WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облiк в будiвництвi - Дипломна робота

Облiк в будiвництвi - Дипломна робота

2. Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (ряд. 320).

У рядку 320 розділу III наводиться показник, який розраховується шляхом розподілу суми чистого прибутку або збитку, що належать власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій.

3.Скоригована середньорічна кількість простих акцій (ряд. 310) і скоригований чистий прибуток, який припадає на одну просту акцію (ряд. 330).

Якщо акціонерне товариство має в обігу так звані потенційні прості акції* (фінансові інструменти або інші угоди, що дають право на отримання простих акцій), то подання одного значення чистого прибутку на одну просту акцію недостатньо - додатково повинен розраховуватися показник скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію.

4. Дивіденди на одну просту акцію (ряд. 340).

У рядку 340 відображається показник, що розраховується шляхом розподілу суми оголошених дивідендів на прості акції за звітний період на кількість простих акцій, за якими виплачуються дивіденди.

Звіт про рух грошових коштів є складовим елементом річної фінансової звітності підприємства.

Зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статтей визначаються Положеннями (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Мета складання Звіту про рух грошових коштів полягає у наданні докладної інформації про суттєві зміни у грошових коштах та їх еквівалентах. Для цього грошові потоки класифікуються за певними групами. Звіт складається для оцінки спроможності підприємства створювати грошові кошти та їх еквіваленти у процесах здійснення грошових потоків, а також для забезпечення можливості прийняття правильних рішень керівництву підприємства та його власникам.

Звіт про рух грошових коштів містить в собі інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Показник грошових потоків використовується, з одного боку, як індикатор фінансової стійкості підприємства (показник оцінки потенціалу внутрішніх джерел фінансування), а з іншого - як індикатор прибутковості (показник фактичної та потенційної прибутковості підприємства).

До Звіту не включають негрошові операції, наприклад: бартерні операції; надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу; перетворення зобов'язань на власний капітал. Негрошові операції, пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю, слід розкривати у примітках до фінансових звітів.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів у Звіті не відображаються. Наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства не розглядається як рух грошових коштів в результаті операційної діяльності підприємства.

Рух коштів відображається у Звіті в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Основна мета , що ставиться при складанні Звіту - визначити, які надходження чи вибуття грошових коштів відбулись і пов'язані з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Порядок віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства. Наприклад, інвестиції в цінні папери є інвестиційною діяльністю підприємства, але для інвестиційної компанії - це основна (операційна) діяльність.

Крім того, у разі, якщо одна операція включає суми коштів від кількох видів діяльності, їх слід розподіляти між відповідними видами діяльності.

Так, суму, сплачену банку, яка включає погашення позики та відсотки, буде відображено двома позиціями : відсотки - у складі операційної діяльності, а погашення позики - у складі фінансової діяльності.

Потік грошових коштів - це рух грошей підприємства та їх вибуття з нього. Управління грошовими коштами є життєво важливим для успішної діяльності всіх підприємств. Мета Звіту про рух грошових коштів - ясно показати користувачам, що відбулося з коштами протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів не передбачає майбутній рух грошових коштів. Однак в управлінському обліку він є відправною точкою для підготування прогнозу про рух грошових коштів.

Якщо грошові кошти підприємства збільшились протягом періоду, то це описується як додаткові операційні грошові кошти, а якщо грошові кошти зменшились, то це описується як від'ємні грошові кошти. В кінцевому рахунку підприємство повинно створювати додаткові потоки грошових коштів, щоб продовжити своє існування.

Звіт про рух грошових коштів відображає ліквідність підприємства, його здатність здійснювати свої короткострокові платежі. Даний Звіт виконує функції індикатора майбутньої економічної життєдіяльності підприємства. У цьому випадку він відрізняється як від Балансу так від Звіту про фінансові результати. Баланс є звітом про активи і пасиви, що зафіксовані на певний момент часу. Звіт про фінансові результати показує торговельну діяльність за період часу. А Звіт про рух грошових коштів, хоча і показує надходження грошових коштів на підприємство та їх вибуття протягом фіксованого періоду, дає уявлення про здатність підприємства виконувати майбутні зобов'язання. Це є чітким показником того, наскільки ефективно підприємство використовувало свої грошові кошти, на що воно їх витрачало і як воно генерувало грошові кошти, за допомогою власних ресурсів або завдяки зовнішнім позикам.

П(С)БО 4 передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого прибутку (збитку) в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. У результаті використання цього методу користувачу надається інформація тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності, а індивідуальні надходження і виплати залишаються в межах Звіту.

Рух грошових коштів у разі інвестиційної діяльності визначається на підставі аналізу змін у статтях розділу Балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції". Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності визначається на підставі змін у статтях Балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах Балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання" (статті "Короткострокові кредити банків", "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками").[32 .6]

Інформація, відображена у фінансовій звітності, має надавати користувачам можливість оцінювати реальні зміни фінансового стану підприємства за звітний період (квартал, рік). Крім передбачених форм фінансової звітності (ф. N 1 "Баланс", ф. N 2 "Звіт про фінансові результати", ф. N 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. N 4 "Звіт про власний капітал") підприємство має складати Примітки до фінансових звітів (надалі — Примітки).

Інформацію, подану у фінансовій звітності, поділяють за місцем її подання на: інформацію у складі показників звітів; інформацію у Примітках до звітів.

Для забезпечення зрозумілості даних фінансової звітності перевіряють, чи відображено в ній:

підприємство (назву, територію, форму власності, орган державного управління, галузь, вид економічної діяльності);

дату звітності та звітний період;

валюту звітності та одиницю її виміру;

відповідну інформацію за звітний та попередній періоди;

облікову політику підприємства та її зміни;

консолідовану фінансову звітність;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями.

При здійсненні контролю слід пам'ятати, що фінансовий звіт має містити дату, станом на яку наведено його показники, або відображати період, який він охоплює. У разі якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини й наслідки цього мають розкриватися в Примітках до фінансової звітності.

Крім того, у фінансовій звітності має бути зазначено валюту, в якій відображено елементи звітності, та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкривати причини цього та методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

  • принципів оцінки статей звітності;

  • методів обліку щодо окремих статей звітності.

Інформацію, що підлягає розкриттю, слід наводити безпосередньо у фінансових звітах або у Примітках до них.

Звітність подається вчасно на підприємстві. В додатках Н, 0,П наведений приклад складання звітності на підприємстві.

В додатку Н зображується декларація про прибуток підприємства, з якого можна зробити висновок що підприємство прибуткове. Отже підприємство працює рентабельно, ефективно і має в штаті кваліфікованих спеціалістів.

РОЗДІЛ 3. Організація системи контролю в будівельних організаціях (на прикладі Корпорації БП "Карпатбуд")

3.1. Зміст і функції контролю

Loading...

 
 

Цікаве