображення земельного податку.

    Таким чином, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), що підлягають сплаті до бюджету, відображають за кредитом рахунків 641. "Розрахунки за податками," 642 „ розрахунки за обов'язковими податками," у кореспонденції з рахунками, які відображають джерело сплати відповідного податку чи збору. Таким джерелом можуть бути:

    первісна вартість активів ;

    собівартість продукції (робіт послуг);

    витрати поточного періоду (прибуток);

    виручка від реалізації;

    суми одержаних авансів;

    доходи фізичних осіб;

    При цьому один і той самий податок, залежно від обставин, можна сплачувати за рахунок різних джерел, від чого і залежатиме кореспонденція рахунків.

  • Loading...

     
     

    Цікаве